8 жовтня 2020 року розпочалося голосування за кандидатів у члени Правління Української кіноакадемії. Подаємо перелік кандидатів та офіційну інформацію про них.
Асадчий Максим Володимирович
Професія: Продюсер
Біографія: Народився у Києві 1976 року. У 1997 році заснував кінокомпанію «Депо». З 1999-го працював як незалежний продюсер. З 2004 року – власник та виконавчий продюсер кінокомпанії «Пронто Фільм». У 2011 році отримав національну премію Телетріумф як «найкращий продюсер телесеріалу». Співзасновник Української Кіноасоціації та Асоціації кіноіндустрії України. За 20 років роботи у сфері кіно та реклами Максим виступив головним, виконавчим або лінійним продюсером у понад 30 фільмах та серіалах, та понад 300 рекламних, короткометражних та музичних роликах.
Фільмографія:
2017 СІЧЕНЬ—БЕРЕЗЕНЬ (UGLY), реж. Юрій Речинський / КОПРОДЮСЕР Bright Future Competition на МКФ у Роттердамі
2016 ГОЛОВНА РОЛЬ, д/ф, реж. Сергій Буковський / ПРОДЮСЕР Головний конкурс DOK Leipzig
ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ (BREAKING POINT), 98 хв., США/Україна, д/ф, реж. Марк Харріс/Олесь Санін / ПРОДЮСЕР Hot Springs DFF, Santa Barbara IFF, AmDocs IFF, San Luis Obispo IFF
КРОВ’ЯНКА, реж. Аркадій Непиталюк / ПРОДЮСЕР Найкращий фільм національного конкурсу на МКФ Молодість
МАНЛИВИЙ, СОЛОДКИЙ, БЕЗ МЕЖ, д/ф, реж. Тетяна Ходаківська / ПРОДЮСЕР
2014 ПОВОДИР, реж. Олесь Санін / ПРОДЮСЕР Найкращий актор та Приз журі за візуальне рішення Одеського МКФ Спеціальна згадка журі МКФ у Барі (Італія) Варшавський МКФ, TofiFest (Торунь), Коттбус, Кіото, Індійський МКФ МКФ у Палм-Спрінгс (США), Art Film Fest (Словаччина)
2013 БРАТИ. ОСТАННЯ СПОВІДЬ, реж. Вікторія Трофіменко / ПРОДЮСЕР Найкраща жіноча роль і Приз кінокритики Московського МКФ Найкращий дебют Румунського МКФ; Приз журі Багдадського МКФ Найкращий сценарій на МКФ Кіношок Індійський, Пекінський, Шанхайський, Єреванський МКФ&
Нагороди або відзнаки:
Найкращий документальний фільм фестивалю EtCultura (США) – ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ (2016)
Найкращий фільм національного конкурсу на МКФ Молодість – КРОВ’ЯНКА (2016)
Найкращий актор та Приз журі за візуальне рішення Одеського МКФ – ПОВОДИР (2014)
Спеціальна згадка журі МКФ у Барі (Італія) – ПОВОДИР (2014)
Найкраща жіноча роль, Приз кінокритики Московського МКФ – БРАТИ. ОСТАННЯ СПОВІДЬ (2013)
Найкращий дебют Румунського МКФ (Ro-IFF) – БРАТИ. ОСТАННЯ СПОВІДЬ (2013)
Приз журі Багдадського МКФ – БРАТИ. ОСТАННЯ СПОВІДЬ (2013)
Найкращий сценарій на МКФ Кіношок – БРАТИ. ОСТАННЯ СПОВІДЬ (2013)
Бабій Олена Василівна
Професія: Кінокритик / кінознавець
Біографія: Народилась 1974 року у Києві у родині службовців. 1996 закінчила Національний університет ім. Т. Шевченка. 1999 – закінчила КНУЕМ ім. І. К. Карпенка–Карого – спеціальність – кінознавство. Впродовж 17 років (1999-2016) співпрацювала із Радіо Ера як автор і ведуча рубрик – Новини з планети кіно, Світ Кіно, Сінема-Ленд, Кіноностальгія. Впродовж 10 років співпрацювала із Польським Інститутом у Києве – за цей час виступила автором і координатором понад 300 проектів у галузі кіно, класичної та джазової музики. За час існування проектів гостями ставали польські режисери Анджей Вайда, Кшиштоф Зануссі, Єжи Гоффман, Яцек Блавут, Мачей Дригас, актори Єжи Штур, Ян Новіцький, Анна Димна, Анджей Хира, Магдалена Телецька, музиканти Лешек Можджер, Влодек Павлік, Маріуш Патира, Кшиштоф Бройя, Яцек Кортус, Беата Білінська, Йоанна Лавринович. Маю ряд публікацій (близько 60) з питань кіномистецтва, літератури та видавничої справи у виданнях: «КІНО ТЕАТР» (у журналі вийшло близько 20 публікацій, зокрема інтерв’ю із діячами українського, польського та литовського кінематографу – Сергієм Маслобойщиковим, Яцеком Блавутом, Єжи Штуром, Анною Димною, Яном Новіцьким, Донатасом Баніонісом, Ромуальдасом Раманаускасом). У виданнях «Синтеза» та «Слов’янський світ» вийшло друком інтерв’ю із польським письменником Янушем Ґловацьким та інтерв’ю із директором Польського Інституту Кіномистецтва Агнешкою Одорович. Також маю публікації у часописах «Український тиждень», «Что, Где, Когда?», «Публичные люди», «Натали» (інтерв’ю зі Збігневом Тухольським, Янушем Вишневським та Даніелем Ольбрихським), «Шо» (інтерв’ю із Анджеєм Вайдою (у співавторстві із Любов’ю Журавльовою, інтерв’ю із Єжи Штуром (у співавторстві із Любов’ю Журавльовою – готується до друку), виданнях «Українська культура», «Книжковий огляд», «Київський вісник», «Женский журнал», «TV Парк», «Правда України», «На екранах України», «Телекритика», «Український тиждень», «Книжник-рев’ю», збірнику наукової конференції «Мистецтво молодих». З 2013 року – Член Національної Спілки кінематографістів України. Нині співпрацюю із КП Київкінофільм як координатор міжнародних проєктів.
Фільмографія: Автор близько 100 публікацій з питань кіно у фахових та популярних виданнях. Автор книги “Боллівуд: часи і герої” (портрети видатних майстрів індійського кіно). Координатор понад 300 міжнародних культурно-мистецьких проєктів. Експерт УКФ. Автор ідеї та організатор фестивалю “Київ. Із кінематографом у серці” (реалізується за підтримки Департаменту культури КМДА). 2014 – автор у співавторстві з Галиною Цимбал фільму «Червоні Гітари. Пісня довжиною у життя» – Виробництво – КДТРК. 2011 – координатор польсько-української співпраці у фільмі «Світ від світанку до сутінок», реж. Мірослав Дембінський, Яцек Блавут, Марцель Лозінський, Віта Жалакявічуте. Студія «Еверест» – Польща. 2008 – автор у співавторстві з Галиною Цимбал фільму «Анна Герман. Світло знайомої зірки» – Виробництво – КДТРК. 2007 – виконавчий продюсер документального фільму «Гніздо орла» – режисер Михайло Левченко – (Диплом МКФ «Кінолітопис»).
Нагороди або відзнаки:
Член Національної Спілки кінематографістів України. Член журі міжнародних кінофестивалів.
Бесхмельниціна Ольга Миколаївна
Професія: Продюсер
Біографія: Ольга Бесхмельниціна є продюсером з 10 річним досвідом роботи у кіно. З 2013-го є виконавчою продюсеркою кінокомпанії “МаГіКа-фільм”. А з 2016-го працює продюсеркою в ТОВ “ДІДЖІТАЛ РЕЛІДЖН” та ESSE Production House.
Освіта:
• 2018, Eurodoc, річна європейська тренінг програма для продюсерів
• 2016, Ex Oriente, річна європейська тренінг програма для продюсерів
• 2007, Українська академія зовнішньої торгівлі, магістр міжнародної економіки.
• 2012, КНУКіМ, Інститут кіно і телебачення, режисер.
Фільмографія:
У її творчому доробку ігрові, документальні на анімаційні стрічки.
• 2012 «Йой», продюсер короткометражного фільму, режисер Юлія Райнветер.
• 2012 «Діалог на самоті», продюсер короткометражного фільму, режисер Юлія, диплом Київського міжнародного кінофестивалю Молодість «Найперспективніший фільм Національної програми 2012» (Київ, Україна). Фільм увійшов до кіноальманаху «Нова українська хвиля».
• 2014 виконавчий продюсер д\ф “Райдуга над Каракумами” – реж. Валерій Балаян.
• 2014 продюсер д\ф «Жива ватра», реж. О. Костюк, Національна кінематека України,77 хв.,
• 2014 виконавчий продюсер д\ф “Вагрич та чорний квадрат”, реж. А.Загданський, МаГіКа-фільм спільно з AZ Films Україна/США, 81 хв.
• 2014 продюсер короткометражного фільму «Данина», режисер Тетяна Войтович. Міжнародна програма МКФ «Молодість» 2014.
• 2015 асистент продюсера д\ф “Дибук. Повість мандрівних душ”, реж. К. Копчинський, виробництво Eureka Media, Momento Film, Національна кінематека України, «Магіка-фільм» Польща/Швеція/Україна, 86/52 хв.,
• 2016 документальний «Жива Ватра» телеверсія, продюсер.
• 2017 анімаційний фільм «Причинна», режисер Андрій Щербак, продюсер
• 2017 документальний фільм «Михайло і Даниїл», режисер Андрій Загданський, виконавчий продюсер.
• 2019 документальний фільм «Панорама», режисер Юрій Шилов
• 2019 короткометражний фільм «Анна», режисер Декель Беренсон.
• 2020 документальний фільм «Бєс», режисер Єгор Трояновський.
• 2020 документальний фільм «Байконур.Вторгення», режисер Ангел Ангелов.
Нагороди або відзнаки:
Спеціальний приз журі Міжнародного фестивалю Hot Docs, Торонто 2015. Спеціальне згадування журі Національного конкурсу 6го Oдеського МКФ, 2015. Спеціальний диплом Міжнародного кінофестивалю «Листапад» (Мінськ) 2015. Приз кращому документальному фільму Міжнародного фестивалю для дітей та юнацтва Olympia (Греція).
Золота Дзига за кращий анімаційний фільм “Причинна”.
Більше 20-ти нагород короткометражного фільму “Анна”.
Бондарчук Роман Леонідович
Професія:
Біографія: Роман Бондарчук народився 14 січня 1982 року в Херсоні. Випускник режисерського факультету Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенко-Карого (майстерня Юрія Іллєнка).
Фільмографія:
2014 – «Євромайдан. Чорновий монтаж», повнометражний документальний фільм;
2015 – «Українські шерифи», повнометражний художній фільм; (Спеціальний приз журі за найкращий повнометражний документальний фільм від МФДК у Амстердамі (IDFA). Фільм був висунутий Україною на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою
2015 – «Dixie Land», повнометражний документальний фільм;
2018 – «Вулкан», повнометражний художній фільм;
Нагороди або відзнаки:
Лауреат Шевченківської премії у номінації «Кіномистецтво»
Борденюк Сергій Григорович
Професія: Оператор – постановник
Біографія: У 1985 р. закінчив з відзнакою кіно-операторський факультет (майстерня О.Ю. Прокопенка) КДІТМ ім. Карпенка-Карого. Один з перших проводив хронікальні зйомки ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 р. Зняв більше 60-ти ігрових та документальних фільмів.
Вибрана фільмографія:
1987 р. – Все перемагає любов
1991 р. – Капітан Крокус
1992 р. – Вінчання зі смертю
1993 р. – Обітниця
1995 р. – Будемо жити
1995 р. – Йди сам
1996 р. – І мертвим, і живим…
1999 р. – Експертиза. Страта божевіллям
2003 р. – Завтра буде завтра
2006 р. – Зиновій Богдан Хмельницький.
