У прикінцевих положеннях Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» вказано таке:

«5. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом … забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону, в тому числі щодо єдиної державної системи електронного обліку квитків, реалізованих кінотеатрами, “Єдиний електронний квиток”».

Ну, щодо «трьох місяців» – то час в Україні виявляється часто категорією умовною.

І тоді, коли його виділяють президенту, щоб він закон підписав або відхилив, і тоді, коли Кабінету Міністрів – на розробку підзаконних актів.

Але мова не про це.

Існують очікування, що після запровадження єдиної державної системи електронного обліку квитків, реалізованих кінотеатрами, «Єдиний електронний квиток» інформація про результати кінопрокату фільмів – в тому числі тих, дистриб’ютори яких нині не діляться такою інформацією, стане відкритою і доступною усім, хто з професійних причин цими питаннями цікавиться.

Напевно, очікування небезпідставні.

Разом із тим, «облік» і «публічне оприлюднення результатів обліку» – трохи різні речі.

В законі ніде не сказано, що створювана система має бути публічною. І представляти результати комусь іншому, окрім органів влади. Держави, що обліковує квитки, реалізовані кінотеатрами.

За аналогію можна взяти Систему збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій, до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.

В певному сенсі система обліку реалізованих квитків вже в Україні існує – коли ці квитки продають з використанням РРО, а так їх зазвичай кінотеатри і продають.

Тож тут із запровадженням «Єдиного електронного квитка» можливе певне дублювання функцій і задач і додаткові ускладнення в роботі кінотеатрів.

Але оскільки за законами «інь» і «янь» полегшення умов роботи бізнесу неможливе без погіршення умов роботи бізнесу, то, зрештою, все якось піде.

Так от про РРО.

Державна фіскальна служба має доступ до цієї інформації, само собою. Але якщо хтось інший хоче використати її, то в нього для того є дуже обмежені можливості.

Ось нещодавно з’явився сервіс перегляду чеків, які надіслано РРО до ДФС.

Працює.

Перевірити можна, що саме було придбано і коли. Ввівши у спеціальній формі номер РРО і час продажу.

Але без інших деталей.

Як воно буде з «Єдиним електронним квитком», що саме буде оприлюднено, а що  – ні, теж стане відомо.

Колись.

Час річ умовна.

В будь-якому разі сподіватися на те, що запровадження нового державного механізму обліку дивовижним чином – і швидко – усе змінить (і то обов’язково на краще), навряд чи слід.

Сергій Васильєв

---

Коментар Сергія Галетія, РПР (Реанімаційний пакет реформ).

Єдине уточнення до статті. Дані щодо кінопоказу мають бути відкритими, оскільки вже рік (!!!) як прийнята нова редакція Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року №1100), в якому зазначено, що Міністерство культури України має оприлюднювати:

• Інформацію про відвідування кінотеатрів та присутність національних фільмів у прокаті (коефіцієнт відвідуваності у містах і загальний в країні, кількість найменувань за видами фільмів, а також кількість сеансів у часові періоди: ранок, день, вечір)
• Дані про обсяги касових зборів у розрізі національних і зарубіжних фільмів (сума і відсоткове співвідношення)
• План заходів, спрямованих на підвищення рівня кінообслуговування населення (наявності кінотеатрів, мобільних пересувних цифрових комплексів, кіноклубів або інших майданчиків, пристосованих для кінопоказу) – із зазначенням статусу їх виконання

…і не тільки.

(До речі це РПР допоміг мені додати такий перелік даних.)

І я вважаю, що спільноті (за допомогою ЗМІ) пора починати вимагати від МКУ реалізації завдань цієї постанови.