Українські кінематографісти продовжують дискутувати щодо кандидатури на посаду Державної агенції з питань кіно.
Після того, як Кабмін рекомендував призначити на посаду голови Держкіно Пилипа Іллєнка, ініціативна група кінематографістів на чолі з головою наглядової ради «Мультиплекс-Холдингу» Антоном Пугачем поширила у ЗМІ відкритий лист, який скерувала Президенту та прем’єр-міністру України.
Автори звернення, яке від імені та за дорученням ініціативної групи кінематографістів України підписав Антон Пугач, акцентують на тому, що «на засіданні Уряду було прийнято рішення, яке пов’язано з підсумками маніпулятивного публічного обговорення 13-го червня».
У тексті листа наголошується, що «призначення члена праворадикальної партії «Свобода» очільником кіновідомства зашкодить процесу відновлення довіри між владою та молодими і соціально активними громадянами східної частини України».
Також автори листа звинувачують Пилипа Іллєнка у «кришуванні» корупції на посаді чільника Громадської Раду при Держкіно України.
Як пояснив у коментарі «Телекритиці» Антон Пугач, таку заяву було зроблено на підставі кількох публікацій у ЗМІ щодо критики відомства, яку ніхто із фігурантів цих матеріалів, за його словами, не спростував.
З текстом листа можна ознайомитися тут>>>.
Нагадаємо, раніше Антон Пугач і частина українських кінематографістів висували на посаду Держкіно кандидатури Андрія Дончика, Людмили Новікової та Олеся Янчука.
Із проханням прокоментувати тези оприлюдненого 21 червня листа, про який ідеться вище, «Телекритика» звернулася до іншої ініціативної групи, яка підтримує кандидатуту Пилипа Іллєнка.
Член експертної та Громадської ради Держкіно Андрій Різоль, який представляє асоціацію «Сприяння розвитку кінематографу в Україні» рішення Кабміну вважає об’єктивним.
«Про яку політичну корупцію каже пан Пугач, якщо рішення уряду було прийнято одноголосно. Всім претендентам дали можливість презентувати свої програми, після кожного виступу було обговорення, потім Уряд радився, і після цього виніс рішення, що програма Пилипа Іллєнка є найбільш актуальною і важливою для українського кіно», – зазначив Андрій Різоль.
Щодо звинувачень Пилипа Іллєнка у «кришуванні» корупції, він нагадав, що під час роботи в Громадській раді «Беркут» двічі арештовував кінопродюсера – за публічні виступи проти фільму «Матч» та за публічні виступи проти російських фільмів у прокаті.
«Пилипа Іллєнка звинувачують у політичній ангажованості. Але у ВО «Свобода» він нещодавно (Пан Іллєнко був кандидатом на виборах до Верховної Ради України 2012, №122 у списку ВО «Свобода – ТК), а в кінематографічному середовищі – з дитинства», – нагадав Андрій Різоль. Також він додав: «Завдяки родині Іллєнків світ побачило близько 40 стрічок і ствердилось українське поетичне кіно».
Також «Телекритика» поцікавилася думкою щодо гідного кандидата на посаду Держкіно та дискусії довкола цього рішення у кіно експерта, генерального директора Міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрія Халпахчі.
«Ніколи всю кіноспільноту не задовольнить жодна кандидатура – у кожного є своє бачення та уявлення, яким має бути голова Держагентства.
Що стосується призначення і роботи ініціативних груп, мені здається, що ініціативні групи, оприлюднюючи звинувачення тощо, чинять у найкращих зразках радянської системи. Вся ця метушня мені страшенно не подобається: було декілька обговорень, було висунуто декілька кандидатур. І сьогодні важливіше безпосередньо законодавство, аніж те, яка людина очолить Держкіно.
Що стосується саме Іллєнка, то звинувачення його в корупції – це повний абсурд. По-перше, громадська рада при Держкіно не пов’язна з діяльністю Держкіно. Також ніким ще не доведено, що й попередня команда Катерини Копилової була причетна до якоїсь корупції. Це просто непристойно робити такі заяви, коли для цього немає судових чи інших підстав. Прикро, коли нові люди починають кричати, що попередники нічого не зробили.
Команда попереднього складу Держкіно зробила дуже важливу справу – як в законодавчому, так і в творчому плані. Саме їм завдячуємо перемогою в Каннах і здобутками в українському кіновиробництві, яких було досягнуто у досить критичний для українського суспільства період Януковича. Команда Копилової просто зсунула (виробництво – ТК) з нульового рівня.
Мені здається, що сьогодні чиновники нічого не зробили для цього кінопроцесу. І облаювання й обливання багнюкою роботи Держкіно я вважаю непристойним.
Такі люди, як Антон Пугач, люблять виносити деталі внутрішніх обговорень на шпальти газет та в інтернет. Тож, хоч усі наші голосування були таємними, я відверто скажу, що голосував за Андрія Дончика. Я вважаю, що ухвалення саме цього досвідченого фахівця було би найбільш виваженим. Але, за результатами останнього голосування, абсолютно поділилися думки кінематографістів: 21 за Андрія Дончика й 21- за Пилипа Іллєнка.
Я не маю жодних упереджень проти кандидатури Іллєнка. З моєї точки зору, він має перевагу і за своїм молодшим віком, і через те, що він сьогодні найбільш знайомий з європейською системою кінематографа. І це дуже перспективна людина, тому немає причин здіймати такий галас».
Нагадаємо, слухання щодо визначення кандидатури голови Держкіно України, у яких взяло участь понад 50 експертів, проходили 18 квітня та 13 червня.
18 квітня в Міністерстві культури були обговорені можливі кандидатури на посаду голови Держкіно. Кандидатами було висунуто Андрія Дончика – випускника Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Карпенка-Карого, що має досвід роботи у кіно і телебаченні, Пилипа Іллєнка – актора, продюсера, юриста, громадського діяча (ВО «Свобода»), а також Олега Коротенка – економіста й кінорежисера. Міністр культури Євген Нищук, підводячи підсумки наради, за повідомленням джерел «Телекритики», сказав, що врахує думку кіноспільноти, яка найбільше підтримала Андрія Дончика.
13 червня під час голосування за кандидатів на посаду голови Державного агентства України з питань кіно два кандидати – кіно- і телережисер Андрій Дончик та кінопродюсер Пилип Іллєнко отримали рівну кількість голосів.
Близько 30 кінорежисерів, продюсерів, сценаристів, кінознавців та кінокритиків звернулись з відкритим листом до міністра культури України Євгена Нищука з проханням якнайшвидше призначити керівника Держкіно України та запровадити у країні процедуру відкритих пітчингів кінопроектів.
Раніше, 21 травня голова Національної спілки кінематографістів України (НСКУ) Сергій Тримбач звернувся з відкритим листом до міністра культури Євгена Нищука з проханням терміново втрутитися в ситуацію з приводу призначення нового голови Держкіно України.
Як повідомляла «Телекритика», попередній керівник Держкіно Катерина Копилова подала заяву про свою відставку з посади 28 лютого. У березні Асоціація продюсерів України звернулася до виконуючого обов’язки президента України Олександра Турчинова, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та міністра культури України Євгена Нищука з проханням призначити тимчасово виконуючого обов’язки голови Держкіно.
«Телекритика», 21 червня 2014 року