Ярослав Підгора-Гвяздовський, Insider про позицію українського продюсера фільму “Межа” Андрія Єрмака щодо кінопрокату стрічки.
29 листопада 2017 року в приміщенні УНІАН відбулася прес-конференція з продюсером словацько-українського фільму “Межа” Андрієм Єрмаком, на якій він підняв одну з головних проблем українського кіно – проблему прокату в Україні українського кіно. Адже в Словаччині “Межа” стала національним блокбастером, а в нас – національним провалом.
Фільм “Межа” – копродукційний проект, створений українською компанією “ГАРНЕТ ІНТЕРНЕШНЛ МЕДІА ГРУП” спільно зі словацькою “Wandal Production, s.r.o.”. Він став переможцем 9-го конкурсного відбору Держкіно України у вересні 2016 року. З бюджетом в 36 мільйонів 680 тисяч гривень “Межа” отримала від держави майже 7 мільйонів. 3 серпня фільм було випущено в прокаті Словаччини, де він став абсолютним рекордсменом і за кількістю глядачів, і за зборами. На сьогодні за даними найбільшого консолідованого ресурсу світу boxofficemojo.com, “Межа” у словацькому прокаті зібрала 2 мільйони 55 тисяч доларів. 16 листопада фільм вийшов і в Україні. Але вже після першого вік-енду його успіх був поставлений під сумнів.
Покатом займалася українська компанія “Ukrainian Film Distribution”, яка ні в понеділок 20-го, ні у вівторок 21-го не оголосила суму касових зборів. Що примусило думати про намагання прокатників приховати невтішні результати глядацької активності, які, ймовірно, в свідомості масового глядача свідчили б про якість самого фільму (дистриб’ютор не мав права розголошувати результати згідно угоди із продюсером фільму, – прим. БУК). Лише в п’ятницю 24-го, і то від самого продюсера, стало відомо, що “Межа” на той момент, була показана в 118 кінотеатрах, зібрала лише 1,2 мільйона гривень, що в перерахунку на долари дає менше 45 тисяч. В той час як у Словаччині фільм виходив на 71 екрані і зібрав в 10 (!) разів більше – майже 443 тисячі доларів.
Вперше своє обурення Андрій Єрмак виказав у своєму пості на ФБ того ж 24-го: “… як би я, як юрист, працював так, як працюють наші дистриб’ютори, то дуже швидко залишився б без клієнтів і програвав би кожну справу”.
Вже неодноразово було доведено, збори – малі чи великі – ніяким чином не стосуються якості стрічки, вказуючи лише на правильність чи неправильність прокатної політики і розмір та розмах рекламної кампанії. Саме про вади дистриб’юторської роботи продюсер “Межі” і почав говорити на прес-конференції:
“Ми віримо: наш глядач не такий, як його малюють дистриб’ютори, наш глядач хоче дивитися якісне українське кіно…”. “Я прийшов до дистриб’ютора 7 місяців тому, навіть зі своєю співпродюсершою, Вандою (Ванда Адамік-Грицова, словацький продюсер, – прим. The Insider). Все, що я хотів: дайте мені розклад на перший вік-енд, але я навіть цього не отримав!”. “Мені з Івано-Франківська дзвонять, і питають: чому ваші постери ми отримали за один день (до прокату)?” “Чому в миколаївському кінотеатрі на фільм “Межа” був один сеанс на день?” “Чому в Ужгороді був добрий прокат, але після двох тижнів фільм зняли з прокату?” “Андрій Дяченко (директор дистриб’юторської компанії “Ukrainian Film Distribution”, – прим. The Insider) дуже добра людини… Але я не можу до нього зателефонувати місяць, він просто не бере слухавку…”
Натомість дистриб’ютор вважає прокат таким, який відповідає існуючій ситуації. Це видно з офіційної відповіді “Ukrainian Film Distribution”, зробленої під постом Андрія Єрмака: “”Межа” – отличный европейский фильм, который, безусловно, заслуживает внимания зрителей в Украине и за ее пределами. Как правило, такие фильмы, выходят в Украине на 50-60 экранах и интересуют определенную нишевую аудиторию. Стремясь к максимальному охвату аудитории, фильм “Межа” был расписан прокатчиком в 120 кинотеатрах – объем, соответствующий крупным студийным проектам. К сожалению, первые дни проката ознаменовались крайне низкой заполняемостью залов, в результате чего, многие вынуждены были сократить ранее запланированное количество сеансов (данная информация может быть подтверждена представителями крупных кинотеатральных сетей и кассовой отчетностью). Считаем, что текущий результат и объем кассовых сборов соответствует потенциалу фильма на нашем рынке”.
З подібною позицією Андрій Єрмак не згодний. Зі словами “так більше – зі мною точно – ніхто працювати не буде”, взяв керування прокатом на себе, і, в обхід дистриб’ютора, почав домовлятися з кінотеатрами напряму.
Чи дасть такий стратегічний хід якісь результати – невідомо. А поки пан Андрій заявляє: “Я зроблю все, щоб змінити це не тільки для себе, а й для всієї індустрії української. Треба зробити маленьку революцію на ринку дистрибуції, і ми її зробимо”. На питання, що саме він має на увазі під “революцією”, він відповів так: “Дізнаєтеся з часом”.
Втім, причини для пертурбацій в прокатній кіносфері є, і їх Андрій Єрмак краєчком зачепив, коли сказав про провал “Межі”: “Це не трагедія, але це знак, який треба вивчити і виправити ситуацію. Бо таке відбувається не тільки з нами”.
Справді, схожа історія відбулася з іншим копродукційним фільмом, українсько-італійською стрічкою “Ізі”. Так само лауреат конкурсу Держкіно, вона створювалася у співпраці між нашою компанією Fresh Production Group та італійськими Bartlebyfilm і Pilgrim Film. Але прокат в Італії у підсумку приніс 265 тисяч доларів (за даними boxofficemojo.com, максимально показуючись на 39 екранах), а в Україні – 1 мільйон 700 тисяч гривень (за даними дистриб’ютора фільму компанії ММД, яка випустила фільм на 120 екранах). І так само як тепер “Межу”, “Ізі” два місяці тому теж знімали в окремих містах і кінотеатрах лише через тиждень прокату.
Очевидно, проблема показу український фільмів комплексна, і не залежить всуціль від дистриб’юторів. Посильний внесок в неї вносять кінотеатри, які не хочуть показувати національний кінопродукт, і, власне, самі глядачі, які давно відвикли і наново не призвичаїлися ходити на своє кіно. Проте головне і об’єктивне нарікання продюсерів на прокатників стосується відсутності індивідуального підходу до фільмів, виробництва України. А саме такий підхід, серед іншого, здатний змінити провал на успіх.
Ярослав Підгора-Гвяздовський, Insider, 30 листопада 2017 року