10 та 11 червня 2016 року Національний центр Олександра Довженка в рамках «Днів Малевича» в Києві продемонструє відреставровані шедеври українського кіноавангарду – «Одинадцятий» Дзиґи Вертова та «Навесні» Михаїла Кауфмана.

Кінопокази супроводжуватимуть обговорення фільмів за участі Івана Козленка, Тетяни Філевської та Станіслава Мензелевського.

Місце показів: Кінотеатр «Жовтень» (Київ, вул. Костянтинівська, 26).

Минулий 2015 рік у світі було проголошено роком Малевича. Народжений у Києві, він тривалий час творив і викладав тут. Як художник Малевич сформувався саме в Україні. А його новаторські ідеї та думки змінили ходу світового мистецтва.

Аби повернути видатного митця в ментальний простір столиці України та відкрити його українцям, 9, 10 та 11 червня відбудуться «Дні Малевича» в Києві.

В рамках «Днів Малевича» відбудуться покази стрічок: «Одинадцятий» і «Навесні», зрежисовані Дзиґою Вертовим, яким захоплювався Малевич, і Михаїлом Кауфманом. Ці фільми є насиченими проявами тяжіння до чистоти форми, простоти речі – ідей, притаманних цьому буремному поколінню мистецької інтеліґенції в щойно зародженому Радянському Союзі.

10 червня, 20.00, Кінотеатр «Жовтень»:

Кінопоказ та обговорення стрічки Дзиґи Ветрова «Одинадцятий».

Спікери:

• Іван Козленко, кінознавець, керівник Національного центру Олександра Довженка;
• Тетяна Філевська, дослідниця творчості Казимира Малевича, арт-менеджер, координаторка виставкової програми Фонду «Ізоляція. Платформа культурних ініціатив».

Квитки на сайті та в касах кінотеатру «Жовтень».

«Одинадцятий» (1928) – перша з трьох авангардистських стрічок, знятих Дзиґою Вертовим та його братом, оператором Михаїлом Кауфманом в Україні на базі щойно відкритої Київської кіностудії ВУФКУ. Присвячений успіхам першої п’ятирічки на Донбасі, фільм оповідає про прискорену промислову модернізацію Сходу України, що спричинила перетворення аграрної країни в індустріальну.

«Одинадцятий» – перший експеримент Вертова на шляху реалізації його програми винайдення відокремленої від мови театру та літератури специфічної мови кіно, в якій камера безпосередньо фіксує сиру матерію життя; програми, що вповні була реалізована Вертовим в його наступному українському фільмі «Людина з кіноапаратом» (1929).

Музичний супровід до фільму створено українським композитором Антоном Байбаковим на замовлення Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в рамках серійного проекту музичних кіноперформансів «Коло Дзиґи».

11 червня, 20.00, Кінотеатр «Жовтень»:

Кінопоказ та обговорення стрічки Михаїла Кауфмана «Навесні».

Спікер: Станіслав Мензелевський, кінознавець, керівник науково-програмного відділу Національного центру Олександра Довженка.

Квитки на сайті та в касах кінотеатру «Жовтень».

«Навесні» (1929) – шедевр українського кіноавангарду, неігровий фільм, створений Михаїлом Кауфманом, братом і співавтором Дзиґи Вертова, у відповідності до авангардистської теорії «кіноока». В ньому постає нині майже невідомий Київ 1929 року. Кадри пробудження міста, поновлення його життя, перегукуються з ліричними картинами відродження природи. Уважна камера Кауфмана надовго зупиняється на усміхнених обличчях дітей, малюючи ліричну картину зізнання в коханні Києву. В «Навесні» Кауфман уперше використав принцип «прихованої камери».

Саундтрек до фільму створив сучасний композитор Олександр Кохановський – автор музики до низки експериментальних театральних постановок, кінофільмів, перформансів і мистецьких акцій.

Фільми «Одинадцятий» та «Навесні» входять до серії ініційованих Довженко-Центром музичних кіноперформансів «Коло Дзиґи», в рамках яких відбуваються прем’єри відреставрованих українських німих фільмів у супроводі сучасної музики.