Як відомо, чоловіки п’ятий десяток розмінюють без зайвого ажіотажу. Такий забобон. Одначе байдуже – все’дно в Олега на пафосні речі в далекій Якутії жодних можливостей…
Чи є надія на звільнення Сенцова? Два роки тому, під час церемонії закриття Московського кінофестивалю я звернувся – до неприсутнього в залі Владіміра Путіна – із закликом звільнити українського кінорежисера. Несподіванок для мене було дві. Перша – овація (Олегу, звичайно) залу, який заповнили здебільшого росіяни, кінематографісти і любителі кіно. А друга сталася під завісу церемонії. Президент фестивалю Нікіта Михалков (на нього я навіть не дивився і не адресувався зі сцени, в союзниках він не значився) зненацька мене підтримав у заклику щодо звільнення Сенцова.
Уже по завершенні я підійшов до Михалкова і подякував за підтримку. «Как вы думаете, насколько вероятно освобождение Олега?» – запитав я. «Думаю, все будет хорошо», – такою була відповідь.
Одверто кажучи, я повірив. Тим більше, що уже в Києві один із знайомих Михалкова запитав, скільки часу минуло від мого виступу і до михалковського спічу. Десь годину, пояснив я. «Значить, він мав час і зателефонував на гору. Нікіта ніколи так просто нічого не каже. Значить, у нього позитивна інформація про Олега», – таким був заспокійливий коментар.
Чим скінчилось – ми знаємо. Що ж то було? Збрехав Михалков, чи справді щось таке знав про наміри Кремля?
Найімовірніше, щось подібне і було йому сказано. Просто тюремники не могли уявити, що Сенцов не зламається (після чого його би швидко й звільнили, «униженного и оскорбленного»). Людину так легко зігнути в баранячий ріг! А тут режисер – та не таких ми…
20-літній термін ув’язнення – це помста за незламність, за стійкість. Василь Стус пригадується… Та скількох наших митців закатовано, і не тільки за гратами. Вистояли не всі. На жаль, у цій сфері від’ємний прогрес, технології нищення особистості розвиваються швидше, аніж будь-що…
Олег, тримайтесь! Ви ще напишете і знімете свої «Записки из Мертвого дома». І «Тіні забутих предків» свої знімете. Сергій Параджанов якось напівжартома сказав, що недоліком Андрєя Тарковського є те, що він не був у тюрмі і не знає, що таке справжнє страждання… Цього недоліку Сенцова позбавили раз і назавжди.
У День народження віриться, що попереду нас чекає не тільки звільнення, а й народження великого українського і світового режисера. Його ймення – ОЛЕГ СЕНЦОВ.
Сергій Тримбач, голова НСКУ, 13 липня 2016 року