28 червня о 23:00 на ICTV – телепрем’єра фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія»

ICTV

28 червня 2016 року, о 23:00 на телеканалі ICTV відбудется телевізійна прем’єра фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія».

«Поле битви під Полтавою. Петро I запрошує до себе короля до цього непереможної Швеції і гетьмана Мазепу, однак ті встигли зникнути. Починаються їх пошуки. Під час божевільної гонки в свідомості гетьмана проносяться фрагменти його бурхливого життя. У ньому було все – любовні авантюри, захоплюючі пригоди, політичні містифікації й інтриги…» – анонсує фільм ICTV.

Стрічка «Молитва за гетьмана Мазепу» – це фантасмагоричні сни історії про кривавий бенкет трьох великих примар Європейської культури – Петра І, Карла ХІІ та Гетьмана України Івана Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року. Сліпучі візії Любові, Смерті та Анафеми Мазепи, що назавжди змінили історію Східної Європи.

У головних ролях у фільмі знялися Богдан Ступка, Людмила Єфименко, В’ячеслав Довженко, Віктор Демерташ, Катерина Лисовенко, Пилип Іллєнко, Сергій Марченко, Марина Петренко, Сергій Романюк та інші.

Фільм створювався на Національній кіностудії художніх фільмів ім. О.П. Довженка у 2002 році, але так і не був завершений – не було створено сучасної звукової доріжки. Крім того, фільм не мав прокату (за незначним винятком) в Україні та за кордоном. Лише у 2008 році компанії «Іллєнко Фільм» вдалося отримати права на стрічку і взятися до створення нової версії стрічки, а насправді – її завершення. Саме тоді було створено нову звукову доріжку в форматі Surround 5.1, а сам фільм дещо скорочено. Однак скорочення не вплинули на творчу концепцію та художнє вирішення фільму.

Крім того, було додано закадровий коментар Юрія Іллєнка, який дає пояснення як щодо історичного контексту подій фільму, так і, певною мірою, щодо історії створення та існування власне самого фільму. Цей художній прийом, перетворив автора в одного з персонажів картини, що органічно зв’язалося із його появою в кадрі, а також зйомками «з рук», коли камера постійно приймає участь у побудові мізансцени в якості учасника, а не просто «фіксатора».