2006 р. – Дурдом
2009 р. – Куплю друга
2016 р. – Чорна квітка
2017 р. – Казка старого мельника
2017 р. – Дивись Українське: Моно
2018 р. – Урсус
2018 р. – Дивись Українське: Дякую
2019 р. – Дивись Українське: Адамівна
2019 р. – Жива вода
2020 р. – Формула щастя
2020 р. – Місія – Космос (у виробництві)
та інші.
Нагороди або відзнаки:
Секретар Правління Національної спілки кінематографістів України,
Член Правління Української Кіноакадемії,
Член Правління Української Телеакадемії,
Член Європейської гільдії кінооператорів “IMAGO”,
Майстер курсу операторської майстерності КНУКіМ,
Заслужений діяч мистецтв України (2003),
Срібна медаль Національної Академії мистецтв України (2012)
Буданов Денис Вікторович
Професія: Кінокритик / кінознавець
Біографія: Кінокритик/кінознавець.
Автор статей о кіно та рецензій для друкованих та інтернет-видань (LB; QHA; CUT Insight; Cineast та інш). Автор кіноблогу “Кінофайли” у соціальних мережах. Постійний котриб’ютор бази IMDb, DzygaMDB та інш. Член Української кіноакадемії (з 2018 р.) та Спілки кінокритиків України (з 2019 р.). В 2019 р. брав участь в Кам’янець-Подільському міжнародному кінофестивалі “Бруківка” як член жюрі. З 2020 р. програмний координатор національної секції Кам’янець-Подільського міжнародного кінофестивалю “Бруківка”.
Освіта: Вища юридична (спеціальність: правознавство, кваліфікація: юрист); вища економічна (спеціальність: фінанси, кваліфікація: спеціаліст з фінансів); вища мистецтвознавча (кваліфікація – кінознавець, ступінь – магістр (диплом з відзнакою).
Народився 28.08.1983 р. м. Джанкой, АР Крим. Проживає там же (після російської окупації відмовився від російського громадянства, незважаючи на постійне проживання на тимчасово окупованої теріторії). Має вищу юридичну, економічну та кінознавча освіти. За останнім утворення має освітній рівень бакалавра, в даний час продовжує навчання за фахом на рівень магістра (Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого). Тема дипломної роботи – Український кінематограф в Конексті премії Оскар (науковий керівник Новикова Людмила Євгенівна). В 2013-2016 публікувався у джанкойської міської газеті “Заря Присівашья” де писав кінокритичних матеріали і висвітлював кінопроцес, включаючи українські фільми. Також публікувався в інтернет-ЗМІ https://lb.ua/; QHA Агентство Крымские Новости (qha.com.ua/); CUT Insight (http://cutinsight.com/ua/). Веде власний блог, присвячений кіно – Кінофайли. Займається контрибуцією (оновленням і додавання бази даних) на сайті IMDB, а саме українських фільмів і фестивалів. Пропагандує і популярізує українську кінокультуру.
Фільмографія: –
Нагороди або відзнаки: –
Буковська Анастасія Сергіївна
Професія: Режисер – постановник
Біографія: Анастасія Буковська — продюсерка і режисерка, виконавчий продюсер Family Production.
Одразу після навчання в Київському університеті театру, кіно, і ТБ, почала працювати в креативних індустріях. Спочатку — як незалежна режисерка на головних українських телеканалах. Згодом — в рекламі.
В 2004 Анастасія співзаснувала Family — одну з головних українських продакшн-компаній, що знімає кіно, рекламу для світових брендів (Diesel, Dior, Vodafone, Peugeot) та музичні відео.
Family є постійним гостем профільних фестивалів та івентів, що популяризують Україну для іноземних знімальних груп та агенцій. Саме активне просування українських локацій та залучення професійних кадрів дозволило Family Production організувати в Україні зйомки німецького фільму «Остання подорож Леандера», прем’єра якого в Україні відбулась на МКФ Молодість.
Окремо варто відзначити активну громадянську позицію Анастасії, зокрема, участь в організації соціальних проектів Ґете-Інституту, Німої опери. Також Анастасія виступає автором і ведучою професійного влогу – New Director in Town. Продюсувала та фінансувала влог “Кино с Алферовым” присвячений роботі українських та іноземних режисерів, операторів та інших діячів кіно https://www.youtube.com/channel/UC6QojyRLn7u_1mYebORRoFQ
Фільмографія:
Ігровий повнометражний фільм «Остання подорож Леандера» (Німеччина, 2017) прем’єра в Україні відбулась на МКФ Молодість 2018 рік. Виконавчий продюсер з української сторони.
Ігровий повнометражний фільм «Freies Land» (Німеччина, 2019). Виконавчий продюсер з української сторони.
Ігровий короткометражний фільм «Бульмастиф» (Україна, 2020). Режисер, співавтор сценарію, виконавчий продюсер.
Нагороди або відзнаки:
Анастасія Буковська та Данило Каптюх зробили суттєвий внесок у розвиток та просування кіновиробництва в Україні. Вони є співзасновниками Family Production — одного з головних українських продакшнів, що знімає кіно, рекламу для світових брендів, та музичні відео. Данило та Анастасія є співзасновниками Асоціації кіноіндустрії України.
У 2017-2020 за фінансової та організаційної підтримки Family були організовані стенди України на найголовніших кінофорумах світу: Берлінале, Каннський МКФ, МКФ у Торонто. Завдяки Асоціації були сформовані, надруковані та поширені Каталоги національних фільмів. Анастасія Буковська та Данило Каптюх також стали упорядниками гіду українських кінолокацій (Location Guide), який популяризує Україну як кіномайданчик для іноземних знімальних груп.
Починаючи з 2017 року компанія зняла в Україні дві стрічки для німецького ринку: «Остання подорож Леандера», «Вільна земля». А у 2018 році ролик, знятий Family в Києві, був нагороджений трьома левами в категорії Film Craft на фестивалі Cannes Lions.
Фільм «Бульмастиф», режисером, співавтором сценарію і продюсером якого виступила Анастасія Буковська, здобув у 2020 році перемогу у Міжнародному конкурсі МКФ «Молодість», а також приз Екуменічного журі та Спеціальну відзнаку журі цього ж фестивалю.
Крім того фільм «Бульмастиф» відібрано до офіційних програм FilmFestival Cottbus, El Gouna Film Festival та потрапив до номінацій «Найкращий короткометражний ігровий фільм» і «Найкращий актор» Національної премії кінокритиків КІНОКОЛО.
Вітовська-Ванца Ірма Григорівна
Професія: Актор
Біографія: Ірма Вітовська народилася 30 грудня 1974 у Івано-Франківську.
1998 року закінчила Львівський державний музичний інститут за спеціальністю «Актриса драматичного театру», курс народного артиста України Богдана Козака. З того ж року працює у Молодому театрі, де грає і посьогодні.
Фільмографія:
2000 – “Нескорений” (реж. Олесь Янчук)
2004 – “Залізна сотня” (реж. Олесь Янчук)
2008 – “Владика Андрей” (реж. Олесь Янчук)
2009 – “Мудаки арабески” (реж. Володимир Тихий)
2013 – “Метелики”(реж. Віталій Воробйов)
2014 – “Трубач” (реж. Анатолій Матешко)
2015 – “Казка старого мельника” (реж. Олександр Ітигілов)
2018 – “Брама” (реж. Володимир Тихий)
2018 – “Таємний щоденник Симона Петлюри” (реж. Олесь Янчук)
2019 – “Мої думки тихі” (реж. Антоніо Лукіч)
Нагороди або відзнаки:
Засл.артистка України. Два роки поспіль володарка національної премії ‘Золота Дзиґа ”Краща жіноча роль” Володарка ”Золотий Дюк”, “Корона карпат” та двічі володарка премії “Кіноколо” краща акторка Лауреат премії їм. Івана Миколайчука за внесок у розвиток кіномистецтва України Лауреат театральної премії “Київська Пектораль” Володарка нац.премії у сфері телебачення “Телетріумф” та національної премії “Благодійна Украіна”
Лауреат премії “Women in art” від “HeForShe” у категорії “Театр і кіно”, створеною ООН і Українським інститутом. Є активною громадською діячкою. Декілька років поспіль входить у ТОП відомих митців та громадських діячів за версіями видань “Фокуc” та “Новое время”
Войтенко Володимир Миколайович
Професія: Кінокритик / кінознавець
Біографія: Народився 19 листопада 1959 року в селі Піщів, Новоград-Волинського району, Житомирської области.
Отримав фах кінознавця у КДІТМ ім. І. Карпенка-Карого (1990), де згодом викладав. Автор понад 900 публікацій у пресі та спеціалізованих кіновиданнях. Працював у редакції журналу «Новини кіноекрану», очолював часописи «Кіно», «KINO-KOЛО» та «CINEMA», а також книжкове видавництво «KINO-KOЛО». Працював прес-аташе Київського МКФ «Молодість», у відбірковій комісії «Молодости», Одеського МКФ, КФ «Відкрита ніч». Член журі низки фестивалів, зокрема, «Молодість», «Крок», «Пролог», «КіноМедіа», «Кінокімерія», «Де кіно», «Кіномедіа», «Місто мрії». Член експертних комісій Держкіна України (від 1999), експерт Українського культурного фонду, член Українського Оскарівського комітету (2011-2014). Редактор кінопроєктів «Мудаки. Арабески», «Україно, goodbye!» та «Вавилон’13», а також редактор («Зелена кофта», «Сильніше, ніж зброя», «Бранці», «10 секунд», «Час хризантем» та ін.) і художній керівник («Помин», «Не менше 50 кг», «Алкоголічка») у низці ігрових та документальних фільмів. Від 2000 року член журі та куратор Міжнародного конкурсу «Коронація слова» у сеґменті «Кіносценарії». Член журі сценарного конкурсу “Своє кіно”, проєкт «Дивись Українське – твори своє майбутнє» (2016-2018). Член правління Національної спілки кінематографістів України. Керівник творчих проєктів «Сценарна Майстерня» й «KINO-KOЛО». 1999-2018 – відник щотижневої авторської телепрограми «Арґумент-Кіно» (телеканал «1+1»). Редактор книжок Марисі Нікітюк «Безодня» й «Можливо, завтра». Програмний директор фестивалю «КіноБукет». Член Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка й Комітету з Державної премії України ім. Олександра Довженка. Голова Правління Спілки кінокритиків України та голова Правління Української кіноакадемії (2018-2020).
• Повна біографічна довідка: http://screenplay.com.ua/users/?id=2
Фільмографія:
1988: “Порушник”/ “Нарушитель”, 10′, ігровий фільм, реж. Олена Дем’яненко, автор сценарію
1990: “Напередодні”, 45′, ігровий фільм, реж. Паата Мілорава, автор сценарію, озвучування
2009-2010: Редактор кінопроєкту «Мудаки. Арабески»
2010-2012: Редактор кінопроєкту «Україно, goodbye!»
