Подаємо тексти подань на Національну премію України імені Тараса Шевченка 2020 року у номінації «Кіномистецтво».
Ігровий міні-серіал «Чорнобиль», творчий колектив: Крейг Мейзен (автор сценарію), Йохан Ренк (режисер-постановник), Якоб Іре (оператор-постановник), Люк Холл (художник-постановник), Джаред Харріс (виконавець головної ролі); рік оприлюднення: 2019.
Ігровий міні-серіал «Чорнобиль» Крейга Мейзена, Йохана Ренка, Якоба Іре, Люка Холла, Джареда Харріса
Національна спілка кінематографістів України представляє на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка творчу групу ігрового міні-серіалу «Чорнобиль» у складі: автора сценарію Крейга Мейзена, режисера-постановника Йохана Ренка, оператора-постановника Якоба Іре, художника-постановника Люка Холла, виконавця головної ролі Джареда Харріса (виробництво телеканалу НBO (США) та телекомпанії Sку (Великобританія), 2019 р.).
П’ятисерійний міні-серіал «Чорнобиль» створено у жанрі історичної драми та присвячено аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, ліквідації наслідків аварії та розслідуванню її причин. Перед тим, як написати сценарій, Крейг Мейзін на протязі двох років збирав архівні матеріали. Він хотів розповісти широкій аудиторії про чорнобильську катастрофу і освітити такі актуальні проблеми, як брехня і пропаганда. Окрім документальних джерел, автор сценарію надихався і літературними творами, серед яких «Чорнобильська молитва» Світлани Алексієвич. У фільмі поруч із реальними історичними героями діють і вигадані персонажі. Зйомки йшли 16 тижнів, у Литві і в Україні.
Серіал «Чорнобиль» одержав широке визнання у критиків і глядачів. За місяць він піднявся на верхню сходинку в рейтингу кращих серіалів всіх часів за версією IMDB. «Чорнобиль» зібрав вже понад 10 нагород, серед яких престижні премії «Еммі»: за найкращий міні-серіал року, за найкращу режисуру, найкращу операторську роботу і найкращий сценарій серед міні-серіалів.
МЕЙЗІН КРЕЙГ ‑ автор сценарію. Відомий як сценарист, режисер, продюсер, актор. Народився 8 квітня 1971 р. в Брукліні (Нью-Йорк, США). Закінчив Прінстонський університет. Крейг Мейзін відомий як автор (та співавтор) кінокомедій та кінопародій: «Дуже страшне кіно-3», «Дуже страшне кіно-4», «Без почуттів», «Людина-ракета», «Супергеройське кіно», «Спіймай товстуху, якщо зможеш», а також фентезі-бойовика «Білосніжка та мисливець-2».
РЕНК ЙОХАН ‑ режисер-постановник. Кінорежисер, кліпмейкер, музикант. На сцені виступає під сценічними іменами StakkaВ і PtakkaВо. Ренк народився 5 грудня 1966 р. в Уппсала, Швеція. Має ступінь з економіки Стокгольмської школи економіки. Иохан Ренк ‑ володар премії «Греммі» у номінації «Кращий новий виконавець». Як режисер знімав відеокліпи для таких зірок, як Мадонна, Кайлі Міноуг, Роббі Уїльямс, Девід Боуї та інших. У 2008 році на кінофестивалі «Санденс» відбулася прем’єра першого повнометражного фільму режисера «Скачуючи Ненсі». Після цього став працювати як телевізійний режисер, знявши такі стрічки, як: «У всі тяжкі» (3 серії), «Ходячі мерці» (4-а серія 1 сезону), «Вікінги» (З серії), «Родовід» (2 серії).
ІРЕ ЯКОБ ‑ оператор-постановник. Народився 3 грудня 1975 р. у Ґетеборзі, Швеція. Як оператор зняв фільми: «Ліверпульська діва» (Великобританія), «Одеса… Одеса!» (Франція, Ізраїль), «Тут» (Індія), «Реприза» (Норвегія), «Велике скандинавське пограбування» (Норвегія), «Осло, 31 серпня» (Норвегія), «Давай, до побачення!» (США), «Кінець туру» (США), «Ледарі» (США), «Голосніше, ніж бомби» (Норвегія, Франція, Данія, США), «Відьма» (Норвегія, Франція, Данія, Швеція). Якоб Іре став лауреатом премії «Еммі» за найкращу операторську роботу в міні-серіалі (за фільм «Чорнобиль»).
