Державне агентство України з питань кіно просило Верховну Раду України збільшити видатки державного бюджету на 2019 рік на підтримку кінематографії  на 1 млрд. 490,3 млн. грн. у порівнянні із пропозиціями Кабінету Міністрів України.

У проекті державного бюджету на 2019 рік, розробленому урядом, сума, яку планували виділити за бюджетною програмою 1806030 «Державна підтримка кінематографії», складала 508,3 млн. грн. (з них 3 млн. грн. – власні надходження Держкіно).

Додаткові суми коштів Держкіно планувало спрямувати за такими напрямками, передбаченими законом «Про державну підтримку кінематографії», прийнятим у 2017 році, який досі повною мірою не запрацював:

• 845,8 млн. грн. – на створення та розповсюдження національних фільмів, телевізійних фільмів, телевізійних серіалів;
• 300 млн. грн. – повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму;
• 75 млн. грн. – на відшкодування суб’єктам кінематографії процентів, сплачених за банківськими кредитами, що були одержані ними для будівництва та/або реконструкції будівель, споруд та інших об’єктів інфраструктури, які будуть задіяні у процесі виробництва фільмів, або для будівництва та/або реконструкції, та/або технічного переоснащення кінотеатрів, розташованих у населених пунктах з населенням до 250 тисяч мешканців;
• 50 млн. грн. – надання державної субсидії для закупівлі мобільних пересувних цифрових комплексів, транспортних засобів для забезпечення демонстрування національних фільмів у невеликих містах;
• 5 млн. грн. – фінансова підтримка державного підприємства «Національний Центр Олександра Довженка»;
• 80 млн. грн. – проведення культурно-мистецьких заходів у сфері кінематографії та на розповсюдження та/або популяризацію національних фільмів;
• 20 млн. грн. – заходи із збереження, відновлення, реставрації та популяризації національної кінематографічної спадщини;
• 30 млн. грн. – фінансування фундаментальних та прикладних досліджень, а також освітньої діяльності у сфері кінематографії, у тому числі виробництва (створення) фільмів студентами, навчання в Україні та за кордоном тощо;
• 72 млн. грн. – проведення заходів кінокомісій, спрямованих на просування (промоцію) локацій України як привабливого місця для створення кінематографічної та аудіовізуальної продукції;
• 0,7 млн. грн. – фінансова підтримка Національної спілки кінематографістів України;
• 7,3 млн. грн. – виплата стипендій 9 членам Ради з державної підтримки кінематографії;
• 4,5 млн.грн. – виплата членського внеску України до Європейського фонду підтримки кіно «Єврімаж» (Eurimages).

Відтак, бажане фінансування за програмою «Державна підтримка кінематографії», за розрахунками Держкіно, у 2019 році мало становити 1 млрд. 998,6 млн. грн.

Виступаючи на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності 3 жовтня 2018 року з приводу необхідності збільшення фінансування програми «Державна підтримка кінематографії», голова Держкіно Пилип Іллєнко зазначив, що програма є основною для реалізації положень закону «Про державну підтримку кінематографії в Україні», але кошти, які виділяються на неї нині, не дають можливості реалізовувати переважну більшість напрямків підтримки, які передбачені цим законом.

«Фактично сьогодні ми з цього всього маємо можливість фінансувати лише створення фільмів і серіалів і проводити заходи з промоції і просування українських фільмів і українського кінематографу в Україні і за кордоном, – зазначив Пилип Іллєнко. – Але абсолютно без можливості реалізуватися залишаються такі напрямки, як підтримка освітніх проектів, в тому числі фінансування студентських фільмів. А на сьогодні це надзвичайно болюча й важлива тема, тому що ми мільярд витрачаємо на виробництво. То я перепрошую, а хто ці люди, які будуть це знімати? Ми не вкладаємо при цьому кошти в їх професійну, фахову підготовку. Йдеться не тільки про режисерів і операторів чи сценаристів, йдеться і про середню ланку кіноосвіти, яка практично вся є, ну, самоучками…»

Голова Держкіно нагадав, що закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні» надав можливість фінансувати студентам навчальні роботи, аби забезпечити їм навчальний процес.

Наголосив Пилип Іллєнко і на необхідності швидкого запровадження системи cash rebates, адже наступного року Польща запускає «програму повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб’єктом кінематографії при виробництві фільму на рівні 35 відсотків. І фонд, який буде забезпечувати ці виплати, складає 40 мільйонів євро на рік».

«Мало того, що у нас в законі 16,6 [відсотків] записано, так у нас це ще й досі не працює. Ми втратили вже цього року, там, наприклад, проект НВО про Чорнобиль, зйомки якого могли пройти в Україні, але вони пішли в Литву, тому що там просто їм повертають частину коштів», – прокоментував голова Держкіно.

Необхідне фінансування і на розвиток кінотеатральної мережі. «Ми стикнулися з грандіозною проблемою, пов’язаною з прокатом. Ми виробляємо фільми, щотижня у нас прем’єра, але ми їх показуємо в 512 залах, а вже, перепрошую, менше, бо з 1-го числа [жовтня] “Кінопанорама” і кінотеатр “Україна” – це мінус три зали», – сказав Пилип Іллєнко.

Ще один напрямок підтримки, який потребує збільшення фінансування, пов’язаний із забезпеченням діяльності Національного центру Олександра Довженка. Нині йому виділяють 5 млн. грн. Водночас, законом було передбачено виготовлення архівних копій національних фільмів державним коштом, – і на це теж треба виділяти кошти.

Що саме, зрештою, буде підтримано народними депутатами за підсумками обговорення проекту державного бюджету, сказати важко.

Але імовірність того, що всі фінансові потреби Держкіно (а, власне, української кінематографії) у підсумку буде задоволено – близька нулю.

Сергій Васильєв