2012: “Помин”, к/м ігровий фільм, реж. Ірина Цілик – художній керівник
2012-2013: “Не менше 50 кг”, к/м ігровий фільм, реж. Марина Артеменко – художній керівник
2012-2013: “Алкоголічка”, к/м ігровий фільм, реж. Юлія Гонтарук – художній керівник
2012-2013: “Зелена кофта”, п/м ігровий фільм, реж. Володимир Тихий – редактор
Від грудня 2013: Редактор проекту Громадянської кіноініціативи «Вавилон’13»
2014: “Сильніше, ніж зброя”, п/м неігровий фільм ТО “Вавилон’13” – редактор
2016: “Бранці”, п/м неігровий фільм, реж. Володимир Тихий, ТО “Вавилон’13” – редактор
2016: “Десять секунд”, п/м неігровий фільм, реж. Юлія Гонтарук, ТО “Вавилон’13” – редактор
2017: “Час хризантем”, п/м ігровий фільм, реж. Дмитро Мойсеєв – редактор
2019: «Нічний швидкий», к/м ігровий фільм, реж. Марина й Оксана Артеменко – роль лікаря “швидкої допомоги”
Нагороди або відзнаки:
1994-1998 та з 2020: Член Комітету з Державної премії України ім. Олександра Довженка
Від 2009 (27.11): Член Національної спілки кінематографістів України (НСКУ)
Від 2011: Експерт Державного агентства України з питань кіна
2013 (28.05)-2016 (8.11): Секретар Правління Національної спілки кінематографістів України з інформаційної політики
2011-2014 (15.09): Член Українського Оскарівського комітету
Від серпня 2014: Голова Громадської ради Громадської організації “Творче об’єднання “Вавилон 13”
2015-2018: Член Колегії Державного агентства України з питань кіна
Від грудня 2016: Експерт (кіномистецтво) Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка
2017-2018: Член Правління Української Кіноакадемії
Від 2018: Голова Правління Спілки кінокритиків України
2018-2020: Голова Правління Української Кіноакадемії
Від 2019: Експерт Українського культурного фонду
Від 2019: Член Комітету з Національної премії України ім. Тараса Шевченка
Горделадзе Людмила Борисівна
Професія: Кінодіяч (керівник кінофестивалю, кінотеатру, тощо)
Біографія: Місце роботи – консультант, засновник ТОВ «Кіноман» (ТМ Кінотеатр «Жовтень»), член Ради з державної підтримки кінематографії.
Громадянство Україна
Місце народження м.Київ, УРСР, СРСР
Освіта Вища. Московський державний університет імені М.В.Ломоносова, факультет журналістики, 1974 рік, спеціальність – літературний працівник радіомовлення і телебачення.
Загальний стаж роботи 50 років, всі у галузі кіно і телебачення, в т.ч. в кінотеатрі „Жовтень” – 20 років, член НСКУ – 30 років
Засновник ТОВ „Кіноман” ТМ Кінотеатр “Жовтень”. Особисті досягнення.
1. Створила перший в галузі кіно на терені СРСР виробничий кооператив «Аншлаг», який займався прокатом фільмів, промоцією вітчизняного (СРСР і України) кіно. 1988 р. (Працював двадцять років).
2. Організувала Перший в Україні Кіноринок «Відкрита Зона», для чого створила одне з перших в СРСР ТОВ «Фільммаркет». 1991 р. (Працював понад двадцять років в сфері культури, створення, продюсування і дистрибуції кіно-відео-контенту).
3. Організувала перші проекти робіт з дубляжу телевізійного контенту українською мовою для УТ-1. 1992-1994 р.р. (Багатосерійні іспанські мультфільми; серіал «Донна Бейжа» та ін.).
4. Організувала і продюсувала перше в Україні телевізійне ток-шоу «Я – памятник Себе». Виходило на телеканалах: «ТЕТ», «Інтер», «НТВ-Міжнародне». Знято і вийшли в ефір понад 110 випусків. 1996-2001 р.р.
5. Організувала і продюсувала перші Міжнародні покази українського кіно – Дні українського кіно в м. Москва (1995 р.), в м. Каїрі (1998 р.).
6. Реалізувала ексклюзивний проект випуску вітчизняного (СРСР і України випуску до 1991 р.) кінопродукту на ліцензійних носіях для «Home video». 1999-2012 р.р.
7. Очоливши київський муніципальний кінотеатр «Жовтень», який на той момент не працював за профілем, здійснила його ревіталізацію, перетворивши на передовий, зразковий заклад культури (2000-2014 р.р.), а потім, після нищівної пожежі в результаті умисного підпалу, відіграла ключову роль в здійсненні його реконструкції і відновлення. Тепер це – сучасний багатозальний арт-кінотеатр з унікальною репертуарною політикою, широкою аудиторією, який приділяє значну увагу показу творів українського національного кіно, член Міжнародної асоціації кінотеатрів «Європа Сінема».
– Національна Спілка кінематографістів України, член з 1990 року.
– ГО «Союз кінотеатрів України», член Правління з 2016 року.
– Експертна комісія з питань кінематографії Держкіно України, член (2015-2018 р.р.).
– Член Ради з державної підтримки кінематографії (з березня 2019 р.)
– Українська кіноакадемія, член Правління з 2017 року.
– Член експертної Ради з відбору кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво (створення) та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування (Мінкульт 2018-2020 р.р.)
Фільмографія:
– “Донна Бейжа”, 63 серіїї, 1994 р., для УТ-1, продюсер дубляжу українською мовою;
– Мультфільми-серіали, ігрові фільми, 1992-1995 р.р., для УТ-1, продюсер дубляжу українською мовою;
– Телевізійне ток-шоу з зірками кіно “Я – памятник Себе”, телеканали: ТЕТ, Інтер, НТВ (Росія), 1995-2000 р.р., 110 випусків, продюсер.
– “Кіно по-київськи” 26 хв., док., 2010 р., автор сценарія, продюсер. https://www.youtube.com/watch?v=G0ZEOuedUEI
Нагороди або відзнаки:
Нагороджена: Почесною грамотою Київського міського Голови,2004р.; Почесною грамотою Міністерства культури України, 2004.р.; грамотою Національної спілки кінематографістів України, 2009 р.; Подякою Київського міського Голови, 2016 р.
Зленко Сергій Олександрович
Професія: Кінодіяч (керівник кінофестивалю, кінотеатру, тощо)
Біографія: Кінодіяч, юрист, продюсер, режисер, підприємець
Фільмографія:
2020 – дотепер Заступник національного представника України в Eurimages
2019 – дотепер Заступник голови Ради з державної підтримки кінематографії
2011 – дотепер власник і директор ТОВ Кіно-де-арт (кінотеатр Boomer)
2010 – 2015 ІП «1+1 Продакшн», старший юрист ;
2007 – 2014 ПрАТ «Одеська кіностудія», юрист;
2007 – 2014 ТОВ «Українська продакшн студія» (вирбництво фільмів та серіалів), ТОВ «Нова студія» (вирбництво фільмів та серіалів), ТОВ «Лінія кіно», ТОВ «Планета кіно» (мережі кінотеатрів), юрист
Нагороди або відзнаки:
“Влипла” (2019)
– приз глядацьких симпатій “Відкрита ніч”;
– найкращий студентський фільм “Кінокімерія”
Іванов Денис Віталійович
Професія: Продюсер
Біографія: Денис Віталійович Іванов український продюсер, кінодистриб’ютор, культурний менеджер, телеведучий. Засновник та керівник кінокомпанії «Артхаус Трафік» і кінофестивалю «Чілдрен кінофест», співзасновник Одеського міжнародного кінофестивалю.
У 2001 році став членом відбіркової комісії та програмним координатором Київського МКФ «Молодість», в 2002 році обійняв посаду програмного директора, а в 2003 — маркетинг-директора фестивалю.
У 2003 році Денис Іванов разом зі своєю дружиною Мариною Шух та іншими однодумцями відкрив кінокомпанію «Артхаус Трафік» та став її генеральним директором. «Артхаус Трафік» є першим дистриб’ютором арт-кіно в Україні і менеджером багатьох кінофестивалів, випустив в український кінопрокат понад 300 фільмів, серед яких «Піна» Віма Вендерса, «Океани» Жака Перрена, «Затоичи» Такеші Кітано, «Басейн» Франсуа Озона, «Повернення» Андрія Звягінцева, «Олдбой» Чхан-Ук Пака, «Пророк» Жака Одіара, «Мільйонер з трущоб» Денні Бойла, «Далласький клуб покупців» Жана-Марка Валле і багато інших.
У 2006 році Денис Іванов став співпродюсером трилера «Штольня», реж. Любомира Кобильчука, міжнародна прем’єра якого відбулася на Московському міжнародному кінофестивалі.
У 2010 році стає співзасновником і генеральним директором (2010—2013) Одеського міжнародного кінофестивалю, який вже за перші кілька років існування став одним з найбільших кінооглядів Східної Європи з глядацькою аудиторією близько 100 тис. чоловік.
Спільно з режисером Володимиром Тихим виступив продюсером альманахів короткометражних фільмів «Мудаки. Арабески» (2011) і «Україна Гудбай» (2012). У 2013 році Денис Іванов став генеральним продюсером фільму «Зелена кофта» Володимира Тихого, світова прем’єра якого відбулася на кінофестивалі в Сан-Себастьяні. Фільм також взяв участь в міжнародному конкурсі Варшваского МКФ і отримав приз Міжнародної федерації кінопреси (FIPRESCI) за найкращий український повнометражний фільм на Одеському кінофестивалі 2014.
Фільм «Плем’я» режисера Мирослава Слабошпицького (2014 року), в якому Денис Іванов виступив в якості со-продюсера, став переможцем програми «Тижня Критики» Каннського фестивалю. Картина брала участь в більш ніж 50 кінофестивалях і вийшла в прокат в більш ніж сорока країнах, ставши найуспішнішим міжнародним релізом українського фільму в історії.
У 2014 році став засновником Фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен кінофест», який у наступні роки розширився до 22 міст України, а кількість глядачів перевищило 40 тис.
У 2016 році виступив ініціатором проведення щорічних днів українського кіно UKRAINE ON FILM в культурному центрі BOZAR в Брюсселі, Бельгія. У 2017 брав участь у роботі журі міжнародного конкурсу 33-го МКФ у Варшаві.
Картина «Рівень чорного» режисера Валентина Васяновича (2017), в якій Денис Іванов виступив в ролі асоційованого продюсера, отримала приз Міжнародної федерації кінопросси (FIPRESCI) за найкращий український повнометражний фільм на Одеському кінофестивалі 2017 і стала українським кандидатом на премію «Оскар» в категорії «кращий фільм іноземною мовою».
У 2017 році став автором ідеї та директором кінофестивалю «Київський тиждень Критики». У якісті кураторів кінопрограми виступили відомі українські кінокритики: Дар’я Бадьoр (редактор розділу «Культура» онлайн-видання «LB.ua»), Надія Заварова (кінознавець і редактор розділу «Кіно» Cultprostir); Олександр Гусєв (кінокритик видань «Українська правда» та «Укрінформ») та Станіслав Битюцький (засновник кінопорталу Cineticle).
У 2017 році Денис Іванов виступив в якості українського со-продюсера стрічки Сергія Лозниці «Донбас», яка стала фільмом-відкриття секції «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю 2018 та отримала приз за кращу режисуру, а також була обраной у якості національного претендента на премію «Оскар» за найкращий іншомовний фільм.