ХАРРІС ДЖАРЕД ‑ актор, виконавець головної ролі академіка Валерія Легасова. Народився 24 серпня 1961 р. в Лондоні в акторській родині. Закінчив незалежні школи «Ladycross» та «Downside», а також університет Дьюка у 1984 р. Зіграв більше, ніж 50 ролей у фільмах та телесеріалах. Джаред Харріс відомий за фільмами: «Я стріляла в Енді Уорхола», «Щастя», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», «Шерлок Холмс: гра тіней», а також серіалами «Божевільні», «Корона», «Чорнобиль». Актор є номінантом на престижні премії «Еммі» та BAFTA.
ЛЮК ХОЛЛ ‑ художник-постановник.
Національна спілка кінематографістів України представляє на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2019 року творчу групу ігрового міні-серіалу «Чорнобиль»у складі: автора сценарію Крейга Мейзена, режисера-постановника Йохана Ренка, оператора-постановника Якоба Іре, художника-постановника Люка Холла, виконавця головної ролі Джареда Харріса (виробництво телеканалу НВО (США) та телекомпанії Sky (Великобританія), 2019 р.).
З подання Національної спілки кінематографістів України
Цикл документальних фільмів «УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ: ІСТОРІЯ, ІДЕЯ, ХАРАКТЕР, МРІЯ» авторського телевізійного проекту «Цивілізація INCOGNITA»
Прізвище, ім’я, по батькові творця (автора, виконавця): Бебик Валерій Михайлович
Назва творів: Цикл документальних фільмів «УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ: ІСТОРІЯ, ІДЕЯ, ХАРАКТЕР, МРІЯ» авторського телевізійного проекту «Цивілізація INCOGNITA».
Аналітична оцінка творів, якою мотивується їх представлення на Премію: Проф. В.Бебик протягом 2012-2019 рр. підготував і оприлюднив на телеканалі «ТОНІС», Парламентському телеканалі «РАДА» і телеканалі «Київ» 137 документальних телевізійних фільмів авторського проекту «Цивілізація INCOGNITA», які можна переглянути на відео каналі «TVС. Incognita».
Зокрема, до циклу документальних фільмів «УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ: ІСТОРІЯ, ІДЕЯ, ХАРАКТЕР, МРІЯ», який висувається на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2020 року за напрямом «Кіномистецтво», входять наступні фільми:
- «Український неоліт: зародження цивілізації»
- «Енеїда: таємна історія Європи»
- «Українська національна ідея»
- «Український національний характер»
- «Українська національна мрія»
Вказані фільми є науково-документальним витвором кіномистецтва, який синтезує погляди філософів, істориків, політологів, соціологів, психологів і освітян на зародження української нації, українську національну ідею, національний характер, національну мрію, які лежать в основі формування та розвитку Української цивілізації.
Творчий доробок В.Бебика належно оцінений громадськістю.
Зокрема, за цикл документальних фільмів авторського телевізійного проекту «Цивілізація INCOGNITA» проф.В.Бебик відзначений наступними нагородами:
- Золота медаль «Костянтин Ушинський» (Національна академія педагогічних наук України, 2019 р.);
- Золота медаль «Михайло Драгоманов» (Національний педагогічний університет ім.М.Драгоманова, 2019р.);
- Орден Святого Миколая (Українська православна церква Київського патріархату, 2017 р.);
- Золота медаль «Григорій Сковорода» (Національна академія педагогічних наук України, 2015 р.);
- Медаль «Срібне перо» лауреата в номінації «Краща телевізійна програма 2013 року» (XII Міжнародний конкурс журналістів «Срібне перо», 2013 р.);
- Золота медаль «Незалежність» (Київська організація Національної спілки журналістів України (2012 р.).
Бебик Валерій Михайлович є автором і ведучим телевізійного проекту «Цивілізація INCOGNITA» (телеканал «ТОНІС», Парламентський телеканал «РАДА», телеканал «КИЇВ»), обраний професором кількох українських, польських і китайських університетів, головою правління Всеукраїнської асоціації політичних наук.
З подання Всеукраїнської громадської організації «Співдружність працівників інформаційних видань України»
Документальний фільм «Будинок «Слово», режисер: Т.Томенко, рік оприлюднення: 2017.
Документальний фільм «Будинок «Слово» Тараса Томенка
У 1928 році у столичному Харкові споруджують житловий будинок для діячів культури УРСР. Будівля із багатокімнатними квартирами, пральнею, їдальнею, дитячим садком та навіть солярієм мала стати оазою для митців, проте все відбудеться навпаки ‑ комуністичний рай перетворюється на комуністичне пекло.
Спеціально зібрану в одному місці інтелігенцію репресують та знищують. Будинок «Слово» стає уособленням кривавої радянської системи, а мешканців будинку згодом назвуть поколінням «розстріляного відродження».
