20 грудня 2017 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, на якому було вирішено спрямувати до Антимонопольного комітету лист про перевірку дистриб’ютора B&H Film Distribution як такого, що має монопольне становище на українському ринку дистриб’юції.

Подаємо стенограму обговорення цього питання, яке продемонструвало знання народних депутатів у галузі українського кінопрокату і водночас межі цих знань.

СЮМАР В.П. Тепер наступне питання, колеги. Ставлю вас до відома, що оскільки ми з вами давно опікуємося і питаннями українського кіновиробництва, нещодавно у нас була зустріч у Держкіно з представниками кінотеатрів і дистриб’юторами по фільму «Кіборги». Вдалося досягнути унікальних домовленостей, що не 7 днів він буде йти в прокаті, а 4 тижні. І буде 4 вікенди, цей фільм зможуть побачити українці. Фільм, який справді отримав рекордну кількість як позитивних відгуків критиків і простих глядачів, так і завдяки тому, що його показ було збільшено кінотеатрами, вони його не зняли, коли запустили «Зоряні війни», фільм не втратив динаміку фактично кількості глядачів і зумів зібрати вже рекордну кількість у прокаті – понад 15 мільйонів. Це повний рекорд для українських фільмів. (Ні, це не «повний рекорд». – БУК) І понад 200 тисяч українців його подивилися. За 4 тижні є шанси на те, що навіть більшість вдасться «відбити» коштів. (Ні, «відбити» не вдасться. – БУК)

Але ми отримали дуже негативну реакцію від головного українського дистриб’ютора, який є монополістом на ринку дистрибуції, пана [Богдана] Батруха (дистриб’юторська компанія B&H Film Distribution. – БУК), який навіть Голову Нацради [Юрія Артеменка] звинуватив у тому, що він є російським агентом завербованим і тому подібні речі. Почитайте цю унікальну заяву. Вважає, що держава в особі мене, Іллєнка, Артеменка вчинила злочин, коли попросила кінотеатри витримати квоту 15 відсотків і не знімати «Кіборгів» з прокату. Ну, для мене ця заява виглядає дико. («Кіборгів» демонстрував дистриб’ютор UFD, тож, просячи не знімати «Кіборгів» з прокату, держава поставила інтереси однієї приватної компанії над іншою. – БУК)

Ми напрацювали там цілу низку заходів. Я би хотіла вас поінформувати про них, зокрема, щоб ви знали, наприклад, українські фільми не ставляться в анонси перед показами інших фільмів принципово. Саме тому, що ця кампанія дистриб’ютор-монополіст, вона проти цього. І от якраз анонсування українських фільмів не відбувається, глядач цього не знає. (Крім того, що у прокаті є «українські» та «неукраїнські» фільми, у ньому є фільми, з якими працює дистриб’ютор – і саме показу анонсів на «свої» фільми дистриб’ютор віддає перевагу перед показами «своїх» фільмів у кінотеатрі. – БУК)

Далі. У нас немає навіть розкладу, які фільми в нас вийдуть взагалі в прокат наступного року, які прем’єри у нас заплановані. (Для дистриб’юторів, які працюють із голлівудськими мейджорами, такий розклад є. Чи мова про те, чи є такий розклад у Держкіно щодо фільмів, які створюють державним коштом? – БУК) Ми пообіцяли, що ми напрацюємо ці рішення.

Але ключове, звісно, що квота в законодавстві – 15% на українське кіно, вона має дотримуватися насправді кінотеатрами добросовісно. Тому що якщо ми живемо тут, якщо держава вкладає гроші, і ви знаєте, що ці гроші не відбиваються, і фактично на нашому невеликому ринку не можуть відбитися, то ми маємо зробити все можливе, щоб більша кількість людей подивилася це українське кіно, особливо зважаючи на те, що воно стає якісним.

Тому в мене є така пропозиція: звернутися до Антимонопольного комітету і перевірити в даному випадку роботу цього дистриб’ютора, який має сьогодні монопольне становище на українському ринку дистриб’юції і який так ставиться, з такою зневагою до українського кінематографу і до історії з його просуванням. (B&H Film Distribution, яка, на думку пані Сюмар, зі «зневагою» ставиться до українського кінематографу, опікувалася лише восени 2018 року виходом двох українських фільмів у кінопрокат – «Червоного» Зази Буадзе та «Мир вашому дому» Володимира Лєрта. – БУК) Чоловік, який каже, що він є громадянином іншої держави, в даному випадку фактично стає гальмом у справі просування українського кіно. (Саме власник B&H Film Distribution, «громадянин іншої держави», ініціював дублювання іноземних стрічок на українську мову, аби вирвати український кінопрокатний ринок від Росії. – БУК) Давайте звернемося, це не наша з вами задача, але якщо Антимонопольний комітет перевірить діяльність цієї компанії, я думаю, що це може стати стимулом до більшої поваги з боку дистриб’юторів до українського кінематографу і до появи принаймні анонсів та до дотримання законів України в контексті 15-відсоткової квоти.