Фільмографія:
Повнометражні фільми:
«Поліна» (2018), реж. Оліас Барко
«Донбас» (2018), реж. Сергій Лозниця
«Рівень чорного» (2017), реж. Валентин Васянович
«Плем’я» (2014), реж. Мирослав Слабошпицький
«Зелена кофта» (2013), реж. Володимир Тихий
«Штольня» (2006), реж. Любомир Кобильчук
Короткометражні фільми:
«Україно, Goodbye!» (2012), кіноальманах-збірка
«Мудаки. Арабески» (2011), кіноальманах-збірка
«Ядерні відходи» (к/м,2012), реж. Мирослав Слабошпицький
«Янгол смерті» (к/м,2012), реж. Володимир Тихий
«Борода» (к/м,2012), реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук
«Побачення» (к/м, 2012)), реж. Євген Матвієнко
«Очерет» (к/м,2012), реж. Руслан Батицький
«Пиріг» (к/м, 2012), реж. Юрій Ковальов
«Як козаки у космос полетіли» (к/м, 2012), реж. Євген Матвієнко
«Красива жінка» (к/м, 2012), реж. Олена Алімова
«Будинок біля дороги» (к/м, 2012), реж. Віктор Сухобрус
«Національна ідея в Україні» (к/м, 2012), реж. Дан Воронов
«Коротка історія» (к/м, 2012), реж. Іван Тимшин
«Арівідерчі, Серього» (к/м, 2012), реж. Андрій Тимощук
«Ключ» (к/м, 2012), реж. Артур Млоян
«Гриби» (к/м, 2012), реж. Валерій Шалига
«Гауді» (к/м, 2012), реж. Аксінья Куріна
«Майже кохання» (к/м, 2012), реж. Юлія Шашкова
«Сова» (к/м, 2012), реж. Оксана Казмін
«Камыш» (к/м, 2012), реж. Руслан Батицкий
«Та поїду!» (к/м, 2012), реж. Валерій Шалига
«Смак морозива» (к/м, 2012), реж. Тьєррі Дуссе
«Гамбург» (к/м, 2012), реж. Володимир Тихий
«Без ГМО» (к/м, 2012), реж. Лариса Артюгіна
«П’ятниця» (к/м,2010), реж. Юлія Шашкова
«Останній лист» (к/м,2010), реж. Юрій Ковальов
«Труси» (к/м,2010), реж. Жанна Довгич
«Свєта» (к/м,2010), реж. Володимир Тихий
«Рано вранці» (к/м,2010), реж. Володимир Тихий
«Мій друг Сєрьога» (к/м,2010), реж. Іван Тимшин
«Глухота» (к/м,2010), реж. Мирослав Слабошпицький
«Українська література» (к/м,2010), реж. А.Лавренішін, Д. Коломойцев
«Тупик» (к/м,2010), реж. Іван Тимшин
«Тато» (к/м,2010), реж. Вікторія Нестеренко
«Таксі?» (к/м,2010), реж. Віра Яковенко
«Та це ж гімно!» («По дорозі»)(к/м,2010), реж. Володимир Тихий
«Пам’яті Пітера» (к/м,2010), реж. Володимир Тихий
«Кончєна» (к/м,2010), реж. Аксінья Куріна
«Душа в душу» (к/м,2010), реж. Олександр Постоленко
«MMS» (к/м,2010), реж. Роман Бондарчук
Нагороди або відзнаки:
Член Європейської кіноакадемії, Національної спілки кінематографістів України, Української кіноакадемії.
Іллєнко Пилип Юрійович
Професія: Продюсер
Біографія: Народився 30 вересня 1977 року у місті Києві у родині кінорежисера Юрія Іллєнка та актриси кіно Людмили Єфіменко.
У 1999 році закінчив Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Т.Г. Шевченка і отримав кваліфікацію магістра міжнародного права, перекладача з англійської мови та кваліфікацію бакалавра за напрямом підготовки «Міжнародні відносини».
Першу роботу за фахом розпочав у 1999-2000 роках у департаменті міжнародного права Міністерства юстиції України. З серпня 2000 року по листопад 2002 року працював старшим науковим консультантом, а згодом і головним науковим консультантом відділу гуманітарних і міжнародних питань, гармонізації законодавства з країнам ЄС та захисту прав людини Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.
З листопада 2002 року по вересень 2004 року займав посаду юрисконсульта, а згодом провідного юрисконсульта відділу правового забезпечення Дирекції правового забезпечення та договірної роботи Українсько-Американсько-Голландсько-Німецького Закритого акціонерного товариства «Утел». З вересня 2004 року по липень 2005 року працював провідним юрисконсультом юридичного відділу Дочірнього підприємства «Утел» ВАТ «Укртелеком».
З березня 2006 року по березень 2008 року працював директором ТОВ «Юридична компанія «Іллєнко та Сизов». З квітня 2008 року по липень 2014 року був директором ТОВ «Іллєнко Фільм».
З серпня 2014 року по серпень 2019 року очолював Державне агентсво України з питань кіно.
З січня 2020 року – засновник та керівник ТОВ “Іллєнко Фільм Продакшенс”.
Крім того, актор кіно (більше 10 ролей).
З 2007 року був співпродюсером, а з 2009 по 2014 роки – продюсером кінофестивалю «Відкрита ніч».
З 2000 до серпня 2014 року займався громадською діяльністю, був співзасновником та членом правління Громадської організації «Нарешті», яка займається організацією кінофестивалю «Відкрита ніч».
З 2010 по серпень 2014 року – депутат міської ради м. Українка Обухівського району Київської області.
З лютого 2012 року по серпень 2014 року – Голова Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно. З 2013 року по 2014 рік був членом Громадської ради при Державній службі інтелектуальної власності.
Одружений, дружина Іллєнко Євгенія Олегівна. Маю двох синів: Георгій (2008 р. н.) та Святослав (2010 р. н.).
Обрана фільмографія:
“Аве, Марія!”, 1999 р., актор, ігровий повнометражний;
“Молитва за гетьмана Мазепу”, 2002р., актор, ігровий повнометражний;
“Невелика подорож на великій каруселі”, 2002р, актор, ігровий короткометражний;
“Говерла”, 2005р., актор, ігровий короткометражний;
“Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія”, 2010 р., продюсер, ігровий повнометражний;
“Толока”, 2019р., продюсер, ігровий повнометражний.
Нагороди або відзнаки: немає
Капустіна Ганна Володимирівна
Професія: Продюсер
Біографія: Народилась в м.Києві Вища освіта:
1996-1999 Міжнародний Університет Фінансів Специальність «Фінанси та кредит» 1999–2003 Національний Технічний Університет України «КПІ» Спеціальність «Адміністративний менеджмент»
Власниця компанії ALBATROS COMMUNICOS, членкиня Української Кіноакадемії.
У 2003 – 2014 роках робила рекламні ролики, телевізійні програми та міжнародні реаліті-шоу на ТВ. З 2014 року- продюсерка української кінематографічної спільноти «# BABYLON`13» та громадської організації «HERO.UA». Документальний фільм “Перша Сотня” був нагороджений премією глядацьких симпатій Docudays та номінований на кращий український документальний фільм. “Земля блакитна, ніби апельсин” (2020) – лауреат премії “Найкращий режисер” у конкурсі документальних фільмів світового кіно на кінофестивалі “Санданс-2020”, прийняв участь у конкурсній програмі Берлінале-2020, на сьогодні був показаний більш ніж на 40 відомих фестивалях та отримав більше 10 нагород.
Фільмографія:
2020: Продюсер документального фільму “Лагуни. Битва за рай” Сергія Лисенка (виробництво)
2019: Продюсер документального фільму “Земля блакитна, ніби апельсин” Ірини Цілик
2018: Продюсер документального фільму “Перша Сотня” Ярослава Пілунського, Юлії Шашкової, Юрія Грузинова
2016: Продюсер документального фільму «Десять секунд» Юлії Гонтарук
2015: Продюсер документального альманах “Залишитися живим” Юлії Гонтарук
2015: Продюсер короткого документального фільму «Брат» Юлії Гонтарук
2015: Продюсер короткого документального фільму «Козак» Юлії Гонтарук
Нагороди або відзнаки:
2020 – “Земля блакитна, ніби апельсин”
“Directing Award: World Cinema Documentary” – Sundance Film Festival (USA 2020);
Awards in DOCU/WORLD and DOCU/UKRAINE programs of Docudays UA International Human Rights Documentary Film Festival (Ukraine, 2020);
Premio Hera «Nuovi Talenti» of Biografilm festival (Italy, 2020);
Special mention in International competition of Underhill Fest (Montenegro, 2020);
“Best Human Rights Doc” award at Dokufest (Kosovo, 2020);
“Best Documentary Film” at Five Lakes Film Festival (Germany, 2020)
“Directing Award: World Cinema Documentary” – Sundance Film Festival (USA 2020);
Awards in DOCU/WORLD and DOCU/UKRAINE programs of Docudays UA International Human Rights Documentary Film Festival (Ukraine, 2020);
Premio Hera «Nuovi Talenti» of Biografilm festival (Italy, 2020);
Special mention in International competition of Underhill Fest (Montenegro, 2020);
“Best Human Rights Doc” award at Dokufest (Kosovo, 2020);
“Best Documentary Film” at Five Lakes Film Festival (Germany, 2020)
“Directing Award: World Cinema Documentary” – Sundance Film Festival (USA 2020);
Awards in DOCU/WORLD and DOCU/UKRAINE programs of Docudays UA International Human Rights Documentary Film Festival (Ukraine, 2020);
Premio Hera «Nuovi Talenti» of Biografilm festival (Italy, 2020);
Special mention in International competition of Underhill Fest (Montenegro, 2020);
“Best Human Rights Doc” award at Dokufest (Kosovo, 2020);
“Best Documentary Film” at Five Lakes Film Festival (Germany, 2020)
Millennium Docs Against Gravity Film Festival “Grand-Prix”, “Best Cinematographer” (Poland, 2020)
2018 – “Перша Сотня” премія глядацьких симпатій Docudays, приз за найкращий документальний фільм фестивалю “Бруківка”
2016 – “Десять секунд” реж. Юлія Гонтарук (продюсер) Премія ім. Матросова на фестивалі DOCUDAYS, Канів фест – 1 місце, Рівне фест – 2 місце, Корона Карпат – 2 місце
Касторних Сергій Сергійович
Професія: Сценарист
Біографія: За 15 років роботи в кіно і на ТБ пройшов майже всі можливі етапи в виробництві. Працював журналістом, редактором, копірайтером, оператором, режисером монтажу, продюсером, режисером, актором і,
звісно ж, сценаристом.
До 2015 року писав сценарії для числений скетч-комів і телешоу, серед яких «Online» (НЛО ТВ), «В сети» (1+1), «Коли ми вдома» (СТБ).
Робота у великому кіно розпочалась зі співпраці з відомим українським фільмейкером Любомиром Левицьким. Першим сумісним проектом став англомовний пригодницький фільм «Егрегор», який на цей час знаходиться
у виробництві. У 2016 році на екрани вийшов перший повнометражний фільм за сценарієм Сергія – «#Selfieparty». Ця молодіжна комедія зібрала більше п’яти мільйонів гривень в українському прокаті і отримала можливість розширити свою аудиторію завдяки міжнародній платформі «Amazon».
В 2016 році американська компанія “Terminal Entertainment” придбала права на екранізацію англомовного сценарію військового екшена «242» і зараз цей проект знаходиться на стадії девелопменту. Куратором проекту виступив автор оскароносного «Black Hawk» Кен Нолан.
На даний момент створив більше 30 повнометражних та короткометражних сценарієв (не рахуючи телевізійні проекти), 2 з яких зняті, один знаходиться у виробництві, 3 в девелопменті, та 4 продані під опціони.
Фільмографія:
автор сценарію та співрежисер повнометражного документального фільму “Війна в моїй голові”
автор сценарію повнометражного фільму “Як там Катя
автор сценарію повнометражного художнього фільму “Зірки за обміном”
автор сценарію, режисер і виконавчий продюсер короткометражного фільму “The dark waves of Styx”
автор сценарію повнометражного художнього фільму “Ульотна відпустка”
автор сценарію короткометражного фільму “Оператор Вікторія”
консультант з драматургії документального фільму «Одесити на Донбасі»
співавтор і актор короткометражного фільму для варшавської кіношколи «DAWN»
автор сценарію молодіжної комедії «#Selfiepary»
сценарист гумористичних проектів «Online», «В сети», «Коли ми вдома»
Нагороди або відзнаки:
член української кіноакадемії
Кофман Геннадій Леонідович
Професія: Продюсер
Біографія: Продюсер, співзасновник та член правління Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, член НСКУ, член EFA. У 1992-у заснував у Харкові «кінокомпанію Магіка-фільм». Продюсер анімаційних та більш 50 документальних фільмів.
Фільмографія:
“Дибук. Історія мандрівних душ”, травень 2015, продюсер, 86 хв. п.м. документальний;
“Вагрич і чорний квадрат”, березень 2015, продюсер, 81 хв. п.м. документальний;
“Жива Ватра жовтень 2014, продюсер, 77 хв. п.м. документальний;
“Райдуга над Каракумами”, грудень 2016, продюсер, 52 хв.
Нагороди або відзнаки (вибране):
«Причинна», реж. Андрій Щербак, 2017
Гран-прі фестивалю «Відкрита ніч. Дубль – 21»
«Золота Дзига» Української киноакадемії за кращий анімаційний фільм, 2018
Спеціальний приз журі Міжнародного кінофестивалю «КРОК» 2017
Премія ім. Лесі Українки Кабінету Міністрів України за кращий твір для дітей та юнацтва.
