Починаючи з січня 2014 року, в Будинку кіно Національної спілки кінематографістів України регулярно проводяться заходи, присвячені 200-річчю Тараса Шевченка. Першою такою акцію був перегляд та обговорення фільму «Наймичка».
Цього разу Синя зала зібрала глядачів для перегляду фільму Володимира Денисенка «Сон». Фільм, знятий 1964 року, також цьогоріч святкує ювілей. Особливим гостем показу став співавтор сценарію, відомий поет і громадський діяч Дмитро Павличко.
Також серед глядачів були присутні оператор Сергій Лисецький, режисер Віктор Гресь, кінознавці Міла Новікова, Володимир Войтенко, Оксана Волошенюк, генеральний директор Національної кіностудії ім. Олександра Довженка Олесь Янчук.
Перед показом голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач надав коротку кінознавчу довідку: «Іван Миколайчук, який грає у «Сні» молодого Тараса Шевченка, в той самий час паралельно знімався в «Тінях забутих предків». Цікаво, що його залученості в обох фільмах могло і не бути. Адже на роль в «Тінях…» уже було затверджено російського актора, а на роль Шевченка Денисенко обрав московського актора, – хоч і етнічного українця з Одеси, – Миколу Губенка. Але так як Володимир Терентійович мав запальний характер – так само, як і обраний актор – вони не знайшли спільної мови і розійшлися».
Дмитро Павличко підтверджує: «Справді, дуже тяжка була справа з вибором актора, оскільки Микола Губенко відмовився говорити українською мовою. Денисенко вилаяв його і добре зробив – це ж був хлопець з України! Потім він став міністром культури СРСР…».
«Останнім міністром», – додає пан Тримбач.
«Коли ми побачили Івана Миколайчука, він дуже добре читав вірші Шевченка, – продовжує Дмитро Павличко, – Але в нас був сумнів, бо Миколайчук видавався зависоким. Ми пам’ятаємо, що Шевченко був кремезний і середнього зросту. Треба сказати, що Миколайчук так грав, що ми перестали помічати його зріст. Він грав голосом, душею, очима, поведінкою – всім, чим можна було грати.
Я до і після 64-го року написав немало речей, за які мені сьогодні соромно – деякі я викинув, деякі наново редагував, згадуючи, сказати б, їх первісний вигляд. Але зі сценарію цього фільму я б не викинув ані слова. Він був зроблений в часи, коли була «маленька відлига» – Петро Шелест тоді був першим секретарем ЦК КПУ».
За словами пана Павличка, саме завдяки Петрові Шелесту стрічку було затверджено й випущено в прокат практично без цензурних правок.
Після перегляду фільму Дмитро Павличко підсумував: «Шевченко є великий учитель демократії, людяності й нетерпимості до всього злого. Шевченко – це наш бог, і його ніхто не переможе. Хай як би Путін не старався, скільки б він БТРів і танків не висилав, ми все одно переможемо!»
Наступний кінозахід до вшанування ювілею Тараса Шевченка відбудеться вже сьогодні – 9 квітня: перегляд документалістики «Кіношевченкіана. 1965–1991».
НСКУ, 9 квітня 2014 року