Подаємо інтерв’ю Катерини Городничої, Insider із виконавчим директором Української кіноакадемії Анною Мачух.

27 лютого Українська кіноакадемія оголосить свій шорт-ліст. За місяць з цього списку будуть обрані номінанти на національну кінопремію “Золота Дзиґа”.

Напередодні цієї події INSIDER поговорив з виконавчим директором Кіноакадемії Анною Мачух, яка розповіла, чому виправляти помилки в категоріях довелося на ходу, чому один із успішних в прокаті українських фільмів, “Сторожова застава”, не потрапив до списку претендентів на премію. І головне, те, чого так довго чекала індустрія, про що говорять роками, але так ніхто ще і не зробив – Українська кіноакадемія анонсує створення силами своєї команди сайта-каталога українського кіно.

Отже, друга премія “Золота Дзиґа”. Церемонія – 20 квітня. Що ми вже зараз знаємо про неї? Що можемо заявити як нову інформацію?

По-перше, ми змінили локацію. Минулого року у нас було лише 342 місця в залі, і ми ледь не “розірвались” в останні дні, коли на нас зійшла просто лавина прохань про запрошення. В цьому році ми проведемо церемонію в КВЦ Парковому – він суттево більшій. Ми робимо все для того, щоб всі кіноакадеміки мали змогу відвідати церемонію, можливо, прийти зі своєю парою. Адже церемонія нагородження – дуже важлива, бо це визнання професійних здобутків кінематографістів, що важко працюють протягом року.

Хто вестиме церемонію цього разу?

Минулого року у нас був прекрасний ведучий Олександр Скічко, й ми вважаємо, що церемонія тоді пройшла на 5 з “+”. Але хочемо експериментувати з форматами надалі. Тому, цього року обрали двох ведучих – Ахтема Сеітаблаєва та Василісу Фролову. Ахтем представник кіноіндустрії, а Василіса – ведуча з багаторічним досвідом. Ми сподіваємось, що таке поєднання зробить церемонію максимально цікавою для гостей заходу та глядачів Інтернет-трансляції. Ахтем повністю занурений в контекст, знає усіх кінематографістів особисто, а Васіліса, як досвідчений професіонал буде його підтримувати, бо дві години церемонії одному було би важко.

Церемонія складатиметься лише із вручення, чи будуть ще якісь активності?

Ми не хочемо, щоб це виглядало, як номінальна галузева зустріч або черга до кабінету: “Наступний, будь ласка” (сміється). У сценарії передбачено розважальний формат, з виступами українських гуртів, багато жартів та іншого. Бо ми хочемо, щоб було цікаво не тільки тім, хто “в темі”, але й усім глядачам.

Доріжка буде?

Червона доріжка буде обов’язково – це невід’ємний атрибут таких подій. Звісно, не така довга, як на Одеському кінофестивалі – адже там вона сягає 100 метрів. Доріжка “Золотої Дзиґи” буде коротшою, бо ми пам’ятаємо минулий рік, коли погода не дуже дозволяла довго ходити на вулиці. Дуже сподіваємось, що цього разу буде тепліше.

На церемоніях зазвичай прописуються навіть жарти для тих, хто відкриває конверти. Ви так робите?

Ми дуже ретельно ставимся до підготовки – бо церемонія має свою динаміку, та все має бути досконалим та цікавим. Важливо розуміти: вихід на сцену, або отримання нагороди – дуже емоційний момент, тому легко можна розгубитися. Під час вручення “Оскару” навіть у зірок світового розміру відбирає мову. Тому зазвичай ми допомагаємо тим, хто вручає нагороди та усім номінантам. Обов’язково прописуємо інформацію, котру мають сказати “вручанти”, навіть пропонуємо прописати повний текст, якщо людина відчуває, що їй буде складно. Але зазвичай усі відмовляються і ретельно готуються самі – бо хочуть сказати щось важливе та особисте.