«Дельта», реж. Олександр Течинський, 2017
“Найкращий український повнометражний фільм”, «Золотий Дюк» 9-го Одеського Міжнародного кінофестивалю, 2018
Диплом FIPRESCI за Найкращий повнометражний український фільм, 9-й Одеський Міжнародний кінофестиваль, 2018
Почесне згадування журі 60-го Міжнародного кінофестивалю Dok Leipzig, 2017
Номінація Кращий документальний фільм Української кіноакадемії, 2018
АРТДОКФЕСТ 2018 – Найкращий повнометражний документальний фільм
«Кіноколо 2018» Найкращий документальний фільм 2-й Київський тиждень критики
“Жива Ватра”, реж. Остап Костюк, 2014
Спеціальний приз журі Міжнародного фестивалю Hot Docs, Торонто 2015
Спеціальне згадування журі Національного конкурсу 6го Oдеського МКФ, 2015
Спеціальний диплом Міжнародного кінофестивалю «Листапад» (Мінськ)
Приз кращому документальному фільму Міжнародного фестивалю для дітей та юнацтва Olympia (Греція)
The American Cinematographer Award for Best Cinematography at Salem Film Fest 2016
Нагорода “Золота Дзига” Української киноакадемії найкращому оператору, 2017
Нагорода “Золота Дзига” Української киноакадемії найкращому композитору, 2017
Номінація “найкращий документальний фільм” Української киноакадемії, 2017
“Дибук. Історія мандрівних душ”, реж. Кшиштоф Копчинський, 2015
Срібний Hobby-Horse за кращий документальний фільм Національного конкурсу 55го Краківського кінофестивалю, 2015
Приз журі кінокритиків FIPRESCI за кращий документальний фільм Національного конкурсу 6го Oдеського МКФ, 2015
Special Jury Mention for Feature Documentary Dada Saheb Phalke Film Festival (Індія)
Warsaw Phoenix – Antoni Marianowicz Award for the Best Polish Film IFF „Jewish Motifs” (Польща)
Нагорода кращому повнометражному документальному фільму Near Nazareth NNFestival (Ізраїль)
“Вагрич і чорний квадрат”, реж. Андрій Загданський, 2014
Спеціальне згадування журі, Кінофестиваль Les Rencontres Cinematographiques, Сербер/Портбу (Франція/Іспанія), 2016
“Compatriots” / “Земляки”, реж. Геннадій Кофман, 2002
Гран – При Всеукраїнського конкурсу телевізійних програм „Єдина Україна”, Одеса 2002
«Бобе-Майсес» , реж. Олена Касавіна, 1993
Приз жюрі МКФ жінок-кінематографістів, 1993, Мінск;
Приз жюрі МКФ «КРОК», 1993;
Національний Приз «Святая Анна», 1995, Москва
Фільм визнано кращім українським анімаційним фільмом 1993 року
Лавренюк Сергій Віталійович
Професія: Продюсер
Біографія: Сергій Лавренюк народився і виріс у Львові. Другу вищу освіту за спеціальністю “Менеджмент і Економіка” здобув у Львівському Державному Політехнічному Університеті. Два роки займався викладацькою діяльністю, після якої понад 20 років – побудовою та розвитком дистрибуційного бізнесу. Кіно-, теле- і театральний продюсер, компанія “Solar Media Entertainment”, співвласник телеканалу “Сонце”, бізнесмен.
Фільмографія:
2016 “#Selfieparty”, продюсер
2017 “Лагідна”, український ко-продюсер
2017 “DZIDZIO Контрабас”, продюсер
2018 “Коли Падають Дерева”, український ко-продюсер
2018 «Гірська жінка: на війні», український ко-продюсер
2018 “11 дітей з Моршина”, продюсер
2020 “Let it snow “
2021 “Egregor”
2021 “Ooze”( Морок)
Нагороди та відзнаки:
“DZIDZIO Контрабас”, отримав нагороду “Золота Дзиґа” у номінації “Вибір глядача” від Української Кіноакадемії.
“Лагідна”, учасник головного конкурсу 70-го Каннського кінофестивалю. Фільм отримав нагороду “Золота Дзиґа” у номінації “Найкращий режисер-постановник” від Української Кіноакадемії.
“Коли Падають Дерева” – Берлінського та Варшавського кінофестивалів.
«Гірська жінка: на війні» – учасник «Тижня критики» 70-го Каннського міжнародного кінофестивалю, де де картина отримала три премії: авторську нагороду Prix SACD за музику, глядацький приз Prix du Public та єдину державну премію фестивалю – Grand Rail d’Or, символічну нагороду від Асоціації залізничників-кінематографістів. Також фільм удостоївся призу від асоціації Cinécole – Coup de Coeur, увійшов до ТОП-20 найкращих фільмів фестивалю за рейтингом The Hollywood Reporter та у трійку фільмів, які змагатимуться за премію Європейського парламенту LUX у 2018 році. Фільма також висунуто від Ісландії на премію «Оскар» в категорії «Найкращій фільм іноземною мовою».
Членство в організаціях:
Член Європейської кіноакадемії та входить до правління Української кіноакадемії. Член Асоціації Кіноіндустрії України.
Лібет Наталія Олександрівна
Професія: Продюсер
Біографія: Наталія Лібет має багатий досвід у сфері спільного виробництва, інвестицій та фінансів, який вона отримала, працюючи в міжнародних компаніях, головним чином американських та німецьких, з 1997 року.
Вона працює в продюсерській групі кіно-виробничої компанії “ЕССЕ Продакшн Хаус” з 2016 року.
Наразі, вона – кіно-продюсер, яка:
– організувала разом із Асоціацією кіноіндустрії України та First Cut Lab www.firstcutlab.eu аудіо-візуальний освітній семінар «Лабораторія кіно-монтажу в Україні» для українських фільмів у монтажно-тонувальному періоді в 2020 та 2019 рр.;
– організувала разом із Асоціацією кіноіндустрії України Школу молодого продюсера Київ – Місце Зустрічі у 2020 р.;
– ініціювала EAVE in Demand у Києві, Україна, у жовтні 2017 року;
– мала щорічні аудити з Big 4;
– отримала MBA з відмінними оцінками в США у 2002 році;
– є переможцем 2000 Edmund Muskie/Freedom Support Act Graduate Fellowship Award.
Фільмографія:
“КРОКОДИЛ”, липень 2018 р, ОМКФ, ігровий, короткометражний, продюсер
“ЙОРГОС та ПОЛЯ”, травень 2019 р. Молодість КМКФ, документальний, короткометражний, продюсер
“АННА”, травень 2019 р. Каннський МКФ, ігровий, короткометражний, executive продюсер
“ПАРФЕНОН”, вересень 2019 р., Тиждень критиків Венеціанського МКФ, ігровий, повнометражний, ко-продюсер,
“Від цього моменту та й назавжди”, вересень 2020 р., Одеський МКФ, ігровий, короткометражний, продюсер
Нагороди або відзнаки:
Заступник Голови Асоціації кіноіндустрії України
Максименко-Довгич Жанна Віталіївна
Професія: Режисер – постановник
Біографія: Народилася 8 серпня 1977 року в Києві.
2000 року з відзнакою закінчила Інститут журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г.Шевченка.
Працювала на телебаченні як продюсерка, креативна продюсерка, режисерка, редакторка.
Її фільми брали участь і були серед переможців національних і міжнародних кінофестивалів
Членкиня Національної спілки журналістів України, Української Кіноакадемії,
Голова Української Гільдії Режисерів.
Фільмографія:
“Маршрути долі”, 2019, серіал, ігровий, 12 серій, креативна продюсерка
“Миколаїв. Хроніки протесту” 2019, док, режисерка, авторка сценарію
“Вихідний” (2017) , док, режисерка, авторка сценарію, продюсерка
“Столітя Якова”, 2016, телемув, креативна продюсерка
“Будинок з Химерами”, 2013, док, режисерка, авторка сценарію
“Один день Євро” 2012, теледок, авторка сценарію
“Під мостом”, 2012, док, короткометражний, режисерка, авторка сценарію, продюсерка
“Труси”, 2010, ігровий короткометражний, режисерка, авторка сценарію, продюсерка
Нагороди або відзнаки:
“Вихідний”:
1 місце Dream city Rivne international film festival (міжнародний кінофестиваль «місто мрії у Рівному» 2018),
2 місце DocuBaku, Азербайджан, 2018,
3 місце «Громадський проектор» , Миколаїв, 2018,
диплом фестивалю «Відкрита ніч», Київ, 2018.
Official selection:
DocuDays UA, 2018,
GogolFest, 2018,
Odesa international film festival, 2018,
WizzArt film festival, Львів, 2018,
BEAST festival of Eastern European cinema, Porto, Portugal, 2018,
Lisbon Film Preview, Lisbon, Portugal, 2019,
GoEast International Film Festival`2019.
“Труси”:
Відкрита ніч, 2011 – диплом “за натхненний чорний гумор”
Кінофестиваль “Кіномедіа”, 2011, спецвідзнака
Селекція 40й Київський МКФ «Молодість» , 2010
Мінзянов Юрій Аглямзянович
Професія: Продюсер
Біографія: Народився 29 березня 1956 року в Казані. Навчався у ВДІК, режисерський факультет. Закінчів Київський Національний Університет Театру, Кіно і Телебачення. Трудова діяльність невідривно пов’язана з телебаченням і кіновиробництвом: телеканал «Мегапол», ТРК “Студiя 1+1”, телеканал «Інтер», «ЦПШ», FILM.UA і тепер займається улюбленою справою в групі Star Media.
Вибрана фільмографія:
2020 х/ф Безславні кріпаки
2020 х/ф ПОГАНІ ДОРОГИ, реж. Наташа Ворожбит (приз Недели критики Венецианского кинофестиваля)
2018 к/ф MIA DONNA, реж. Павло Остріков
2017 к/ф ВИПУСК 97, реж. Павло Остріков
Locarno International Film Festival, Junior Jury Awards, Швейцарія
VIII Одеський МКФ, Найкращий Український короткометражний фільм
Молодість: Пролог, Найкращий короткометражний фільм національного конкурсу
Leuven Short IFF, Бельгія
2017 к/ф БУЗОК, реж. Катерина Горностай
VIII Одеський МКФ: Спеціальний диплом журі; Приз ФІПРЕССІ за Найкращий український короткометражний фільм
2017 х/ф ПРИПУТНІ, реж. Аркадій Непиталюк
VIII Одеський МКФ, Приз за найкращий український фільм
Міжнародний кінофестиваль про гуманітарні проблеми людства, Приз за найкращу режисерську роботу (Болгарія)
2016 к/ф СКАЗ, реж. Марися Нікітюк
МКФ МОЛОДІСТЬ, Національний конкурс
Золотий СУК, Спеціальна відзнака від Національного Центру Олександра Довженка
2016 к/ф ГОЛДЕН ЛАВ, реж. Павло Остріков
«Україна. Шлях до миру», 2 місце
Відкрита ніч, 2016 – Кращий ігровий фільм
ALTER-NATIVE Short IFF, 2016, Румунія
ClujShorts Short IFF, 2016, Румунія
20 International Film Festival ZOOM – ZBLIŻENIA, 2017, Польща
CORTISONICI Short IFF, 2017, Італія
2015 т/с ЗАКОХАНІ ЖІНКИ, ліцензійовано ВВС
2013 т/с ПОДВІЙНЕ ЖИТТЯ, ліцензійовано Eyeworks
2010 т/с ДЕМОНИ, Конкурсна програма, Monte-Carlo TV Festival, Монако
2009 х/ф О, ЩАСЛИВЧИК, WorldFest Houston Film Festival, приз Platinum REMI, США
2008 т/с ОТРЯД , Конкурсна програма, Monte-Carlo TV Festival, Монако
2007 х/ф ПОЗАЗЕМНИЙ, Приз Golden Chest від Об’єднання кінематографістів Болгарі
Нагороди або відзнаки:
Член Української кіноакадемії
Член Української Телевізійної Академії
Член Европейской киноакадемии
Ніколаєва Ксенія Миколаївна
Професія: Актор
Біографія: Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (КНУКіМ) – актор театру і кіно, майстерня народного артиста України М.М.Рушковского, 1979
1980-1994 – актриса Київського академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки.
