Владимиров Андрій

(28.03.1946)

Український оператор-постановник, художник-фотограф.

Заслужений діяч мистецтв України (2000).

Член Національної спілки кінематографістів України.

Народився у Ленінграді.

Від 1962 року працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О.П. Довженка, де пройшов творчий шлях від учня фотолаборанта до художника-фотографа, оператора і, в подальшому, оператора-постановника вищої категорії (1985).

Був фотографом стрічок «Сьогодні кожен день» (1966, режисер Володимир Савельєв, оператор Олександр Антипенко), «Київські фрески» (1966, режисер Сергій Параджанов, оператор Сурен Шахбазян), «Колір граната» («Саят-Нова», 1967–1968, режисер Сергій Параджанов, оператор Сурен Шахбазян), «Білий птах з чорною ознакою» (1971, режисер Юрій Іллєнко, оператор Вілен Калюта) та інших.

Фотографії друкувалися в журналах «Советский экран», «Искусство кино», «Советская женщина», «Новини кіноекрана», «Екран» (Польща) та інших.

У 1965 році поступив на факультет кінознавства Київського державного інституту театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого.

1969-го був переведений на кінооператорський факультет (майстерня Юрія Іллєнка), який закінчив у 1972 році. Дипломна робота – «Птах з синього неба», режисер Тетяна Власенко.

Від 1974 року працював оператором (згодом – оператором-постановником) Київської кіностудії художніх фільмів імені О.П. Довженка.

У 1994–2001 роках знімав рекламу, кліпи.

Був секретарем Правління Спілки кінематографістів України. Брав активну участь у створенні Гільдії кінооператорів України, був віце-президентом, а від 1999 року – президентом Гільдії.

З 2002 року мешкає із сім’єю в Німеччині.

Фільмографія

  • 1971 – «Іван Кочерга» (документальний, реж. Валентин Сперкач, оператор).
  • 1971 – «Ненароджені» (реж. Віктор Жилко, диплом «За найкращу операторську роботу» Другого республіканського фестивалю «Молодість», 1971).
  • 1972 – «Птах з синього неба» (реж. Тетяна Власенко, диплом «За найкращу операторську роботу» Четвертого республіканського фестивалю «Молодість», 1973).
  • 1974 – «Лжинка, або Маленька брехня і великі неприємності» (к/м, реж. Алла Сурикова, Приз Держкіно на П’ятому всесоюзному кінофестивалі «Молодість», 1974).
  • 1975 – «Народження танцю» (документальний, реж. Алла Сурикова).
  • 1975 – «Ансамбль Вірського» (телефільм-концерт, реж. Алла Сурикова).
  • 1976 – «Місце спринтера вакантне» (реж. Анатолій Іванов).
  • 1977 – «Фотографія на стіні» (реж. Анатолій Васильєв, оператор-постановник, у співавторстві з Павлом Степановим).
  • 1977 – «Відлюдько» («Бирюк», реж. Роман Балаян, оператор паралельних зйомок).
  • 1979 – «Смужка нескошених диких квітів» (реж. Юрій Іллєнко)
  • 1980 – «Чорна курка, або Підземні жителі» (реж. Віктор Гресь, оператор-постановник, у співавторстві з Павлом Степановим).
    Нагороди фільму:
    1981 – XII Московський МКФ: «Золотий приз» дитячому фільму, приз Спілки художників СРСР, приз піонерського журі виконавцю головної ролі Віталію Сидлецькому;
    1981 – Кінофестиваль у Вільнюсі: Перший приз творчому колективу;
    1981 – МКФ у Джиффоні (Італія): Приз журі;
    1981 – МКФ дитячих фільмів у Мінську: Приз;
    1982 – МКФ дипломних робіт у Турі: Спеціальний почесний приз за якість і багатство зображення, диплом фільму;
    1983 – МКФ у Пуатьє (Франція): Приз;
    1981 – VI Всесоюзний конкурс художніх фільмів, знятих на вітчизняних кольорових кіноплівках – Диплом Першого ступеня операторам-постановникам;
    1983 – МКФ у Лаоні (Франція). Приз за найкращу операторську роботу.
  • 1983 – «Звинувачення» (реж. Володимир Савельєв, оператор-постановник, у співавторстві з Павлом Степановим).
  • 1984 – «Капітан Фракасс» (реж. Володимир Савельєв, оператор-постановник, у співавторстві з Павлом Степановим).
  • 1986 – «Спогад» (перший офіційний відеофільм, реж. Володимир Савельєв, оператор-постановник, у співавторстві з Павлом Степановим).
  • 1988 – «Фантастична історія» (реж. Микола Ільїнський, оператор-постановник, у співавторстві з Олександром Яновським, Павлом Степановим, Суреном Шахбазяном).
  • 1989 – «Уроки В. Ф. Шаталова» (реж. Альмар Серебреников, оператор-постановник, у співавторстві з Павлом Степановим).
  • 1989 – «Запредел» (документальний, автор-оператор; історію фільму розказано у книзі Алли Ярошинської «Чорнобиль. Велика брехня»).
  • 1990 – «Народження українського кіно» (реж. Альмар Серебреніков).
  • 1990 – «Яма» (реж. Світлана Ільїнська, оператор-постановник у співавторстві з Павлом Степановим, Диплом журі 21-го МКФ «Молодість»).
  • 1993 – «Єлисейські поля» (реж. Олексій Левченко, Гран-прі за найкращу чоловічу роль другого плану Богдану Ступці, приз журналістів і преси на МКФ «Стожари», Київ, 1995).



Бібліографія:

Юрий Нейман. Андрей Владимиров // Искусство кино. – 1968. – №1.
Как снимался фильм-сказка «Черная курица»: интервью с Андреем Владимировым и Павлом Степановым / [Н. Ивашова] // Техника кино и телевидения. – 1982. – №4.
Новикова Л. Осягаючи дух часу // Урядовий кур’єр. – липень 1993 року.