Для номінантів у нас немає якихось обмежень, як, наприклад, на “Оскарі” – вони, наприклад, просять передавати заздалегідь перелік тих, кому переможці хочуть подякувати, щоб не затягувати церемонію надто довгими промовами. Але ми обов’язково інформуємо усіх номінантів щодо хронометражу промови у випадку перемоги, надаємо приклади виступів, за потреби можемо допомогти з підготовкою. Також обов’язково даємо поради з зовнішнього вигляду – церемонія має певний дрес-код, що насамперед є ознакою поваги до усіх колег в галузі. Минулого року навіть запропонували жінкам-номінанткам додатковий сервіс: можливість створити повний образ за допомогою наших партнерів. В день церемонії всі вони доставляються в салон, там їм роблять зачіски, макіяж, підбирають плаття та аксесуари. Є такі, звісно, хто відмовився. Але головне, що ми нікого не лишаємо сам-на-сам із необхідністю відповідати дрес-коду. Кожну номінантку ми забирали машиною, щоб вони на церемонію приїхали, як справжні селебрітіз.

Я знаю, що телеканали для своїх івентів та церемоній винаймають масовку, яка створює ажіотаж на червоній доріжці. Вітає гостей і створює ілюзію селебрітіз. Ви таке практикуєте?

Є така загальна практика, я про це знаю. Але ми такого ніколи не робимо. Впізнаваність українськіх зірок – це, звісно, довгий шлях, але нам потрібно подолати його разом – й не за рахунок “хлопунів”, а тому, що глядачі самі приходять подивитися на доріжку і тих, хто по ней піде.

Ну і селебрітіз – це не тільки про впізнаваність.

Звісно! Це багато складових. Наприклад, багатьом молодим акторам потрібно навчатися бути селебрітіз: як розмовляти з пресою, комунікувати у соціальних мережах, як витримувати стиль, як фотографуватися. На жаль, цьому не навчають в профільних ВНЗ, тому актор або має природну схильність до цього, або має опановувати це на власному досвіді. На жаль, іноді ми стикаємось з такою ситуацією, що в акторів навіть нема гарних фотографій. Тому розмірковуємо над тим, щоб запровадити у межах Української кіноакадемії освітні заходи за цими напрямками.

І всім акторам треба опановувати англійську. Українські фільми беруть участь у міжнародних кінофестивалях, з’являється все більше ко-продукції. Тому усі кінопрофесіонали повинні мати дуже гарний рівень англійської. Це те, про що часто говорять гості – продюсери, які приїжджають на Одеський кінофестиваль – з українською кіноіндустрією важко працювати саме через брак мови. Неможливо робити повноцінній бізнес, коли доводиться користуватись послугами перекладача.

От якраз трохи про бізнес. Серед фільмів в списку на “Золоту Дзиґу” немає “Сторожової застави” виробництва компанії Film.ua. І це, я так розумію, питання не художньої якості, а саме бізнесу? Яка офіційна версія – чому так сталося?

Подача фільму на участь у конкурсі Національної кінопремії – це, перш за все, рішення правовласників. Запрошення до участі в конкурсі було надіслано всім потенційним кандидатам, які були нам відомі. Ми отримали заявку “Сторожової застави”, але наступного дня продюсери її відкликали. Участь у конкурсі Кінопремії добровільна і лише за умови погодження із правовласником фільму. Відповісти на питання, чому такий сильний фільм як “Сторожова застава” не бере участь в Національній Кінопремії можуть тільки правовласники фільму. Крім цього, наскільки мені відомо, вони хотіли би подаватись лише на дві номінації, але за нашими правилами, на першому етапі, фільм має подаватись загалом, а рішення щодо номінації приймають кіноакадемікі у ході голосування.

А чому не можна подаватись на окремі номінації? Чому лише весь фільм має бути поданий?

Це світова практика національних кінопремій. На першому етапі беруть до розгляду фільми. Продюсер заповнює довгу заявку, в якій вказує – кого і в якій номінації він хоче номінувати. В кожній номінації може бути лише одне прізвище. Якщо, наприклад, у фільмі два композитора, то продюсери самі вирішують, кого саме вони номінують. На етапі вже остаточного розгляду номінантів на премію, Правління може розглянути окремі випадки і дозволити номінуватись двом людям від одного фільму на одну премію.