З 1994 року по теперішній час – актриса Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Приймає участь в програмах благодійного фонду «Рідний дім», є членом опікунської ради.
Фільмографія:
Крайні 25-ть проектів (актриса):
2016 Сувенир из Одессы (Украина, в производстве) :: мама Лизы :: реж. О.Туранский :: Sister’s Prodaction для канала 1+1
2016 Благие намерения (Украина, в производстве) :: мать Богдана :: реж. С.Борчуков :: УПС
2016 Забытая женщина (Украина, в производстве) :: Анна Игоревна :: реж.Д.Елеонский :: Фильм Стрим
2016 Замуж после всех (Россия, Украина) :: мама Елены :: реж. Ашот Кещян :: Империя добра совместно с каналом ТВ Центр
2016 На линии жизни | Военный госпиталь (Украина) :: Маруся :: реж. А.Гойда :: Fresh Film
2016 Чорна квітка | Черный цветок (Украина) :: главврач :: реж. Роман Барабаш :: Fresh Film
2016 Подкидыши | Окно жизни (Россия, Украина) :: Светлана Сергеевна, мама главной героини :: реж. М.Паперник, В.Мельниченко, А.Григорьев :: FILM.UA, “WTW Films Limited”
2016 Команда (Украина, в производстве) :: Олеся Кравец :: реж. К.Капица
2016 Не зарекайся (Украина) :: Ольга Борисовна, воспитатель в детдоме :: реж. Дм.Гольдман, С.Кравец :: Front Cinema
2015 Проводница :: реж. Тарас Дударь :: FILM.UA
2015 Забудь и вспомни :: мама Павла :: реж. Максим Мехеда :: FILM.UA
2015 Гражданин никто :: Ирина Петровна :: реж. Владимир Янковский :: УПС
2015 Все смотрят СЛМ :: бабушка :: для канала СТБ
2014 Гордиев узел (Россия, Украина) :: Валерия Михайловна, мама Насти :: реж. А.Н.Матешко :: УПС
2014 Ветер в лицо (Украина) :: мать Максима :: реж. Н.Михайлов
2014 Лабиринты судьбы (Россия, Украина) :: Наталья Алексеевна :: реж. А.Кириенко :: УПС
2014 Лаборатория любви (Украина, в производстве) :: Людмила :: реж. Я.Ластовецкий
2014 Личное дело | Судья (Украина) :: Марина Ильинична Корикова, учительница :: реж. Вл.Мельниченко, И.Забара :: FILM.UA
2014 25 кадр (Украина) :: судья
2013 Убить дважды (Украина) :: Алёна Вячеславовна, завуч :: реж. С.Чекалов :: Star Media
2013 Кривое зеркало души (Украина) :: Марья Андреевна :: реж. М.Мехеда :: Star Media
2013 Женский доктор-2 (Украина) :: Анна Ивановна Громова
мать Киры :: реж. А.Гойда :: FILM.UA
Родителей не выбирают | 46-я серия
Нагороди або відзнаки:
Заслужена артистка України (2001). Народна артистка України
Лауреат Всеукраїнських конкурсів читців в 1992 і 1993.
Лауреат Київської театральної премії «Бронек» (2009).
Олесов Єгор Олексійович
Професія: Продюсер
Біографія: Олесов Єгор Олексійович народився у м. Києві, 1980 році. Навчався у Київському Національному Університеті театру, кіно і телебачення на факультеті Кіно і Телебачення. Здобув вищу освіту за спеціальністю: Звукорежисер.
Фільмографія:
«Пульс».Повнометражний фільм. Продюсер.
«Анна Київська». Повнометражний фільм, драма. Продюсер.
«Мавка. Лісова пісня». Повнометражний мультфільм. Продюсер.
2019 – «Захар Беркут». Повнометражний художній фільм. Продюсер.
2019 – «Гарет Джонс». Повнометражний історичний трилер, біографічний фільм. Продюсер.
2019 – «Поліна». Повнометражний фільм. Продюсер.
2018 – «Викрадена принцеса». Повнометражний фільм. Продюсер.
2017 – «Сторожова Застава». Повнометражний фільм. Продюсер.
2015 – «Незламна». Повнометражний фільм. Продюсер, Сценарист.
2012 – «Ескімоска». Анімаційний серіал. Продюсер.
«Під електричними хмарами». Повнометражний фільм Продюсер.
«The Bomber». Продюсер візуальних ефектів та пост-продакшн.
«Мисливці за караванами». Композитор.
«Паршиві вівці». Композитор. Продюсер візуальних ефектів.
«Третього не дано». Композитор. Продюсер візуальних ефектів.
«Пара гнідих». Композитор.
«Хроніки зради». Композитор.
«Вагома підстава для вбивства». Композитор.
«Гувернантка». Композитор.
«Інді». Музичний продюсер.
«В Париж!» Композитор.
«Карасі». Композитор.
«Позаземний». Композитор.
Нагороди або відзнаки:
Єгор Олексійович був лауреатом премії Телетриумф у 2010, 2015 роках; номінантом премії Visual Effects Society 2012 році. За свої видатні здобутки є членом European Film Academy, Visual Effects Society, Українскої Телеакадемії та IGDA.
Орден «За заслуги III ступеня»
Раздорожний Ігор Андрiйович
Професія: Продюсер
Біографія: Народився в Одесі в 1975 році.
У 1997р. отримав ступінь спеціаліста на Факультеті Автоматики та Обчислювальної Техніки в Одеському Державному Політехнічному Університеті. З 1994 р. працював над впровадженням нових технологій в проектуванні, освіті, поліграфії, сучасному мистецтві. З 1998 року на керівних посадах.
З 2011го продюсер CINEMA 6K – філм продакшн студії, заснованої режисером Владеком Занковскі у Лондоні.
2011 – 2015р.- виробництво першого повнометражного ігрового фільму “Секрет Зоар”, створеного за успішно проведеної компанії на Kickstarter у 2010-му.
З 2016-го випустив фільми, які війшли до програм ОМКФ 2016, МКФ “Молодість” 2017 та вийшли на 24-х стрімінг платформах світу, включаючи Amazon Prime (UK,DE,USA), ChinaMobile та ін.
У 2016-му почав роботу над повнометражним трилером «Ілюзія Контролю», який є завершальним етапом у побудови новаційної бізнес-моделі стабільного кіновиробництва з дистрибуцією по всьому світу.
Фільмографія:
2017 THE ILLUSION OF CONTROL: THE BEGINNING, Short (Ukraine, UK) – producer
2017 THE LAST TAPE Documentary, Short (Ukraine, Germany) – co-producer – війшов до програми МКФ “Молодість” 2017
2016 ONCE UPON A TIME IN ODESSA, short – producer – війшов до програми ОМКФ 2016
2016 THE MAMMOTH EFFECT Animation (UK, Ukraine) – producer – кінопрокат в Україні
2016 NanoCelentano Mini-Series (Israel, UK, Russia, Ukraine, Argentina) – producer
2015 THE ZOHAR SECRET Feature (Israel, Ukraine, USA, Russia, Spain) – producer
Нагороди або відзнаки:
1-3 місця на фестивалях в Загребі, Каневі, Миколаєві.
Ряшин Владислав Віталійович
Професія: Продюсер
Біографія: Засновник та генеральний продюсер Star Media
Народився 12 липня 1970 року в м. Запоріжжя.
Закінчив Запорізький національний університет, факультет романо-германської філології за спеціальністю «Англійська мова». На телебаченні з 1991 р. (з успіхом працював як автор, продюсер і ведучий). З 1996 року – продюсер телеканалу «Інтер» (Україна).
З 2001 по 2006 рр. – Голова Правління телеканалу «Інтер» (Україна). За час керівництва Влада Ряшина «Інтер» став провідним телеканалом України, безумовним лідером телеефіру. Було створено потужну інформаційно-аналітичну, новинну і розважальну базу, налагоджено власне виробництво серіалів, а мюзикли, вироблені телеканалом протягом наступних 4-5 років, були законодавцями мод новорічного телеефіру.
У січні 2006 р. полишив «Інтер» і створив міжнародну кінокомпанію Star Media, яка за короткий час стала одним з лідерів з виробництва телевізійного контенту для провідних телеканалів СНД (повний цикл виробництва кіно- і телеконтенту, власна дистрибуція та рентал, хронометраж готового контенту власного виробництва – більше 5000 годин).
Продюсер більш ніж 450 художніх та документальних фільмів, серіалів, анімаційних циклів, телепрограм та мюзиклів, права на які купують телеканали Східної і Західної Європи, Китаю, Японії, США, Ізраїлю, Близького Сходу та інших країн і регіонів.
Номінант і переможець українських і міжнародних нагород в галузі кіно і телебачення.
Регулярно бере участь у численних галузевих подіях в Україні (Odesa International Film Festival, Kyiv IFF Molodist, Kiev Media Week), є постійним учасником провідних міжнародних ринків і фестивалів, включаючи MIPTV і MIPCOM, NATPE Miami / Budapest, LA Screenings, Berlinale, Marché du Film, Shanghai International Film Festival і багатьох інших.
Номінант і здобувач українських і міжнародних нагород в галузі кіно і телебачення таких (AFI (США), Chicago International Film Festival, Monte-Carlo Television Festival, WorldFest Houston Film Festival, SeoulIntDramaAward, премія «Телетріумф» (Україна) та інші.
Обрана фільмографія:
2018 рік – “The Pleasure Principle”, “Подорожники”, “Східні солодощі 2”, “Подорож до центру душі”, “Чуже життя”, “Менталіст”
2017 рік – “Специ”, “Таємниці та брехня”, “Припутні”, “Кохання за законом”
2016 рік – “Мата Харі”, “Анна-Детективъ”, “Східні солодощі”, “Маестро”
2015 рік – “А зорі тут тихі…”, “Закохані жінки”
2014 рік – “Вовче сонце”, “Лермонтов”, “Перша світова”
2013 рік – “Винищувачі”, “Кохання за кохання”, “Шулер”, “Нічні ластівки”, “Мама-детектив”
2012 рік – “Анна Герман”, “Мільйонер”, “Титанік”, “1812”, “Острів непотрібних людей”,
2011 рік – “Життя та пригоди Мішки Япончика”, “Справа гастроному №1”, “Скринька Пандори”, “Трава під снігом”,
2010 рік – “Брат за брата”, “Мисливці за караванами”,
2009 рік – “О, щасливчик!”, “Північний вітер”, “Котовський”,
2008 рік – “Рятуйте наші душі!”, “Загін”, “Рідні люди”,
2007 рік – “Чужі таїни», “Ангел-охоронець”, “Міський романс”,
2006 рік – “Ситуація 202”, “Сестри по крові”,
2005 рік – “Мертвий. Живий. Небезпечний”
2004 рік – “За двома зайцями”,
2002 рік – “Попелюшка”,
2001 рік – “Вечори на хуторі біля Диканьки”
Нагороди або відзнаки:
Член Української Телевізійної Академії
Член Української Кіноакадемії
Член The European Film Academy
Член Міжнародної академії телевізійних мистецтв і наук (International Academy of Television Arts & Sciences (EMMY)
Савиченко Ігор Олександрович
Професія: Продюсер
Біографія: Народився у місті Києві у сім’ї вчених.
У 1996 закінчив Механіко-математичний факультет Київського Національного Університету ім. Т. Шевченка.
З 2002-го Ігор розпочав працювати у сфері виробництва аудіо-візуальної продукції і на сьогодні став відомим на міжнародному рівні продюсером.
