Сергій Щелкунов громадській активіст, координатор кампанії «Врятуй Жовтень» написав для «УП.Життя» про те, що загрожує кінотеатру «Київ» та як цього уникнути.

Наприкінці минулого року з’явилася інформація про можливе закриття культового кінотеатру “Київ”.

За кілька місяців до цього припинили покази “Кінопанорама” та “Україна”.

Ці три кінотеатри приймали більшість міжнародних та українських фестивалів і показували артхаусне кіно, на відміну від мережевих мультиплексів.

Тож на майже 4-мільйонне місто для розвитку кіномистецтва лишилися би відроджений з попелу “Жовтень”, Дім кіно та “Ліра”.

Стало відомо, що договір на користування приміщенням “Києва” між містом та орендарем добігає кінця і міська адміністрація продовжувати його не планує.

Виявилося, що ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр Київ” не виконало низку умов для продовження договору.

Тому міська влада має на конкурсі обрати нового орендаря цілісного майнового комплексу, в якому розташований кінотеатр “Київ”.

Саме так виглядає ситуація, якщо не відволікатись на деталі, подробиці та емоції.

На хвилю громадського обурення через можливе закриття кінотеатру столичні посадовці відповіли гучними заявами про припинення договору оренди, початок конкурсу та тимчасову передачу комунального комплексу кінотеатру “Київ” під управління КП “Київкінофільм”.

Проте в реальності чиновники ці питання не вирішили.

Що саме змусило їх відступити – наразі невідомо.

Проте є підстави вважати, що на кінотеатр “Київ” чекають зміни, і вони навряд порадують любителів кіно та киян, які люблять своє місто.

Що загрожує кільтовому кінотеатру та історичній будівлі в центрі столиці?

1. Приватизація та знищення

В травні минулого року склад компанії-орендаря змінився.

Згідно з витягом з реєстру, контроль над ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр “Київ” отримав Олег Олегович Рафальський, син заступника керівника адміністрації Віктора Януковича, в минулому помічник екс-депутата від “Партії регіонів”.

При цьому в жовтні зі складу учасників товариства вийшли всі, крім директора, члени колективу, які засновували компанію.

Чому саме людина з таким політичним бекграундом, сфера інтересів якої до культури має м’яко кажучи дуже опосередковане відношення, зацікавилась кінотеатром “Київ”, – не відомо.

Проте можна припустити, що цікавим є потенційний прибуток від контролю за нерухомістю, можлива приватизація за невелику ціну через права орендаря на викуп за залишковою вартістю – з наступною перебудовою цілісного майнового комплексу або забудовою земельної ділянки за прикладом кінотеатрів “Україна” та “Кінопанорама”.

І це цілком імовірне майбутнє. Тим більше, що соратники Януковича вже і так поцупили в киян як мінімум один кінотеатр в центрі міста – “Зоряний”, який до сьогодні влада не може повернути киянам як повноцінний заклад культури.

2. Неефективне господарювання

Ефективність і культурні заклади на базі комунальної власності речі, що майже не перетинаються.

Проте з орендою кінотеатру “Київ” ситуація дещо інша. Кілька фактів для розуміння:

1. Наднизька щомісячна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом.

Більш ніж 7 тисяч квадратних метрів “Києва” обходяться орендавцю у 47 тисяч гривень на місяць.

Для порівняння, орендарі кінотеатру “Жовтень” сплачують 230 тисяч гривень за 2,8 тисяч квадратних метрів.

2. Надприбуток від суборенди.

Здаючи комунальну власність в оренду барам та ресторанам, ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр Київ” отримує не тільки орендну платню, що узгоджена із місцевою владою, а і неконтрольовані суми “за послуги”.

3. Невміння або небажання орендаря проводити інші культурні активності, крім кіносеансів, на великих порожніх площах будівлі.

Адже майже половина приміщень кінотеатру – вільні.

4. Відсутність даних щодо відвідуваності кінотеатру або небажання нею ділитися з громадськістю.

Так директорка кінотеатру не змогла вказати цифри під час нещодавньої прес-конференції, яку сама ж і організувала.

5. За даними Державної фіскальної служби, станом на 1 грудня 2018 року компанія-орендар сформувала податковий борг у розмірі 148 тисяч гривень.

6. Нездатність або небажання виконати законні вимоги для продовження договору оренди (своєчасно не проведені інвентаризація, оцінка об’єкту, аудит).

7. Відсутність охоронного договору на пам’ятку архітектури місцевого значення, що потенційно означає неконтрольовані владою суттєві зміни самої будівлі під потреби орендаря та численних суборендарів.