І обов’язок номінувати картину лише самостійно продюсерами – це теж світова практика?

Правила в різних країнах різні, але ми в першу чергу враховуємо українське законодавство. А в законі сказано, що ніхто не має права обробляти чужі дані, якщо на це немає офіційного дозволу правовласника. Тобто ми не маємо права включати фільм у свої списки претендентів, якщо продюсер власноруч не подав заявку і не надав такий дозвіл.

Відомо, що минулого року, коли було засновано Українську Кіноакадемію, Film.ua – один з українських “мейджорів” – не погодився брати участь в організації, в заснуванні, в розробці. І тепер ми бачимо, що фільм виробництва Film.ua продюсери відмовились подавати на премію. Нагадайте нам аргументи, які звучали минулого року.

Головний аргумент тоді полягав в тому, що українських фільмів на минулий рік ще не було в достатній кількості, щоб можна було заснувати кінопремію. Це мені відомо із опублікованих інтерв’ю представників Film.ua. Але минулого року, хоч і не було інтриги, яка з’явилась вже цього року, ми мали вже 6 повнометражних ігрових фільмів, в яких був повноцінний прокат. Вже було кому змагатись, тому ми вирішили, що “Коли, якщо не зараз”. І не помилилися. Фільмів з’явилось більше, і коли в країні існує Національна кінопремія, це мотивує та допомагає бачити якусь мету.

В день, коли було опубліковано цьогорічний “лонг-ліст”, серед фільмів “небайдужі дописувачі” знайшли невідповідності. Там і російський актор з “чорного списку” в номінації на кращу головну роль, і актриса, яка має з’явитись лише в телеверсії фільму, але роботи якої ще ніхто не бачив на екрані. Тобто ви виправляли цей список вже “в польоті”.

На жаль, незважаючи на те, що прийом заявок тривав майже два місяці, ми отримали багато заявок в останню ніч. Ми перевіряли всіх, але затримувати відкриття голосування було не можна, тому опублікували список і ще кілька годин дочищали його від тих, чиї заявки були неправомірні. Десь були подані на премію не-громадяни України. Наприклад, фільм “Межа” в акторських номінаціях подав словацьких акторів. Ми відмовили їм, вони виправили, вписали українських акторів і подали заново.

В наступному році ми обов’язково це врахуємо, та дамо більше часу на перевірку. Адже деякі пункти перевірки – тривалі. Наприклад, є одна з головних умов – або фільм мав бути у прокаті, або мав брати участь у програмі фестивалю. Перевірити прокат найпростіше, а от фестивальне кіно… Нам присилають “кіно було на фестивалі такому-то”, ми відкриваємо сайт фесту, його немає в програмі. Питаємо. Виявляється, що фільм брав участь не в основній програмі фестивалю, а це перевірити у відкритому доступі дуже складно, доводиться писати запити.

Давайте визначимося із дефініціями. Що таке прокат?

Прокат – це розпис фільму хоча б однією копією хоча в одному кінотеатрі протягом тижня комерційного показу. Не допрем’єрних за запрошеннями, а таких, на які продаються квитки. Наприклад, цього року ми напередодні оголошення старту подачі заявок розглядали, хто міг би подаватись. Побачили, що ті ж “Свінгери” вийшли 26 грудня. Тобто ще у 2017-му. Але. Це були допрем’єрки. Це не прокат. Але навіть якщо би за квитками, то все одно до тижня не вистачило би днів.

Ну і раз вже визначаємось, то тоді що таке обмежений прокат?

Обмежений прокат – це до ста екранів. Дехто каже, що 80, але ми вважаємо 100. З урахуванням того, що в Україні приблизно 480 екранів (хтось заявляє 500, хтось каже, що 462, але як директор Кіноринку, можу сказати, що їх плюс-мінус 480), то обмежений ми вважаємо – саме до ста.

Серед нововведень цього року – глядацька “Дзиґа”. Коли глядачі почнуть голосувати за картини?

