На кіноринку 68-го Каннського МКФ відбудеться допрем’єрний показ нового фільму Анатолія Матешка «Полон». Про таке розповіли 7 травня 2015 року на прес-конференції, присвяченій роботі Українського павільйону в Каннах.
Показ фільму відбудеться 16 травня у Палаці фестивалів в кінозалі «Palas H».
На прес-конференції Анатолій Матешко розповів про стрічку та обставини її створення, передає Дмитро Кругліков, ПРО:
«Цей фільм про сучасні реалії та один день життя в полоні, – прокоментував основну тему фільму Анатолій Метешко. – Мені здається, що не всі до кінця усвідомлюють, що відбувається з країною, як міняються люди, як міняються несподівано характери, які ще вчора були позитивними, в іншу сторону. Тема ця дуже болюча, тому фільм вийшов досить емоційним – таким ми хотіли його зробити. Крім того, цією стрічкою ми хотіли зробити певне узагальнення теми полону і взагалі теми війни. Війна відбирає у людини право не тільки жити, але й померти, тому що людина в полоні зовсім не належить собі».
«Над сценарієм ми працювали експериментально. «Скріпт-гьорл» записували всі ті речі, які ми знаходили під час репетицій. Саме цей процес «застольного періоду», який, на жаль, в українському кіно зовсім відсутній, дуже нам допоміг – ми вийшли і за 7 днів зняли повнометражний фільм тому, що кожен актор знав, що йому робити, всі актори вжилися в роль і буквально тижнями не виходили з неї. Для мене це був дуже важливий режисерський експеримент та й актори дуже сумували за такою роботою в Україні. Для нас це була така собі творча лабораторія».
«Хоча фільм про сучасну війну, але в ньому нема ні Путіна, ні Порошенка. Політичних моментів у фільмі немає, але є загальна ситуація, яка була сто років тому назад і, напевно, буде доки існує людський організм».
«Я сподіваюсь, що фільм вийде у прокат восени, приблизно в жовтні місяці. Всі актори в фільмі українські. Це Володимир Горянський, Лариса Русна, Дмитро Суржиков, Остап Ступка. Всього в нас 12 героїв, коли писали сценарій, то здивувались, що як 12 апостолів. В фільмі також є посилання до Євангеліє від Матвія, коли він говорить “не судіть, щоб і вас не осудили, бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас”».
Організатор МКФ «Молодість» Андрій Халпахчі (фестиваль цього року опікується Українським павільйоном) відзначив важливість ринкового показу «Полону» в Каннах, з огляду на те, що цього року на офіційній програмі фестивалю не буде представлено жодного українського фільму. Також Андрій Халпахчі пообіцяв, що прем’єра «Полону» відбудеться на МКФ «Молодість».
Нагадаємо, генеральним продюсером «Полону» є Олександр Ітигілов. У січні 2015 року в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» він розповідав про стрічку таке:
— Не можу залишатися байдужим до того, що відбувається в країні. Я запропонував ідею, яку реалізували сценаристи Анастасія Матешко і Наталя Переверзєва. Історія про кожного з нас. Адже кожна людина рано чи пізно стане перед вибором – бути на боці добра чи зла. І те й інше є в кожному з нас […].
Ця тема стосується не тільки України, а загалом Добра і Зла. Це й тероризм, який у Франції, у Косово… Початок зйомок планується в лютому […].
Фільм про людей, котрі потрапили в полон до терористів. Вони чекають смерті. Оскільки стали мимовільними свідками того, чого не потрібно було знати. Але люди, котрі мали їх стратити, починають діяти цинічно — вони “роблять ставки” і запускають бранців мінним полем, граючи таким чином на гроші. Насправді це історія про те, як відбувається трансформація людини…
— Хто інвестор проекту “Полон”?
— У даному разі — приватні інвестиції… У держави сьогодні й так багато проблем. І якщо нам під силу зробити щось без участі держави, то не маємо права вішати ще й це на український бюджет. Кожен із нас має внести свою лепту у припинення кровопролиття, ненависті…
21 лютого розповідав про фільм Радіо «Ехо Москви» і виконавець однієї з ролей Остап Ступка, вийшовши в ефір, за словами ведучої Ксенії Ларіної, «прямо з кадру». Він зазначив, що тривалість фільму буде 70 хвилин, і це – чорно-біле кіно, «такий нуар».
«Люди в полоні, замкнений простір […]. У персонажів навіть немає імен. Жодних шевронів, розпізнавальних знаків. Є два охоронці та є люди, що потрапили до полону: журналіст, жінка, льотчик, просто випадкові хлопець з дівчиною, волонтери. Але ні в кого немає імен. Там історія глибша. Коли в замкненому просторі людина має пройти чистилище, кожен із персонажів. Там немає згадок ні про країни, нічого. Просто є полон, є люди в полоні, є два охоронці, один з них учитель хімії. Потрапивши в ситуацію замкненого простору, [люди] починають, якщо говорити примітивно, з’ясовувати стосунки», – розповів Остап Ступка.