У 2009 пройшов курс “Продюсування художніх і телевізійних фільмів” Нью Йоркської КіноАкадемії.
Ігор займається фільмами зі стадії ідей і має більше ніж 16 років досвіду у кіноіндустрії. За цей час спродюсував 12 художніх фільмів, більше 40 короткометражних, документальних, анімаційних телевізійних фільмів і серіалів.
Фільми, продюсовані Савиченко прийняли участь у конкурсних програмах більш ніж 600 фестивалів і отримали понад 80 нагород. В тому числі представлені 18 разів на фестивалях класу А, де виграли 5 призів. Деякі фільми стали блокбастерами на національному рівні.
Серед фільмів, спродюсованих Ігорем “Поводир” Олеся Саніна, “Брати. Остання Сповідь” Вікторії Трофіменко, “Зелена Кофта”, “Наші Котики” і “Брама” Володимира Тихого, “Ядерні Відходи” Мирослава Слабошпицького, “Забуті” Дар’ї Онишенко, “Листопад” Маші Кондакової і “Коли Падають Дерева” Марисі Нікітюк.
Ігор є членом команди Вавилон’13.
Член ACE Producers.
Фільмографія (вибрана):
2021 ПРИНЦЕСА, повнометражний фільм Пітера Луізі, ко-продюсер
2020 І ПРО НАС БУДУТЬ ГОВОРИТИ, документальний фільм Сєви Діамантакоса, продюсер
2020 УЛЯНЕНКО. БЕЗ ЦЕНЗУРИ, документальний фільм, продюсер
2020 НАШІ КОТИКИ АБО ЯК МИ ПОЛЮБИЛИ ЛОПАТИ в умовах обмеженої антитерористичної операції з тимчасовими елементами військового стану, повнометражний фільм Володимира Тихого, продюсер
2019 ЗАБУТІ, повнометражний фільм Дар’ї Онищенко, продюсер
2019 ПОФАРБОВАНЕ ПТАШЕНЯ, повнометражний фільм Вацлава Мархоула, ко-продюсер
2018 МОЯ БАБУСЯ З МАРСУ, документальний фільм Олександра Михалковича, продюсер
2018 КОЛИ ПАДАЮТЬ ДЕРЕВА, художній фільм Марисі Нікітюк, продюсер
2017 БРАМА, художній фільм Володимира Тихого, продюсер
2016 ШНУРКИ, анімаційний фільм Олега Федченко, продюсер
2016 ДІМ, короткометражний фільм Ірини Цілик, продюсер
2015 БРАНЦІ, документальний фільм Володимира Тихого, продюсер
2015 ГОЛОСИ ЧОРНОБИЛЯ, документальний фільм Пола Крутхена, ко-продюсер
2015 ДІДОЧОК, короткометражний фільм Володимира Тихого, продюсер
2014 СИЛЬНІШЕ НІЖ ЗБРОЯ, документальний фільм #BABYLON`13,
2014 МАНДРАГОРА, короткометражний фільм Марисі Нікітюк, продюсер
2014 ГОЛІВУД НАД ДНІПРОМ. АБО СНИ З АТЛАНТИДИ, документальний фільм Олега Чорного, продюсер
2014 РАВЛИКИ, короткометражний фільм Марини Вроди, продюсер
2014 ДАВАЙ НЕ СЬОГОДНІ, короткометражний фільм Христини Сиволап, продюсер
2014 НІЖНІСТЬ, короткометражний фільм Анастасії Максимчук, продюсер
2014 Я ТЕБЕ ЗНАЮ, короткометражний фільм Марії Пономарьової, продюсер
2014 В ДЕРЕВАХ, короткометражний фільм Марисі Нікітюк, продюсер
2014 ЛИСТОПАД, короткометражний фільм Марії Кондакової, продюсер
2013 ГОСТІ МОГО ДОМУ, анімаційний фільм Олега Федченка, продюсер
2013 ПОВОДИР. АБО КВІТИ МАЮТЬ ОЧІ художній фільм Олеся Саніна, продюсер
2013 БРАТИ. ОСТАННЯ СПОВІДЬ, художній фільм Вікторії Трофіменко
2013 ЗЕЛЕНА КОФТА, художній фільм Володимира Тихого, продюсер
2013 НЕ МЕНШЕ 50 КГ, короткометражний фільм Марини Артеменко, продюсер
2013 АЛКОГОЛІЧКА, короткометражний фільм Юлії Гонтарук, продюсер
2012 ПОМИН, короткометражний фільм Ірини Цілик, продюсер
2012 ПЕРШИЙ КРОК У ХМАРАХ, короткометражний фільм Аліни Горлової, продюсер
2012 УКРАЇНО, GOODBYE!, альманах короткометражних фільмів, продюсер
2012 ІСТОРІЇ ГРАФОМАНА, художній фільм Олега Філіпенка, продюсер
2011 АНГЕЛИ ВІЙНИ, мінісеріал Тетяни Ходаківської, виконавчий продюсер
Нагороди або відзнаки:
Член ACE Producers
Самолевська Ольга Йозефівна
Професія: Режисер – постановник
Біографія: Корінна киянка, закінчила КСШ №187 із золотою медаллю, не закінчила Київський медичний інститут (Національний медичний університет імені О.О. Богомольця), закінчила факультет кінорежисури КДІТМ ім.І.К.Карпенка-Карого (Національний Університет кіно, театру та телебачення).
Кінорежисерка, сценаристка, поетка, фотографиня, журналістка, перекладачка, громадська діячка.
Заміжня, має двох синів та доньку.
Творчий шлях починала на студії “Київнаукфільм” з постановки кіножурналів, рекламних та замовних фільмів. У 1988 році за фільми масового екрану тарифікована з ІІ режисерської одразу на вищу режисерську категорію.
Після 15-річної роботи на “Київнаукфільмі” працювала на студіях: AV-TV, “Кінематографіст”, “Ars Planetarium”, “Укртелефільм”, “Укркінохроніка”.
Культурологічні статті публікувала у центральних українських газетах: “Дзеркало тижня”, “День”, “Літературна Україна”, “Слово Просвіти”, “Україна молода”, у журналах “Жінка” та “Кіно-Театр”.
Повертає і популяризує пам’ять про великих українців: археолога Миколу Макаренка, лікаря Теофіла Яновського, актрису Марію Капніст, лікаря Оксану Хращевську, мецената Григорія Гладенюка.
Провела через КМДА ідею найменування скверу між Софійським та Михайлівським соборами іменем героїчного Миколи Омеляновича Макаренка, розстріляного у 1938 році за захист історичної спадщини.
Перекладала українську поезію та англійську прозу на російську мову.
Членкиня поетичних клубів “Экслибрис” та “Родник”, міжнародного клубу МasterPeace.
Брала участь з поетичними та кінопрограмами в багатьох творчих заходах у Харкові, Слов’янську, Одесі, Дніпрі, Москві, Смоленську, Єкатеринбурзі, Новоросійську, Іркутську, Cанкт-Петербурзі, Мінську, Тбілісі, Варшаві, Кракові (Польща),Торонто (Канада), Будапешті, Дьйорі (Угорщина) Торонто (Канада), Берліні, Касселі, Штутгарті, Ерфурті, Гамбурзі (Німеччина), Монтекатіні (Італія), м. Доха (Катар).
Майже 4 десятиріччя виступає у Києві з поетичними та кінопрограмами – у Будинку Вчених, Спілці письменників, Будинку кіно, бібліотеці мистецтв, Парламентській, Деміївській та багатьох інших бібліотеках. Виступала також у ліцеях, Планетарії, посольстві Ізраїлю, Державній науковій архiтектурно-будiвельній бiблiотеці, у Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, у Києво-Могілянській академії і т.д.
Організувала концерт “Повертайся живим!” за участю київських бардів, поетів і акторів (Раїси Недашківської, Ігоря Жука, Анатолія Лемиша, Володимира Каденко, Наталії Бех, Валерії Богуславської і ін.) для поранених Центрального військового шпиталю. Брала участь в акціях, організованих київськими волонтерами, а також Раїсою Недашківською, а також Ігорем Жуком та Ірен Роздобудько на підтримку українських солдатів.
Вірші публікувалися в газетах, альманахах, збірках і журналах України та Росії, увійшли до Антологій “Двадцатый век, запомни нас такими”, “Киев. Русская поэзия. ХХ век”, розміщені на сайті poezia.org, на сайті Національної парламентської бібліотеки.
Авторка поетичної збірки “Времена”, за яку (як виключення з Уставу про вступ) рішенням приймальної комісії прийнята у Національну спілку письменників України в 2017 році.
Членкиня НСКУ з 1988 року.
Працювала членкинею журі кінофестивалів та експерткою Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова».
Була консультанткою американського фільму “The babushkas of Chernobyl” (Holly Morris, Anne Bogart), який отримав кілька міжнародних нагород.
Учасниця збірки «Янголи небесної чоти», яка була випущена в 2016 році на замовлення Держтелерадіо та збірки “ОДНА з нас”, випущеної в 2020 році на замовлення Українського Культурного Фонду (упорядниця – журналістка, радіоведуча Галина Дацюк).
Входить у склад капітули з присудження премії “За збереження історичної пам’яті” імені Леся Танюка.
Фільмографія:
1975 – “Reqiem” – реж.
1975 – “Слова…” – авт.сцен. та реж.
1976 – “Стара азбука” – авт.сцен. та реж.
1976 – “Я таке дерево” – авт.сцен. та реж.
1977 – “Повільний поїзд” – авт.сцен та реж.
1978 – “Здрастуй, море!” – ас.реж
1978 – “Третій вік” – ас.реж.
1979 – “Київська симфонія” – ас.реж.
1980 – “П’ятниця” – авт.сцен та реж.
1980 – сюжети для кіножурналу, кінореклама – авт.сцен та реж.
1981 – “Виховання дітей в труді” – реж.
1982 – “Олександр Довженко”, – авт.сцен. та реж.
1984 – “Мені страшно малювати маму” – авт.сцен. та реж.
1985 – “Я себе запитую” – авт.сцен. та реж.
1986 – “Буде багато світла” – авт.сцен. та реж.
1988 – “Пам’яті загиблих споруд” – авт.сцен. та реж.
1993 – “Чи повернеться Лікар?” – авт.сцен. та реж.
1994 – “Memento vivere” – авт.сцен. та реж.
1995 – “Stabat Mater” – авт.сцен та реж.
1997 – “Серед зірок” – авт.сцен та реж.
1998 – “Згадка про пісню” – авт.сцен. та реж.
1999 – “Доторк” – авт.сцен. та реж.
2001 – “Присутність” – авт.сцен. та реж.
2002 – “Катерина Білокур”. Послання”, – авт.сцен. та реж.
2004 – “Триптих”, – авт.сцен та реж.
2009 – “Перша леді зони відчуження”- авт.сцен. та реж.
2012 – “Вічне небо”- авт.сцен. та реж.
2013 – “Земляни” – авт.сцен. та реж.
2017 – “Час недитячий” – авт.сцен. та реж.
Нагороди або відзнаки:
Авторка сценарію та режисерка відеоарту “Stabat Mater” (1995 р.),
– нагородженого за авангард Золотою пластиною на найстаршому європейському короткометражному кінофестивалі “Filmvideo” у Монтекатині,
– єдиного українського фільму, придбаного Міжнародним кіноархівом A.I.A.C.E. в Мілані (Італія, 1997);
Отримала Подяку від мера Києва та Подяку НСКУ – За багаторічну самовіддану працю на Київській кіностудії науково-популярних фільмів (Національна кінематека України), за вагомий особистий внесок у творчий доробок студії “Київнаукфільм”.
