У дитячому мультфільмі «Наречена для Котигорошка» персонаж б’є жінку, на що вона говорить: «Б’є значить любить». Яскравий мультфільм вражає не тільки своєю графікою, а й закликами до домашнього насильства.
Єлизавета Кузьменко, «Повага»
На це звернув увагу Український жіночий фонд, навівши також статистику, згідно якої щороку в Україні 3 млн. дітей стають свідками і жертвами домашнього насильства.
«Ми точно хочемо, щоб ці діти, дивлячись на те, як тато б’є маму, думали, що «б’є – значить любить?», – йдеться у дописі фонду на Фейсбуці.
Хто відповідальний за оновленого Котигорошка та скільки це коштувало платникам податків?
На журналістський запит Поваги Державне агентство України з питань кіно повідомило, що проект циклу анімаційних фільмів “Пригоди Котигорошка та його друзів” (автори сценарію: Вадим Шинкарьов, Ярослава Руденко-Шведова) став одним із переможців Програми виробництва і розповсюдження національних фільмів ще у 2011-2012 роках.
Виробництво закінчилося в 2013 році, після чого Експертна комісія з питань кінематографії переглянула фільм і прийняла рішення рекомендувати Держкіно його прийняти. Зауважень щодо наявності дискримінаційних висловлювань чи компонентів, за словами Держкіно, у Комісії не було. Мультфільм про Котигорошка з’явився в широкому прокаті та на YouTube-каналі в 2014 році.
За даними Держкіно, виробництво мультфільму про Котигорошка коштувало державі 3 млн 232, 2 тис гривень.
Виконавцем мультфільму є державна анімаційна студія “Укранімафільм”, яка створила свою першу роботу ще в 1934 році.
Дмитро Лісенбарт, директор Укранімафільму, Повазі розповів, що мультфільм “Котигорошко” створений за мотивами народної казки та наповнений життєвими стереотипами притаманними минулому.
“Фільм було створено без урахування актуальних потреб і проблем. Звичайно, така проблема, як насильство в сім‘ї, на жаль, існує. Наша задача – зробити все можливе, аби в коректний спосіб її вирішити. Ми маємо закладати дітям ті цінності, які дозволять зберегти сім‘ю”, – пояснює очільник Укранімафільму.
Так, історія про Котигорошка з’явилася давно, але мультфільм і сценарій до нього писалися вже в сучасних реаліях. Очевидно, що Укранімафільм має змінювати всі стереотипні й дискримінаційні речі в своїх роботах.
З цим погоджується і Дмитро Лісенбарт, за його словами студія Укранімафільму, як генеральний продюсер і підрядник по виготовленню анімаційного контенту, вправі міняти або корегувати сценарні заявки.
“І це необхідно робити. На жаль, саме я тоді ще не був директором Укранімафільму і не мав змоги вплинути на створення цього фільму”, – додає він.
Отже, експертизу мультфільму здійснювала Експертна комісія з питань кінематографії, що діє при Держкіно. Комісія складається з 16 членів, її персональний склад змінювався майже щороку.
Згідно Положення про Експертну комісію Держкіно, членами Комісії можуть бути громадяни України, які є суб’єктами кінематографії, або посадовими особами суб’єкта кінематографії, або здійснюють наукові дослідження чи професійну діяльність у галузі кінематографії, авторського права та суміжних прав, мають вищу освіту, досвід роботи за спеціальністю не менше п’яти років.
Жодних вимог до кваліфікації експертів здійснювати оцінку на гендерний та недискримінаційний компонент немає. По-суті, це режисери, актори, робітники кіносфери без відповідних компетенцій.
Що з цим робити далі?
Стаття 15 Закону України «Про кінематографію» визначає підстави відмови Держкіно як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, у видачі посвідчення на право розповсюдження й демонстрування фільмів.
Серед цих підстав є такі: наявність у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів.
Повага попросила прокоментувати цю норму закону та ситуацію з мультфільмом про Котигорошка Катерину Левченко, урядову уповноважену з питань гендерної політики.
“На мій погляд, у світі міжнародних документів з прав людини варто було б переглянути цю статтю і зробити її більш сучасною і зрозумілою. Що б я додала? Наприклад, такий термін, як «виправдання» по відношенню до насильства, жорстокості. Бо їх можна не пропагувати, але виправдовувати. А також розкрила б поняття «насильство», зазначивши, що воно включає домашнє насильство та насильство за ознакою статі. Бо саме цих проявів часто не помічають та виправдовують їх”, – говорить Катерина Левченко.
На думку урядової уповноваженої, інша справа, коли в кіно відтворюють історичні події з військовими сценами. Хоча зізнається, що деякі фільми через жорстокі відверті сцени тортур вона так і не подивилася.
“Поняття насильства є дуже широким і включає в себе домашнє насильство, а також широкий спектр від згвалтування до булінгу та сексуальних домагань. І раніше, і зараз насильство було частиною побуту, традиції, звички, культури. Жінка розглядалася як власність чоловіка, а «б‘є – значить любить» – як звичайний «прояв почуттів». Але світ змінився. І ми розуміємо страшні і руйнівні наслідки такого насильства для суспільства і для конкретної людини”, – підкреслює Катерина Левченко.
На її думку, ми маємо дивитися на історію через призму сучасних цінностей, знаючи – як було, але не виправдовуючи того насильства, жорстокості, приниження, які були й залишаються.
Левченко зазначає, що про зміни потрібно радитися з експертами. Але дуже важливим є антидискримінаційний та ґендерний аналіз законодавства. Він допоможе виявити не лише дискримінаційні норми, але й прогалини, які потрібно заповнювати. В тому числі й у ставленні до жінок.
“Потрібно вносити зміни до закону. Я попрошу зробити експертизу і їх запропоную”, – підсумувала урядова уповноважена.
Єлизавета Кузьменко, «Повага», 2 серпня 2018 року