Бюро української кіножурналістики провело опитування серед українських кінознавців, кінокритиків і кіножурналістів аби дізнатися їхнє ставлення до реформ, передбачених Національною стратегією розвитку кіноіндустрії України на 2015 – 2020 роки, яку Державне агентство України з питань кіно опублікувало 13 січня 2015 року.
В опитуванні взяли участь 18 респондентів з Києва, Львова, Одеси та Херсону, що представляють 23 медіа (друковані й web-видання, телепрограми).
Опитування проводилося з 19 січня по 13 лютого 2015 року.
РЕЗЮМЕ
1. Підтримано внесення змін до Закону України «Про кінематографію», що передбачають:
– запровадження державної фінансової підтримки етапу просування фільму до глядача (83%, жодного голосу проти);
– запровадження ефективного механізму квотування частки національних фільмів під час демонстрації по ТБ, зокрема у прайм-тайм (67%);
– запровадження державної фінансової підтримки етапу розробки кінопроектів (56%);
– скасування чинних обмежень щодо розміру державної частки фінансування при підтримці фільмів (нині – не більше 50% кошторису) (44%);
– запровадження ефективного механізму квотування частки національних фільмів у кінотеатральному прокаті (44%).
Не підтримано внесення змін до Закону України «Про кінематографію», що передбачають:
– врегулювання вживання мови у кінематографії (72%);
– розробку системи присвоєння фільмам статусу «національного» на підставі відповідності рейтинговим критеріям (56%)
Респонденти не визначилися з приводу внесення змін до Закону України «Про кінематографію», що передбачають запровадження штрафних санкцій за недотримання квот на національні фільми в кінотеатральному прокаті та під час демонстрації по телебаченню (39%).
2. Розпорядником коштів, які надходять для фінансової підтримки кіно з Державного бюджету та інших джерел, має бути спеціально створений Фонд розвитку кіно (47%).
3. Респонденти підтримують, щоб збір на розвиток національної кінематографії сплачували телеканали (78%), дистриб’ютори фільмів (50%), оператори телевізійних кабельних мереж (50%), провайдери Інтернет (44%) та демонстратори фільмів (39%).
Вони не підтримують, щоб такий збір сплачували глядачі кінотеатрів (44%).
4. Першочергово слід розвивати фінансування кіно за рахунок:
– створення пільгових умов для інвестицій у кіно (94%);
– участі телеканалів у проектах (72%);
– пільгових кредитів (67%);
– збору на розвиток національної кінематографії (39%);
– участі національних та міжнародних дистриб’юторів у проектах (39%).
5. Респонденти вважають доцільним для популяризації українського кіно:
– підтримувати існуючі національні й міжнародні кінофестивалі в Україні (83%);
– створити спеціалізований Інтернет портал про українське кіно (83%);
– відкривати кіноклуби у школах і ВНЗ (72%);
– розповсюджувати національні фільми за допомоги новітніх технологій, в тому числі VoD (video on demand) (72%);
– створити Національний музей кіно (72%);
– запровадити курс історії українського та світового кіно у ВНЗ (67%);
– створити фільмотеки українських фільмів у школах і ВНЗ (67%);
– створити популярний журнал про українське кіно (67%);
– фінансово підтримувати створення програм з питань кіно на загально-національних каналах (61%);
– залучати школярів до перегляду українських фільмів у кінопрокаті в рамках шкільної програми (56%);
– запровадити національну премію в галузі кіно (56%);
– запровадити програму історії українського та світового кіно у школі (50%);
– фінансово підтримувати рекламні кампанії національних фільмів (50%);
– перетворити Будинок Кіно на головний фестивальний і прем’єрний майданчик країни (39%).
Респонденти не підтримують ідею створити національний кінофестиваль (39%).
6. У повному обсязі з коштів Державного бюджету потрібно фінансувати:
– дебютні роботи молодих авторів (78%);
– фільми для дітей та юнацтва (44%);
– фільми, що висвітлюють актуальні соціальні проблеми суспільства (44%).
Жоден респондент не підтримав пропозицію фінансувати з державного бюджету на 100% кошторису виробництво фільмів, що формують позитивний імідж України.
7. Підтримано ініціативи Державного агентства України з питань кіно щодо:
– сприяння залученню інвесторів для перетворення державних кіностудій у сучасні кіновиробничі фабрики з повним виробничим циклом (83%, жодного голосу проти);
– залучення органів місцевого самоврядування до промоції власних локацій і виробничих потужностей, придатних для реалізації кінопроектів (78%);
– передачі комунальних кінотеатрів у малих і середніх населених пунктах профільному інвестору за умови збереження профілю підприємств (78%);
– модернізації системи конкурсних відборів для отримання державної фінансової підтримки (72%, жодного голосу проти);
– розвитку пересувних кінотеатрів для сільської місцевості з частковим покриттям витрат за рахунок державного бюджету (61%);
– впровадження системи єдиного електронного квитка у кінопрокаті (50%);
– створення єдиної бази електронних державних посвідчень в рамках системи контролю та моніторингу ефірного та цифрового сповіщення (50%);
– акціонування державних кіностудій (44%).
Не підтримано ініціативу запровадити ефективну програму боротьби із «піратством», особливо в мережі Інтернет (44%).
Респонденти не визначилися щодо пропозиції реалізувати непрофільні або неліквідні активи державних кіностудій (50%).
8. Плата за видачу державного посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільму має:
– залишитися без змін (22%);
– зрости, але становити не більше 1000 грн. (17%);
– прокатні посвідчення мають видавати безкоштовно (11%).
Жоден респондент не вважає, що плата за видачу прокатного посвідчення має становити більше 10 тис. грн.
39% опитаних не визначилися з тим, яким має бути розмір такої плати.
Сергій Васильєв