Cергій Маслобойщиков. За що воюємо?

Masloboyschikov

Подаємо допис кінорежисера Сергія Маслобойщикова «За що воюємо?»

За что воюем?

Среди всех причин для сегодняшнего противостояния, есть одна, которая четко делит людей на своих и чужих.

Обычному человеку нужно выбрать одно из двух:

(1) либо он будет жить в обществе, где его карьерный рост (социальный лифт) будет гарантирован его личностными качествами и профессиональной состоятельностью – то есть, чем ты лучше и профессиональней, тем выше твои позиции в обществе,

(2) либо он выбирает общественную формацию, где карьерным ростом является холуйство.

В этом втором случае личностные и профессиональные качества сведены к нулю. Потому, что не нужно быть хорошим профессионалом там, где твой общественный статус определяется умением угождать. Подобное общество неизбежно наращивает огромные силовые структуры и люди из них в большинстве своём никогда не вернутся к мирным профессиям. Они будут защищать существующий порядок и своих хозяев. Но самое развращающее воздействие такое общество производит на молодых людей – зачем учиться, когда можно холуйствовать? Так легче. Так разрастается формация рабов.

Бог миловал, и за последние 23 года независимой Украины выросло новое свободное поколение, не искалеченное психологией совка. Оставить его на растерзание пост-советской имперской тирании было бы цивилизационной катастрофой.

Сергей Маслобойщиков,
кино- и театральный режиссер


За що воюємо?

Серед причин сьогоднішнього протистояння є одна, яка чітко ділить людей на своїх і чужих.

Звичайній людині потрібно вибрати одне з двох:

(1) або вона буде жити в суспільстві, де її кар’єрне зростання (соціальний ліфт) буде гарантовано особистісними якостями і професійною спроможністю – тобто, чим ти краще і професійніше, тим вище твої позиції в суспільстві,

(2) або вона вибирає суспільну формацію, де кар’єрним ростом є холуйство .

У цьому другому випадку особисті та професійні якості зведені до нуля. Тому що не потрібно бути хорошим професіоналом там, де твій суспільний статус визначається вмінням догоджати. Подібне суспільство неминуче нарощує величезні силові структури і люди з них в більшості ніколи не повернуться до мирних професій. Вони захищатимуть існуючий порядок і своїх господарів. Але найбільш розбещуючий вплив таке суспільство справляє на молодь – навіщо вчитись, коли можна холуйствовать? Так легше. Так розростається формація рабів.

Бог милував, і за останні 23 роки незалежної України виросло нове вільне покоління, не скалічене психологією совка. Залишити його на поталу пост-радянської імперської тиранії було б цивілізаційною катастрофою.

Сергій Маслобойщиков,
кіно- та театральный режисер

НСКУ, 10 березня 2014 року