Про круглий стіл жінок-продюсерів на Connecting Cottbus

27.CottbusIFF

В рамках індустріальних заходів Connecting Cottbus, що відбулися 9 та 10 листопада 2017 року, було проведено круглий стіл, на якому розглянули типові проблеми, з якими стикаються жінки-продюсери.

Ось основі тези виступів, підготовлені FNE.

Головна проблема, з якою стикаються жінки-продюсери, – це неможливість працювати над високобюджетними фільмами у країнах, де є можливість такі фільми створювати. Наприклад, у Німеччині своєрідна виробнича межа для жінки-продюсера – фільм із бюджетом у 3 млн. євро.

Натомість, у країнах, де кошти на виробництво обмежені та знімають зазвичай малобюджетне кіно, можливостей для реалізації жінок-продюсерів – більше.

Можна вивести таку закономірність: чим вищим є бюджет, тим менше шансів, що його отримає жінка-продюсер, чим нижчим є бюджет – тим більшою є частка жінок-продюсерів серед виробників фільмів.

Зокрема, у Македонії, Словаччині та країнах Балтії саме жінки-продюсери посідають провідні позиції на ринку.

Ще одним важливим чинником, який зменшує шанси жінок-продюсерів реалізувати свої кінопроекти, є фінансування телеканалів.

Телеканали частіше фінансово підтримують кінопроекти, на чолі яких стоять чоловіки. Це можна проілюструвати прикладом Чехії, де фінансування телебачення відіграє важливу роль. Натомість у Польщі, де провідну роль відіграють не телеканали, а Польський кіноінститут, можливості реалізувати себе у кіно у жінок є більшими.

Провідну роль у досягненні рівності у кіновиробництві веде Австрія. Австрійський кіноінститут помітив, що жінки складали третину від заявників на отримання фінансування, третину від отримувачів фінансування та загалом отримали третину усіх виділених коштів. Тож Австрійський кіноінститут увів новий критерій оцінки кінопроектів: тепер додаткові бали отримують ті кінопроекти, ключову роль в яких відіграють жінки, при тому найбільше – кінопроекти із продюсерками і режисерками на чолі.

Декілька цікавих фактів:

  • у Болгарії більше жінок-продюсерів, ніж чоловіків, але мало жінок-режисерів;
  • у Македонії більшість студентів і випускників кіношкіл є жінками;
  • в Іспанії жінки розпочали Facebook-кампанію із бойкотування орієнтованих на жінок товарів, які рекламували телевізійні шоу, у виробництві яких жінки не відігравали помітну роль.