6 березня 2018 року низка громадських організацій в галузі кіноіндустрії спрямувала звернення до прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та Кабінету міністрів України.

Громадські організації, що підписали звернення, попросили прем’єр-міністра України при формуванні Комісії з конкурсного відбору членів Ради з державної підтримки кінематографії, яку має бути створено відповідно до закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», включити до складу комісії своїх представників.

Звернення прем’єр-міністру України спрямували такі організації:

• ГС «Асоціація кіноіндустрії України»,
• Національна спілка кінематографістів України,
• ГО «Українська кіноакадемія»,
• ГС «Українська анімаційна асоціація»,
• ГО «Асоціація продюсерів України»,
• ГО «Сучасне українське кіно»,
• ГО «Вавілон 13»,
• Асоціація «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – Дивись українське»,
• ГО «Герої.Юей» та
• ГО «Мрія життя».

Подаємо текст звернення.

Відтак, саме ці організації прагнуть взяти участь у роботі конкурсної комісії (якої ще не існує і принципів утворення та роботи якої ще не затверджено) для формування Ради з державної підтримки кінематографії (процедуру утворення якої, в її безпосередньо втілюваних адміністративних алгоритмах, ще не затверджено і навіть публічно громадськості не представлено також).

При тому в зверненні жодним чином не згадано про цю нормативно-правову колізію – а власне, про проект Порядку утворення Ради з державної підтримки кінематографії, який має бути затверджений постановою Кабінету міністрів України і нині очікує на консультації з громадськістю, що, за відповідним планом Міністерства культури України, мають відбутися у І-му кварталі 2018 року, але досі не розпочалися.

З огляду на те, що звернення підписав голова ГС «Асоціація кіноіндустрії України» Володимир Яценко, який є одночасно головою Громадської ради при Державному агентстві України з питань кіно, що вже погодила відповідний проект Проядку утворення Ради з державної підтримки кінематографії, є імовірність того, що про кривий шлях розробки і затвердження проектів нормативно-правових актів, які мають регулювати підняте питання, не стали згадувати невипадково. Натомість цілком усвідомлено акцентували на врахуванні інтересів конкретних громадських об’єднань, що можуть сміливо про себе казати: «Українська кіноіндустрія – це я» (або ж, принаймні, мріяти про те, щоб сміливо таке про себе казати).

Далі – про те саме, тільки із дрібкою сарказму.

Як же прекрасно, що українська кіноспільнота (уособлена в тому числі важливою для української кіносправи ГО «Мрія життя», яка активно та плідно працює на ниві розбудови вітчизняного кінематографа, вочевидь, перетворюючи його з «мрії» у «життя») об’єднала свої зусилля у зверненні до прем’єр-міністра України із проханням включити представників організацій, які підписали звернення (в тому числі вікопомної своїм незмірним внеском у розвиток українського кінематографа ГО «Мрія життя»), до складу комісії з конкурсного відбору членів Ради з державної підтримки кінематографії.

І як же сумно-паскудно, що українська кіноспільнота, по-шевченківськи геніально об’єднавшись у прагненні і надалі розбудовувати омріяний український кінематограф, не звернулася одночасно до прем’єр-міністра України із проханням прискорити опрацювання і прийняття Кабінетом міністрів України Порядку утворення Ради з державної підтримки кінематографії, що його має бути затверджено постановою Кабінету міністрів України, нагадавши шанованому Володимиру Гройсману про цей документ, який, власне, бажано мати наявним, щоб процес формування Ради, в якому збираються брати участь представники української кіноспільноти, таки розпочався.

Але звернення до прем’єр-міністра України у колективному прагненні представити кінематографічні мрії у буремному урядовому українському житті, безумовно, вірний шлях – бо особистості, яких можуть запропонувати зазначені об’єднання кінематографістів, є, без сумніву, набагато важливішими за нормативно визначені процедури формування Ради з державної підтримки кінематографії. Саме це, вочевидь, стверджував закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні», такою була його принципова філософія.

Сергій Васильєв