Алла Собко, «День»
До ювілею виходу у світ параджанівської стрічки «Тіні забутих предків» у Хмельницькому художньому музеї (в рамках проекту «Нові надходження») представили виставку графічних робіт знаменитої мистецької родини Якутовичів.
Нагадаємо, легендарний фільм режисера Сергія Параджанова створено 1964 року на Київській кіностудії ім. О. Довженка. Це екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Зйомки фільму відбувалися в справжніх гуцульських хатах та околицях села Криворівня Верховинського району Івано-Франківської області. Саме тут Коцюбинський написав свою повість…
Простора зала музею, на стінах — чорно-білі, а подекуди кольорові роботи, на екрані транслюють уривки із поетичної стрічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Портрет художника-постановника фільму Георгія Якутовича, із серії «Видатні графіки України», автором якого є Богдан Пукій, займає у музеї чільне місце.
В експозиції представлено 24 роботи, серед яких — естампи Якутовича не лише до твору Михайла Коцюбинського, але й до новел Василя Стефаника та поем-казок Дмитра Павличка. Ну і, звісно ж, одна з найбільш відомих робіт художника — ліногравюра «Аркан». Цей твір актуальний в усі часи. На гравюрі зображено гуцулів, які нерозривним щільним гуртом виконують войовничий переможний український танок. Послідовники творчості Георгія Якутовича переконують, що дійство не дарма зображено на горі, адже гора у його творчості — це вивершення народного духу. Паралельно із горами на роботах митця є й долини. Графічні замальовки простих людей, із мандрівок карпатськими селами, представлено у серії «Люди села Дземброні».
На виставці представлено також скульптурний портрет сина Георгія Якутовича, народного художника України, Шевченківського лауреата Сергія Якутовича. Скульптуру виконав знаний художник із Кам’янця-Подільського Сергій Кляпетура.
За словами заступника директора Хмельницького обласного художнього музею Лариси Чернової, вперше в музеї представлено й роботи дружини Георгія, Ольги Якутович. Серед робіт майстрині — ілюстрації до повісті Олексія Толстого «Детство Никиты» та творів із циклу «Російські та українські народні пісні».
— На виставці можна побачити роботи, що виконано у техніці ліногравюри, друкованої графіки, офорту, літографії, ксилографії та одна робота — у техніці малюнок пером. Варто зазначити, що навіть техніку офорт застосовано у творах по-різному. Так, у цій техніці Георгій Якутович проілюстрував переважно твори Василя Стефаника. Картинами, створеними у цій техніці, майстер передав як ніжність та красу одного твору, так і сум, печаль та трагічність іншого. Зіткнення площин білого і чорного, створено напругу — це вершина майстерності! — підкреслює Лариса Чернова.
У планах хмельничан — зробити великий творчий проект спільно з іншими музеями, у якому представити всі найкращі роботи родини Якутовичів.
Алла Собко, «День», 4 лютого 2014 року