Є така історія: лист про перевірку цього дистриб’ютора направити до Антимонопольного комітету. Хтось хоче висловитися з цього приводу?

Прошу, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хотів би додати до інформації, якщо вже ми про це заговорили. Був так само скандальний матеріал, що в місті Чернівці не показують фільм «Кіборги». Він був трішки вирваний з контексту. Але в Чернівцях є 4 кінотеатри, 2 показували і 2 не показували. І саме цими двома кінотеатрами найбільшими опікуються якраз дистриб’ютори. Я це питання вивчав, і директори кінотеатрів навіть не знали, що дистриб’ютор дав відмову. Тому, коли ми звинувачуємо кінотеатр, ми навіть не розуміємо, що кінотеатр, маючи угоду з дистриб’ютором, найчастіше навіть не розуміє, яке кіно до нього не потрапляє. (Ні, кінотеатр розуміє, яке кіно до нього потрапляє. – БУК) Звичайно, обидва кінотеатри після звернень і розголосу поставили, кіно це зараз іде, і успішно іде в Чернівцях.

Тому тут є взагалі якась системна така монополія. Вона породжує взагалі якісь незрозумілі речі. Тобто тут стають в залежність вже цілі невеликі регіони від того, що є два дистриб’ютори, які фактично контролюють ринок і самі приймають рішення, що прокатувати, що ні. (Кінотеатр приймає рішення, що демонструвати, а що ні. – БУК)

Я ще хотів додати, що ця квота 15%, про це теж багато вже написано і говориться, на неї закривали очі, тому що фактично не було українського кіно. Зараз кіно є. Можливо, цю квоту потрібно більш детально прописати, бо вона там місячний прокат вимальовує, і там можна теж зловживати: ставити незручний час і так далі. (У кінотеатрів немає «незручних» сеансів, кожен сеанс може бути «зручним» за умови ефективної організації роботи. – БУК) Також за цю квоту дуже маленька відповідальність. Тому, можливо, нам треба виступити з ініціативою якоїсь більшої відповідальності. Там штраф, здається, на рівні 800 чи 1400 гривень? 1450 гривень. В будь-якому випадку, це питання треба піднімати.

СЮМАР В.П. Ви знаєте, я була в шоці від заяви, що коли держава звернулася до кінотеатрів з тим, що дотриматися норм закону, попросили, що давайте ви витримаєте норму закону про 15% і місячний показ, нам сказали, що ми зробили злочин. (Держава не має права вказувати кінотеатрам, завдяки демонструванню яких саме фільмів їм виконувати квоту, що й відбулося у випадку із «Кіборгами». – БУК) Чесно кажучи, дивує такий підхід. І тим паче, що «Кіборги» в багатьох регіонах ідуть значно успішніше всіх їх аналогів. А подекуди людей більше на «Кіборгах», ніж на «Зоряних війнах», який трошки провалився в прокаті. Ну це вже нюанси ринку. Але коли я бачу угорські фільми, нідерландські фільми, та я не проти угорських фільмів, ну чому ми настільки своє зневажаємо, що ми угорське місяць показуємо, а своє 7 днів?! (Ніхто не планував зупиняти загальноукраїнський кінопрокат «Кіборгів» після семи днів, а розмах прокату угорського фільму «Тіло і душа» Ільдіко Еньєді був набагато скромніший за «Кіборгів», попри те, що йшлося про один із найкращих європейських фільмів року. – БУК) Той же «Будинок “Слово”», його можна було би показувати там, де є школи поруч кінотеатрів, лишати денні сеанси, місяць лишати їх. Ну це повний якийсь абсурд, це така зневіра в своє. І сьогодні от ми помалесеньку тільки переходимо, що ми можемо мати гарні касові збори за українські фільми. І нам треба далі це робити і стимулювати.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу закінчити. Я підтримую звернення до Антимонопольного комітету, я не знаю, чи воно дійсно буде дієвим, але принаймні це надасть розголосу, буде більше інформації про це, тому що, мені здається, тут дуже важливою є така маркетингова інформаційна складова. Нам треба, щоб суспільство було налаштовано: не все можна вирішити законами, не все можна вирішити квотами, треба до цього більше привертати уваги.

СЮМАР В.П. Ось тут все, ось тут, в голові..