Це – неповний перелік питань до діючого орендаря комунальної власності, який вносить сумнів стосовно ефективності та користі розпорядження ним майном громади.

Вже зараз команда орендаря намагається переконати громадськість в тому, що єдиний “правильний” вихід з цієї ситуації, – після спливу терміну минулого договору продовжити договір оренди саме з ними і без виконання належних юридичних процедур.

Так, саме в такому ключі сформульована петиція на сайті Київської міської ради, а також створені й ведуться 2 сторінки у Facebook від імені “громадськості”.

Тому не дивно, що кінопрокатники та адміністратори фестивалів, які використовували приміщення кінотеатру, також виступають за збереження відомого орендаря через побоювання змін.

Це все відбувається тому, що громаді насправді невідомі ані справжня економіка підприємства-орендаря, ані подробиці ремонтів і перебудов у приміщенні будівлі зі статусом “Пам’ятка архітектури”, що робилися за відсутності охоронного договору, ані дійсні наміри засновників підприємства-орендаря щодо цілісного майнового комплексу.

Пройшов вже місяць з моменту розголосу навколо продовження оренди, проте орендар так і не зміг побудувати логічну та ґрунтовну комунікацію з громадськістю та міською адміністрацією.

Замість того, ефір заповнили емоції, спекуляції та намагання не відповідати на незручні питання по суті.

Кінотеатр “Київ” може перетворитися на черговий ресторанно-розважальний комплекс, на кшталт “Арени”. Можливо зі збереженням кінозалів.

Адже орендар, що бореться за подовження “старого” договору, не представив громадськості своє бачення і творчу концепцію розвитку цілісного майнового комплексу – закладу культури, пам’ятки архітектури.

Підґрунтя для маніпуляцій подарували і київські посадовці, які жодним чином не пояснили громадськості, чому саме не пролонгується договір, чому проводиться конкурс на оренду.
Що може зробити громада Києва аби відстояти свої інтереси в цій ситуації?

Перше. Необхідно вимагати від Київської міської ради заборонити приватизацію або викуп цілісного майнового комплексу кінотеатру “Київ”.

Цей об’єкт має залишитися у власності громади, незалежно від того, як складеться доля орендного договору, конкурсу та інших процесів, які відбуваються зараз.

Це – стратегічний пріоритет та питання довгострокової перспективи розвитку культури в столиці.

Подібна заборона діє стосовно комплексу кінотеатру “Жовтень” та майже всіх великих кінотеатрів комунального об’єднання “Київкінофільм” і не заважає їх функціонуванню.

Друге. Доцільно спонукати відповідні підрозділи органу міського самоврядування провести аналіз (аудит) діяльності ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр “Київ” в якості орендаря комунального майна та оприлюднити його результати.

Чекає також відповіді питання, чому не було підписано охоронний договір; як саме було змінено будівлю протягом оренди; чи були виконані законні умови оренди комунального майна; в яких обсягах та хто саме вкладав кошти в ремонт і утримання комплексу та інші.

Третє. Потребує громадського контролю підготовка та проведення конкурсу на оренду цілісного майнового комплексу кінотеатру “Київ”.

Умовами прозорого та успішного конкурсу мають стати:

– зобов’язання нового орендаря невідкладно підписати охоронний договір;
– наявність свідоцтва суб’єкта кінематографії та стажу діяльності у галузі кіно від трьох років;
– презентація кандидатом на оренду економічної і культурної моделі діяльності, засад репертуарної політики та форматів співпраці з тими фестивалями і профільними інституціями, які традиційно – організовували свої заходи в кінотеатрі.
– включення в конкурсну комісію представників громадськості, експертів кінопрокатного ринку, які спеціалізуються на дистрибуції інтелектуального кінопродукту, запрошення в склад комісії представників посольств і міжнародних організацій, які співпрацювали з кінотеатром.

Громада зацікавлена в тому, щоб це був конкурс концепцій сучасного закладу культури, а не аукціон орендної платні.

Ситуація навколо кінотеатру “Київ” створює не лише небезпеки – вона дає Києву шанс на конструктивну співпрацю громади і влади.

Можливість об’єднатися і проявити себе як дбайливих та ефективних співвласників комунального майна, які здатні протистояти маніпуляціям, разом приймати стратегічні рішення та захищати свої інтереси.

Це шанс врятувати не лише кінотеатр “Київ”, але й улюблене місто – Київ.

Сергій Щелкунов, громадській активіст, координатор кампанії «Врятуй Жовтень», спеціально для «УП.Життя», 30 січня 2019 року