Паралельно із усіма кіноакадеміками, коли вже буде оголошено номінантів, у березні. Голосування буде проведено на ресурсі segodnya.ua, у них велика аудиторія, і ми хочемо втягнути цю широку аудиторію в контекст обговорення премії і українського кіно.

Система захисту від накруток яка?

По-перше, всередині Кінопремії є інтегрований аудитор, котрий переглядає всі результати – не тільки глядацького голосування, але й голосування кіноакадеміків. Аудитори підтверджують достовірність результатів на кожному етапі – це світова практика, яку ми також застосовуємо. Плюс для того, щоб проголосувати, треба буде зареєструватись на ресурсі. І не просто зайти через фейсбук, а отримати лінк, пройти по ньому і таким чином довести, що ти не робот.

Формування списку номінантів на глядацьку “Дзиґу” як відбувається?

По результатах прокату. Тобто кількість глядачів, яка сходила на фільм до кінотеатру – вирішальна. Перша десятка лідерів прокату увійде в цей список для голосування. Якщо вони, знову ж таки, підтвердять, що вони дають нам право включити їх в цей список.

Глядачам, до речі, навіть за великого бажання, важко знайти системну інформацію про українські фільми. Та і не тільки глядачам, журналістам також не вистачає системного ресурсу.

Це саме те, над чим ми вже працюємо. Не вистачає такого ресурсу не тільки глядачам та журналістам. Але й індустрії в цілому. Ми планували заявити про це пізніше, але вважаю, що можемо говорити про це вже.

Після того, як ми сформували кіноакадемію, як у нас в руках опинилась величезна база інформації – щодо фільмів, творчих груп та всього, що цього стосується. Адже ми розуміємо, що це дуже цінна для ринка інформація, а індустрії не вистачає системного ресурсу. Наприклад, у нас бували такі розмови з людьми із галузі: “Як ти шукаєш команду чи акторів?” – “Пишу у фейсбуці”. Декому з молодих митців, наприклад, ще не вистачає досвіду або грошей найняти кастинг-директора, от вони і шукають в ручному режимі, запитують у друзів.

Ми хочемо зробити системну базу українських кінопрофесіоналів і базу українського кіно. Там не можна буде подивитись кіно, але знайти будь-яку інформацію чи знайти собі команду, можливість буде.

Тобто це має бути найповніша в тому числі акторська база України?

По акторах ми хочемо вбудувати фільтри. Щоб будь-хто з кінопрофесіоналів за бажанням міг знайти для свого фільму акторів, міг зробити точний пошук на сайті. Наприклад, мені потрібна актриса певного віку з блакитними очима.

Більше того, там ми хочемо імпліментувати і щось накшталт професійної соцмережі. Якщо вам хтось потрібен у команду, то можна просто запостити запит – кого ви шукаєте. Так працює і, наприклад, IMDB.pro. Тобто наша мета, щоб в одному місці можна було знайти все. Далі – у нас немає жодного ресурсу, де б був список всіх кінотеатрів України, наприклад.

Буде англомовний варіант?

Обов’язково. Українською і англійською мовами. Плануємо промотувати за кордоном. На демо-період база буде безкоштовною, а пізніше ми введемо невелику плату за користування, щоб ресурс себе окупав.

Глядачу на сайті буде цікаво чи це буде ресурс лише для гравців галузі?

В цю базу ми хочемо внести ще й елемент Rotten Tomatoes. Щоб наші глядачі і кінокритики могли залишати свої рецензії. Ми хочемо інтегрувати все в одному місці. Плюс інтегратор новин. По лінку щоб підтягувались публікації з різних онлайн-ресурсів.

Назва вже є?

Поки що ми між собою називаємо це “Кінобазою”, але ресурс матиме іншу назву. Ми зараз саме визначаємось.

Можна говорити, що наступного року система вже запрацює?

Так. Це наш план. Система дуже складна, та й насправді, ми не перші, хто хоче ввести загальний каталог. Але вона важка в плані розробки, і підтримки (це редактори і технічна підтримка). Ми зробимо це до наступного року. І сподіваюсь це дуже допоможе галузі.

Катерини Городничої, Insider, 27 лютого 2018 року