4 березня 2015 року на засіданні парламентського Комітету з питань культури і духовності  було презентовано проект Концепції реформування культурної сфери. Згодом документ було опубліковано Eспресо.tv.

Подаємо фрагменти Концепції, присвячені реформам кінематографії та аудіовізуальної сфери.

Принципи регулювання, запроваджувані реформою, передбачають підсилення державного захисту українських виробників аудіовізуальної продукції шляхом запровадження стимулів для поширення українських творів у джерелах масової інформації та створення ефективного механізму контролю за дотриманням квот на телебаченні, в радіомовленні та кіновиробництві.

Фінансувати виробництво та промоцію аудіовізуальної продукції пропонується з коштів, отриманих від спеціального збору з користувачів аудіовізуальної продукції (збору на розвиток кінематографу), коштів, отриманих від відрахувань з операторів лотерей, а також шляхом стимулювання спільного кіновиробництва з кіностудіями інших країн.

Непряме фінансування кінематографії має бути забезпечене шляхом зменшення ставки ПДВ для операцій, пов’язаних із фінансуванням кіновиробництва, створення спеціальної економічної зони (КіноПарк) на базі Національної кіностудії імені О.Довженка та Одеської кіностудії, звільнення від оподаткування операцій з отримання Українським інститутом кінематографу пожертв від приватних осіб.

Зазначений Український інститут кінематографу є розпорядником коштів, отриманих для фінансування кіновиробництва (збору на розвиток кінематографу, пожертв приватних осіб), що спрямовує їх відповідно до рішення незалежної спеціальної конкурсної комісії на підставі прозорих критеріїв та в поряду, передбаченому законом.

Український інститут кінематографу – це спеціальна установа із обмеженим державним впливом, яка має бути утворена внаслідок реорганізації Державного агентства України з питань кіно.

Планується, що директора Інституту призначатиме на посаду Міністр культури, обираючи з кандидатур, запропонованих кіноіндустрією. Контроль за діяльністю Інституту та директора здійснює Рада Інституту, що формується з кандидатів, запропонованих кіноіндустрією, об’єднаннями платників збору на розвиток кінематографу (кінотеатри, телеорганізації, провайдери програмної послуги, оператори телекомунікацій, що надають послуги VoD, дистриб’ютори) та одним членом, делегованим Міністром культури.

Завдання Українського інституту кінематографії:

• виступає розпорядником коштів, зібраних на підтримку кінематографу;
• приймає рішення щодо фінансування тих чи тих кінопроектів на підставі експертних висновків;
• організовує прозорі конкурси щодо кінематографічних проектів, які отримують фінансову підтримку Інституту;
• формує закриті колегії незалежних експертів, що розглядають конкурсні заявки щодо отримання фінансування, та забезпечує неупередженість та прозорість таких процедур;
• визначає критерії для визнання тих чи інших фільмів «національним фільмом» і контролює їх дотримання;
• видає, анулює державні прокатні посвідчення;
• веде реєстр національних фільмів, показ яких зараховується до державних квот на телебаченні та в кінотеатрах;
• забезпечує промоцію національних фільмів в Україні та поза її межами;
• організовує кінофестивалі з метою просування українського кіно до глядача;
• здійснює підтримку кінопрокату українських фільмів в кінотеатрах.

Загальні принципи діяльності Українського інститут кінематографії:

• кошти виділяються спеціальною комісією на конкурсних умовах;
• склад комісії формується в довільному, випадковому порядку;
• держава не має впливу ні на склад комісії, ні на рішення кожного з її членів;
• комісії формуються за декількома напрямами (наприклад, члени комісії з дитячих фільмів не оцінюють авторське «складне» кіно і навпаки);
• остаточне рішення щодо фінансування з боку Інституту приймає директор;
• директор Інституту може бути звільнений з посади за поданням Ради Інституту через неналежне, на думку Ради, виконання ним своїх обов’язків.

Підтримка аудіовізуального мистецтва загалом, запропонована Концепцією реформування культурної сфери, передбачає:

• підсилення законодавчого нагляду за дотриманням вимог щодо ефірних квот українського відео- та музичного продукту;
• запровадження додаткових квот на «нову» національну аудіовізуальну продукцію (фільми та передачі, створені не пізніше ніж за 5 років до дати ретрансляції);
• забезпечення рекламної підтримки українському кіно в ЗМІ та іншими рекламними засобами;
• надання пільг рекламним, маркетинговим і PR-агенціям, які надають безоплатну промоційну підтримку українським кіновиробникам;
• запровадження відкритого реєстру національних фільмів (у тому числі створених на умовах ко-продукції), використання яких враховується в державні квоти;
• створення сприятливих умов для ко-продукції, що забезпечить можливість українським суб’єктам кінематографії співпрацювати з видатними світовими режисерами, сценаристами, відомими кіностудіями тощо.

Для забезпечення збереження архівного фільмофонду пропонується створити на базі Національного центру Олександра Довженка українську мультимедійну бібліотеку аудіовізуальної продукції – електронний каталог української музики, фільмів і телепередач. Також оновлений Національний центр Олександра Довженка буде:

• займатися оцифруванням кіноархіву та створенням електронних копій високої технічної якості;
• адмініструвати веб-сайт, на якому на платній або безоплатній основі розповсюджуються відео та аудіотвори, авторські майнові права на які належать державі (державним телерадіоорганізаціям, кіностудіям, театрам тощо);
• збирати кошти від розпорядження авторськими майновими правами держави.

Варто зазначити, що низка позицій представленої Концепції реформування культурної сфери збігається із ініціативами Національної стратегії розвитку кіноіндустрії України на 2015–2020 роки Державного агентства України з питань кіно (щодо створення ефективного механізму контролю за дотриманням квот на телебаченні та в кінопрокаті, популяризації національного кіно, підтримки його кінопрокату тощо).

Натомість плани створити Український інститут кінематографу засвідчують урахування народними депутатами польського досвіду організації кіногалузі: проектний опис завдань і принципів діяльності нової структури тут виконано за зразками Польського інституту кіномистецтва.

У Концепції реформування культурної сфери певною мірою враховано і пропозиції вітчизняної кінематографічної спільноти, зокрема про створення Кінопарку на базі Національної кіностудії імені О. Довженка. Її генеральний директор Олесь Янчук говорив про це 15 січня 2015 року на Нараді з питань розвитку кіноіндустрії.