«Я з тобою» — перша художня кіноісторія кохання в антуражі бойових дій в окупованому Слов’янську.
Валентина Самченко, «Україна молода»
Уже після початку зйомок фільму «Я з тобою» вирішили показувати його на великих екранах, хоча планували робити телевізійне кіно. Олена Васильєва, головний продюсер фільмів і серіалів канала «1+1», який виступив замовником, уточнює, що це було насамперед ідеологічне і художнє рішення, а не комерційне. Прокатне кіно, зокрема, можна представляти на фестивалях. А поки що з 21 квітня історію кохання в антуражі недавніх революційних подій в Україні та бойових дій в окупованому Донбасі можна подивитися у кінотеатрах великих міст України.
Слоган фільму «Одна любов на двох. Одна війна на всіх». Тож починається все з взаємин: красуня Тетяна подобається двом молодим людям, які займаються фрі-файтом — є такий український варіант змішаних контактних єдиноборств. Відлік часу в стрічці стартує 2010-м. За кiлька років стається страшна трагедія — через обранця запізнюється на циркову виставу головна героїня, замість неї виступає мати і… розбивається; а вже після цього дівчина дізнається про своє смертельне захворювання, яке можна зупинити лише вартісною операцією за кордоном.
Рятувати кохану намагаються спочатку паралельно (уже потім — разом) обидва захоплені нею юнаки: Роман та Олексій. Роздобути гроші на лікування вони хочуть, перемігши у змаганнях. Хоча у нечесних організаторів на призові долари свої плани. А турнір відбувається уже наприкінці 2013-го у Києві, де почалося протистояння бандитській владі (власне, вже у 2014-му, по Революції гідності. — НСКУ). Головна героїня живе у Слов’янську…
«Дуже складно робити художній твір про трагічні події в країні, коли ці події ще не завершилися, — каже Олена Васильєва. — І якщо звернутися до історії кіно та літератури, то кращі твори про політичні зміни були зроблені з роками вже наступними поколіннями. Але в наші руки потрапила ідея Андрія Старовойта, яка була продиктована людськими долями. Робота творчої групи, якість виробництва спонукали нас випустити фільм у прокат. «Я з тобою» — це єдина на сьогодні спроба художньо осмислити подiї, що відбуваються в країні. І ми сподіваємося, у нас вийшло сказати те, про що сьогодні говорити дуже важко».
Допоки сюжет фільму доходить до подій, пов’язаних із «ДНР», звертаєш увагу на те, що актори говорять російською (є українські титри). Не залишає відчуття, що творці бояться відірватися від донедавна основних російських лекал для екранних історій, які показують українському глядачеві. Втім, коли у дівчинки-школярки гинуть батьки у Слов’янську під час обстрілу, вона з директором школи пробирається у підвал; із ватажком місцевих ополченців намагаються домовитися про переміщення — мова відступає на другий план, а на очі навертаються сльози. (Локації для зйомок Слов’янська знайшли у Києві).
Режисер Олег Туранський каже, що тільки прийшла на проби Аня Топчій, він зрозумів, що вона гратиме Таню. Олександр Попов зіграв Романа, Дмитро Сова — Олексія. Справжній інтелігентний директор школи Борис Нікітіч — у виконанні Дмитра Лаленкова. До речі, родом він із Стаханова Луганської області, не з розмов знає, як рідню забирати з прифронтових територій. Втілення виваженості та справедливості — тренер Андрій, якого грає Ахтем Сеітаблаєв. Його антипод у стрічці — фальсифікатор результатів спортивних змагань і просто мерзотник Бітов — Сергій Писаренко. До речі, для режисера Олега Туранського робота над фільмом «Я з тобою» стала дебютом на великому екрані. Знімала стрічку команда Sister’s production.
«У назві фільму закладена його ідея: «Я з тобою» — тому що ми сильніші, коли ми разом. Не варто намагатися довести свою перевагу за допомогою «залізяк» — краще доводьте це у спорті, — впевнений автор ідеї стрічки Андрій Старовойт, засновник першого українського виду спорту фрі-файт. — І суть фрі-файту полягає у тому, щоб не перемогти, а вдосконалити суперника, показати йому на власному прикладі правильність обраного шляху. Рiч у тiм, що в основі бойових мистецтв лежить закон єднання двох протилежностей. Біле і чорне, перебуваючи в постійній конкуренції, не мають на меті знищити один одного, а навпаки — виростити, стимулювати, зміцнити. І в бойових мистецтвах чим сильніший суперник, тим сильнішим стаєш ти сам, з одного боку, а з іншого — вищі сили посилають тобі вже суперника не такого, з яким би ти легко впорався».
Загальний месидж стрічки: якщо хочеш перемогти — вір у результат, iди вперед — і переможеш.
Валентина Самченко, «Україна молода», 26 квітня 2016 року, №51