Лауреатка і дипломантка міжнародних кінофестивалів,
призерка та дипломантка всеукраїнських конкурсів “Коронація слова”,
лауреатка і дипломантка всеукраїнських поетичних фестивалів,
номінантка на міжнародну премію “Ніка”,
номінантка на Урядову премію ім. Лесі Українки,
номінантка на Державну премію ім. Т.Шевченка,
лауреатка Мистецької премії “Київ” ім.І.Миколайчука,
лауреатка премії ім. Фелікса Соболєва (постановою секретаріату правління НСКУ) “За вагомий внесок у світове та українське неігрове кіно”,
лауреатка Міжнародного літературного фестивалю «Рідкісний птах»,
володарка Міжнародної літературної премії «Сіль землі нашої»,
лауреатка Міжнародної премії LOGOS-SINEMA імені Віктора Василенка,
лауреатка Міжнародної премії імені Арсенія та Андрія Тарковських
Сочивець Валерія Юріївна
Професія: Продюсер
Біографія: Народилася 16 серпня 1992 року у місті Києві. Після школи вступила до КНУТКіТ ім. І.К. Карпенка-Карого на режисерський факультет в майстерню Василя Вітера.
З 2012 року куратор кінопрограми на фестивалі ГОГОЛЬFEST. З 2014-го – програмний директор кінотеатру ГОГОЛЬFEST.
У 2015 році Валерія засновує громадську організацію «СУК» (Сучасне Українське Кіно), метою якої є популяризація українського кінематографу. З 2016 р. – куратор кінопрограми МФ оповідання «Intermezzo» та МФСМ Porto Franko.
Роботи Валерії Сочивець, як продюсера та режисера, неодноразово брали участь та отримували відзнаки в конкурсних програмах провідних українських та міжнародних фестивалів.
Фільмографія:
2014 “Знеболювальне” – автор сценарію та режисер;
2015 “Син” – продюсер;
2016 “Цвях” – продюсер;
2016 “Кров” – автор сценарію та режисер;
2017 “Марія” – продюсер;
2017 “Технічна перерва” – продюсер;
2017 “Гойдалки” – автор сценарію та режисер;
2017 “Поза зоною” – продюсер;
2018 “Дезертир” – со-продюсер;
2018 “Тера” – продюсер;
2019 “Різдвяні Історії” – автор сценарію та со-режисер;
2020 “Зарваниця” – продюсер;
2020 “Please hold the line” – виконавчий продюсер;
2020 “Із зав’язанними очима” – продюсер;
2022 “Ля Палісіада” – продюсер;
Нагороди або відзнаки:
Режисерські роботи:
“Кров” – спеціальна відзнака журі на міжнародному кінофестивалі WIZ-ART 2016 року;
Продюсерські роботи:
“Син”
– найкращий фільм за версією FIPRESCI на ОМКФ 2015 року;
– найкращий український фільм на WIZ-ART 2016 року;
– премія Георгія Абаджиєва за найкращий сценарій 2016 року ASTERFEST (Македонія);
“Цвях”
– найкращий український короткометражний фільм на ОМКФ 2016 року;
– найкращий український короткометражний фільм за результами опитування Бюро Української кіножурналістики 2016 року;
– найкращий короткометражний фільм на International Parnu Film Festival 2017 року (Естонія);
“Технічна перерва”
– найкращий український фільм на WIZ-ART 2017 року;
– найкращий короткометражний фільм на SLEEPWALKERS TALLLINN BLACK NIGHTS 2017 року (Естонія);
– спеціальна відзнака журі та найкращий фільм у головному конкурсі на думку студентського журі на фестивалі MEDIAWAVE 2017 року (Угорщина);
“Поза зоною”
– спеціальна відзнака журі на КМФ Молодість 2018 року;
Кінопроєкт “Із зав’язанними очима” переміг на Boat Meeting МКФ Molodist та одержав головний приз на CoCo Cottbus у Німеччині в 2019 році. Проєкт “Ля Палісіада” був нагороджений рухом HeForShe від організації ООН в рамках міжнародного пітчингу ОМКФ 2019. 2020 рік світова прем’єра фільму “Із зав’язанними очима” на фестивалі класу А – Warsaw Film Festival.
Сухолиткий-Собчук Дмитро Михайлович
Професія: Режисер – постановник
Біографія: Народився 1983 року в Умані. Закінчив Чернівецький політехнічний технікум за фахом архітектор. Отримав ступінь бакалавра на філософсько-теологічному факультеті Чернівецького національного університету.
2013 року закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, за спеціальністю режисура художнього фільму, майстерня Михайла Іллєнка.
Переможець конкурсу “Коронація Слова 2011» в номінації найкращий сценарій.
Короткометражні фільми отримували нагороди на міжнародних фестивалях.
Учасник BERLINALE TALENT CAMPUS 2013.
Приймав участь в документальному проекті ВАВИЛОН #13 (кіно громадського протесту). Стипендіат програми республіки Польща “Gaude Polonia” 2015 та 2017 року.
Учасник найавторитетнішої міжнародної сценарної майстерні TorinoFilmLab (Script&Pitch) 2016 та MIDPOINT Intensive 2017 з сценарієм повнометражного фільму «Памфір».
Фільмографія:
https://www.imdb.com/name/nm3683052/?ref_=tt_ov_dr
Вибрана фільмографія (режисер постановник та сценарист):
2018 «ШТАНГІСТ» ( короткометражний, професійний дебют, 30 хв)
2015 «ІНТЕРСЕКЦІЯ» документальний, 20 хв.
2013 «КРАСНА МАЛАНКА», документальний (90 хв. та 52хв.)
2012 «БОРОДА», короткий метр ігровий, 25хв
2008 «ОТРОЦТВО», короткометражний ігровий, 10хв,
Нагороди або відзнаки:
Член Національної спілки кінематографістів України.
Член Української Кіноакадемії.
2018 – WEIGHTLIFTER (short, docufiction, professional debut. 30 min)
Co-production Ukraine-Poland. Co-financed by: Ukraine State Film Agency (Ukraine), Studio Munka (POLAND), PISF (Polski Instytut Sztuki Filmowej), Lviv Film Commission (Ukraine)
Best short film, National competition, International Film Festival “Molodist”, Kyiv, Ukraine, 2018
SPECIAL MENTION, National competition 11th Lviv International Short Film Festival Wiz-Art, 2018
Official selection. National competition. Odessa International Film Festival. Ukraine, 2018
Official selection. Warsaw Film Festival, Poland, 2018
2015 – INTERSECTION, documentary (20min.)
co-production Ukraine-Romania ARISTOTELES WORKSHOP
Best Documentary Film, ISFFestival NEW WAWE, Sophia, Bulgaria, 2016
Special Mentions in the CadRO Section, CRONOGRAF – IDFF, Chisinau, Moldova 2016
Nomination. GOPO Romanian film industry Awards, Documentary Short Film, Romania, 2015
Official selection. Krakow Film Festival, Poland, 2015
Official selection. ZagrebDox Festival, Zagreb, Croatia, 2016
Official selection. IHRDFF Docudays UA, National competition, Kiev, Ukraine, 2016
Official selection. International Bosphorus Film Festival, Istanbul, Turkey 2015
Official selection. Montenegro Film Festival, Herceg Novi, 2015
2013 – KRASNA MALANKA, documentary (90 min and 52min. TV vesion and festival version)
1-st prize cadRO, CRONOGRAF – International Documentary Film Festival, Chisinau, Moldova 2015
Official selection. Astra Film Festival Sibiu, Romania, 2013
Official selection. 43-th International Film Festival “Molodist”, Kyiv, Ukraine, 2013
Official selection. Tranzyt International Documentary Film Festival, Poznań, Poland, 2013
Official selection. 11th World Film Festival,Tartu, Estonia, 2014
Official selection. Rural Route Film Festival, New York, USA, 2014
2012 – THE BEARD, short fiction (25 min.) STUDENT DIPLOMA FILM (BACHELOR)
“The Beard” was part of short almanac “Ukraine, Goodbye!” and entered to the collection “Ukrainian New Wave” best short films of Ukraine in 2012.
Main award in script section of “Coronation of the word”, Kiev, Ukraine, 2012
Best screenplay, Ukrainian Film Festival “Vidkryta Nich” Kiev, Ukraine, 2012
Official selection. PRIFILMFEST International Film Festival, Prishtina, Republic of Kosova, 2013
Official selection. Tbilisi International Student Film Festival “AMIRANI”, Tbilisi, Georgia, 2013
Official selection. Ljubljana International Short Film Festival, Ljubljana, Slovenia, 2013
Official selection. 4-th Leiden Internation short Film Experience, Netherlands, 2012
Official selection. 42-th International Film Festival “Molodist”, Kyiv, Ukraine, 2012
Official selection. National competition. Odessa International Film Festival. Ukraine, 2012
2008 – ADOLESCENCE, fiction (10 min.)
Tomorrow’s Cinema Award, 35-th Festival International Film Independent, Brussels, Belgium, 2009
Best Short Film Award, 3-d International Film Festival “KinoLev”, Lviv, Ukraine, 2008
Grand Prix, 12-th Ukrainian Film Festival “Vidkryta Nich”, Kyiv, Ukraine, 2008
Best Director, 12-th Ukrainian Film Festival “Vidkryta Nich”, Kyiv, Ukraine, 2008
International prize of the name of Arseniy and Andrey Tarkovsky, 2008
Official selection. International Film Festival “Maremetraggio”, Trieste, Italy, 2009
Official selection. Festival of Central and Eastern European Film “GoEast”, Wiesbaden, Germany, 2009
Official selection. International Student Film Festival “Early Melons”, Bratislava, Slovakia, 2009
Official selection. Jakarta International Film Festival, Jakarta, Indonesia, 2009.
Official selection. Asiana International Short Film Festival, Seoul, South
Тритенко Олексій Олександрович
Професія: Актор
Біографія: Народився в м. Запоріжжя. У 2003 закінчив Дніпропетровський театрально-художній колледж за фахом актор драматичного театру
Фільмографія: Брав участь у понад 70 картин відчизняного та спільного виробництва. У 2015 як режиссер-постановник зняв короткометражну стрічку «Листи до Батька»
Нагороди або відзнаки:
2015 номінація на «кращий фільм» в Монреалі за стрічку «Листи до Батька»
Яценко Володимир Вікторович
Професія: Продюсер
Біографія: Народжений на Донбасі, Україна. 40 років. Маю доньку.
Закінчив Київський Національний Економічний Університет за спеціальністю “банківська справа”, після цього отримав диплом з відзнакою Київського Національного Університету кіно, театру і телебачення ім Карпенко-Карого за спеціальністю “організатор кіновиробництва”
У 2005 році разом з партнеркою відкрив продакшен компанію Limelite, що є одним з найбільших у країні виробників рекламного відеоконтенту і займається виробніцтвом фільмів і VR. У компаніі працює біля 40 співробітників.
Володимир є Головою Асоціації Кіноіндустрії України і Головою Громадської Ради при Держкіно
Був обраний учасником Producers Network 2017,KVIFF MIDPOINT Intensive 2017, EAVE Marketing Workshop 2017, MIDPOINT FEATURE LAUNCH 2018, EAVE Producers Workshop 2018
Фільмографія:
профіль на imdb https://www.imdb.com/name/nm2353294/?ref_=nv_sr_1
2005 – “Нічний продавець” – продакшен менеджер
2012 – “Accordeon Dreams” (к/ф) – копродюсер
2015 – “The House on the Edge of the Planet” (к/ф) – продюсер
2017 – “Дике Поле” – продюсер
2017 – “Невидиме” – ко-продюсер
2018 – “Батьківський день” (к/ф) – ко-продюсер
2018 – “Вічність” (к/ф) – продюсер
2018 – “Додому” – продюсер
2018 – “Атлантида” – ко-продюсер
Нагороди або відзнаки:
Голова Асоціації Кіноіндустрії України
Голова Громадської Ради при Держкіно
Грамота Верховної Ради за значний внесок у створення волонтерського руху
Був обраний учасником Producers Network 2017,KVIFF MIDPOINT Intensive 2017, EAVE Marketing Workshop 2017, MIDPOINT FEATURE LAUNCH 2018, EAVE Producers Workshop 2018, Producers Network 2019