СЕВРЮКОВ В.В. Дякую.

СЮМАР В.П. Прошу, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, Вікторія Петрівна. Я підтримую цю ініціативу, тим більше, також в силу певних обставин стикнувся останні декілька місяців з прокатом, з кінотеатрами. Тут, очевидно, є дві проблеми. Одна проблема – це те, що відвикли від того, що може бути українське кіно. Це і проблема дистриб’юторів, і кінотеатрів, і навіть невпевненість в тому, що воно там дасть якийсь прибуток. Але прийшлось трошки вникнути. Якщо 6 людей є на сеансі, це вже вигідно кінотеатру. 6 людей! Шість. Тому оці всі розповіді про неуспішність, про збитки для українських фільмів – це  казки просто для загальної громадськості. Тому якщо на фільм ходить менше шести глядачів, тоді можна його знімати. От, наприклад, той же «Будинок “Слово”» – хай документальний фільм, але в багатьох містах ну не було менше шести людей.

З іншої сторони, ми стикнулися з тим, що дуже мало кінотеатрів просто в Україні. Якщо там Київ, десь ще східні великі обласні центри – там, наприклад, «Будинок “Слово”» не вдалося показати, в Івано-Франківську. От просто не вдалося знайти часу, для того щоб його навіть один раз показати, я вже не говорю там про тиждень чи про два. Просто відкинули його кінотеатри і все, кажуть: у нас нема для цього ні часу, ні можливостей. В Чернівцях, от дякуючи Владиславу [Севрюкову], вдалося  показати. В Тернополі, дякуючи голові Державної обласної адміністрації, який особисто втрутився в ситуацію.

Насправді, набагато легше було там в Києві, в Харкові, в Миколаєві, ну тобто в східній Україні, де просто більший цей ринок.

Тому я тут Владислава [Севрюкова] теж підтримую в тому, що треба трошки і по законодавству подумати, його удосконалити і з точки зору квоти, уточнити її от максимально. І все-таки треба подумати, як дати можливість кінотеатрам сьогодні розвиватися, щоб їх ставало більше, це теж важливо.

Але я вас підтримую, тому що я не пам’ятаю жодної дії, яка би для того, щоб показати фільм, не застосовувався або адміністративний, або інший, фінансовий мотиватор до цих людей і до українського кіно. (Фінансовий мотиватор — це касовий успіх фільму у глядачів, в українському кіно є чимало прикладів фільмів, створених без державної підтримки, демонструвати які кінотеатри мотивовані самі, з власних комерційних інтересів, без залучення адміністративних важелів. – БУК)

СЮМАР В.П. Гаразд, колеги, я почула вас. Ми напрацюємо відповідні зміни. На наступне засідання після Нового року я вам запропоную і я сподіваюся, що ми всі разом зможемо його підписати і запропонуємо голові комітету відповідного Княжицькому так само підтримати, щоб ми швидше могли це прийняти, зважаючи на ту негативну, абсолютно ганебну історію, яка склалася з «Кіборгами»: 7 днів виділено було в прокаті. Повний абсурд! Люди реально хотіли на другий уікенд подивитися, і цього могло не статися, якби в даному випадку не було просто втручання з боку державних структур. І це ганебна абсолютно для країни ситуація, яку диктує людина навіть без українського громадянства, даруйте, яка є монополістом, що прямо заборонено українським законодавством. (Громадянство України чи його відсутність у цій ситуації не мають значення, оскільки висуває умови не конкретна людина, а дистриб’юторська компанія, зареєстрована згідно українського законодавства, яка працює у легальний спосіб уже багато років. – БУК)

І, до речі, я так само попрошу вас, щоб ми написали листа від комітету Міністру освіти пані Гриневич, тому що ми з кінотеатрами домовилися, що вони готові робити знижки 70 відсотків для учнів, якщо міністерство буде рекомендувати колективні покази. І якщо діти після уроків будуть ходити на «Будинок “Слово”», на тих самих «Кіборгів», це те українське просвітницьке кіно, яке… Очевидно, школи за власним бажанням можуть організовувати такі покази, і будуть знижки, то це і кінотеатрам вигідно, і дітям вигідно, бо 15-20 гривень сьогодні сходити на фільм – це не так багато насправді, це вартість одного пиріжка, але це може суттєво допомогти і кінотеатрам, і українському кіно, і головне, ключовій меті: ідеологічній, власне, роботі – українське кіно доносить дійсно українську ментальність.

Тому давайте ми підготуємо такі листи на Антимонопольний комітет і Міністерство освіти і будемо рухати цей процес у межах своїх можливостей і повноважень.

Дякую. Тоді це обговорення завершили.