Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко відповів на закиди Державної аудиторської служби на адресу агентства.

Щодо заяви Державної аудиторської служби України

Державне агентство України з питань кіно здивоване заявою Держаудитслужби від 24 жовтня, що вийшла зі спекулятивним та популістським заголовком про начебто виявлені «кінотрюки з бюджетними коштами».

У зв’язку з цим хочемо зазначити, що в результаті проведення перевірки фахівцями Держаудитслужби, яка мала місце у першому півріччі цього року, – не виявлено жодних фактів правопорушень з боку посадових осіб Держкіно, в тому числі кримінального чи адміністративного характеру. Насправді Держаудитслужба надала Міністерству культури та Держкіно пропозиції нормативно-методологічного, організаційного та фінансового характеру. Ті з них, що носять конструктив, ми обов’язково врахуємо у нашій подальшій роботі, а деякі вже враховано.

Проте, вважаємо доцільним зазначити, що в 2015 році Держкіно вже мало досвід оскарження результатів попередньої перевірки, яка проводилася Державною фінансовою інспекцію (колишня назва Держаудитслужби) до Окружного адміністративного суду міста Києва. В рішенні суду по справі було чітко зазначено, що рекомендації перевіряючих є їх суб’єктивною позицією та враховуються на розсуд суб’єкта, щодо якого здійснювалася перевірка та мають виключно рекомендаційний характер.

Примітно також, що до процесу перевірки діяльності Держкіно чомусь не залучалися фахівці в галузі кіновиробництва. Таким чином, висновки, зроблені щодо неефективного використання бюджетних коштів, а також заяви про завищення вартості витрат на оренду обладнання та сценічно-постановочних засобів – є лише необгрунтованими припущеннями людей, що не є професіоналами в галузі кіновиробництва.

Наголошуємо на тому, що при проведенні аудиту та здійсненні висновків за його результатами, перевіряючими не було враховано значний обсяг пояснень та обґрунтованих заперечень по суті, наданих з боку Держкіно.

Крім того, у своїх висновках фахівці Держаудитслужби проігнорували реальні успіхи українського кіно, виражені у:

– зростанні кількості та якості національних фільмів;
– представленні національних фільмів на внутрішньому та зовнішньому ринках, а також на міжнародних кінофестивалях;
– стабільний і суттєвий ріст касових зборів стрічок, яким була надана держпідтримка, тощо.

Так, згідно з даними дистрибуторів, касові збори від прокату національних фільмів у 2017-му році становили близько 80 млн. грн., а лише за неповні 10 місяців поточного року – вже більше 112 млн. грн. При цьому кількість глядачів у 2017-му році складала 1 млн. 119 тисяч, а у поточному році — вже майже 1,5 млн. осіб.

Щодо буцімто незабезпечення розповсюдження 54-ох національних фільмів та недосконалості «порядку розповсюдження і демонстрування фільмів, створених на умовах державного замовлення», нам і досі не зрозуміло, про що саме йдеться. Адже такого Порядку, затвердженого у вигляді нормативно-правового акту – не існує, а для перевіряючих, очевидно, також не існує різниці між, наприклад, повнометражним ігровим фільмом для широкого глядача і короткометражним дебютом молодого режисера, і всі ці фільми вписуються в якусь загальну статистику без диференційованого підходу та аналізу практики їх розповсюдження.

Незрозумілим залишається і той факт, що дана заява чомусь з’явилася на сайті Держаудитслужби 24 жовтня, адже фінальний звіт за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм «Створення та розповсюдження національних фільмів, фінансова підтримка державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», «Здійснення концертно-мистецьких, культурологічних заходів у сфері кінематографії, фінансова підтримка НСКУ» за період з 01.01.2015 по 01.01.2018 – був опублікований ще у липні поточного року.

Цікаво також, що заява співпала у часі з оголошенням рекордних касових зборів українського фільму, а саме — створеної за підтримки Держкіно стрічки «Скажене весілля», бокс-офіс якої наразі склав більше 41 мільйону гривень. Чомусь цей факт пройшов повз увагу Держаудитслужби. Звідси напрошується висновок, що комусь безкінечно муляє успіх та відродження українського кіно. Бо така публікація є нічим іншим як спробою «чорного піару», спрямованою проти Державного агентства України з питань кіно та української кінематографічної галузі в цілому.

Пилип Іллєнко, 26 жовтня 2018 року