У стрічці розказано про долю письменників, поетів, малярів, режисерів, котрі мешкали під одним дахом, таких як: Микола Хвильовий, Остап Вишня, Василь Вражливий, Іван Багряний, Іван Дніпровський, Олесь Досвітній, Григорій Епік, Наталя Забіла, Майк Йогансен, Антін Крушельницький, Іван Кулик, Микола Куліш, Лесь Курбас, Аркадій Любченко, Іван Маловічко, Вадим Меллер, Анатоль Петрицький, Марія Пилинська, Сергій Пилипенко, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Михайль Семенко, Олекса Слісаренко, Юрій Смолич, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Наталя Ужвій, Валентина Чистякова, Михайло Яловий, Юрій Яновський та багатьох інших митців.
У фільмі використані унікальні архівні матеріали, особисті справи митців, НКВДиські наклепи, свідчення очевидців, листування письменників та унікальні фото митців. Казка про молодих і талановитих мешканців найкращих квартир в Україні поступово переходить у психологічну драму, потім ‑ у напружений трилер, а у фіналі ‑ у трагедію …
Життєвість фільму «втілили» чудові актори Борис Георгієвський, Анна Левченко, Михайло Вознюк на інших. Атмосферу передають 150 музичних фрагментів, спеціально під кожну сцену написані композитором Аллою Загайкевич. Цей фільм є вершинним надбанням українського народу, оскільки відновлює історичну пам’ять про «Розстріляне відродження», застерігає сучасне покоління від повторення помилок минулого, засуджує тоталітарну комуністичну систему.
Фільм «Будинок «Слово» визнаний Українською кіноакадемією, як кращий документальний фільм 2018 року і отримав «Золоту Дзигу». Отримав Гран-прі міжнародного кінофестивалю «Київський літопис» 2019 р. За цей фільм Томенка Тараса прийнято до Європейської кіноакадемії ( ЕРА) у 2018 р.
З подання Асоціації «Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!»
Повнометражний документальний фільм «Стежками Олеся Гончара», автор: Валерик Степанян, рік оприлюднення: 2018.
Повнометражний документальний фільм «Стежками Олеся Гончара» Валерика Степаняна
Спілка слов’янських письменників України представляє на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка за напрямом «Кіномистецтво» повнометражний документальний фільм «Стежками Олеся Гончара» режисера Валерика Арсеновича СТЕПАНЯНА.
СТЕПАНЯН Валерик Арсенович ‑ режисер, актор театру і кіно, прозаїк, драматург, мистецтвознавець, член Спілки слов’янських письменників України, Національної спілки журналістів України, Національної спілки кінематографістів України, Наукового Товариства Шевченка. Народився 26 серпня 1959 року у м.Кіровабад Республіки Азербайджан. Закінчив Київський Національний аграрний університет, Київський інститут театру і кіно ім.О.Довженка. Свою творчу діяльність розпочав 1983 року актором Київської кіностудії ім.О.Довженка, від 1990 року ‑ художній керівник Київського театру сатири, генеральний директор кіностудії «Енеїда», головний режисер продюсерського центру, телерадіокомпанії «Аната», генеральний директор Київського музично-сатиричного театру, від 2008 року ‑ генеральний директор, художній керівник Міжнародного дитячого та юнацького фестивалю-конкурсу «Духовні джерела». Він за цей час зіграв майже 30 ролей в театрі та кіно, співпрацював з такими знаковими особистостями, як народний артист України, Герой України, співак Дмитро Гнатюк, кінорежисер, народний артист України Григорій Кохан, режисер і актор, народний артист СРСР Армен Джигарханян та ін.
Як кінорежисер, створив такі стрічки: художній фільм «Заручники часу» (2001 р.), художньо-документальний ‑ «Театральні шляхи Володимира Дальського» (2017 р.), художньо-документальну новелу «Митець з берегів Кільчені» (2018 р.), двосерійний художній фільм «Самотня квітка» (2019 р.). Його творчість поцінована на всеукраїнському та міжнародному рівні. Він нагороджений срібною медаллю Папи Римського Івана-Павла II (2003 р., за сценарій фільму), став лауреатом: IX Всеукраїнського фестивалю дитячого кіно та телебачення (2000 р., м.Суми, за кращий сценарій), Всеукраїнського фестивалю дитячого кіно та телебачення «Веселка» (2002 р., м.Кременчук, за кращий сценарій), дипломантом Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Ми ‑ діти України» (2003 р., за кращий дитячий фільм), переможцем X Міжнародного конкурсу фільмів і телепрограм на правову тематику (2004 р., І премія), отримав Гран-Прі «Золота троянда Болгарії» (2017 р.), Гран-Прі Міжнародного кінофестивалю «Золоте курча» (2018 р., «За кращу режисерську роботу»), VІ Міжнародного фестивалю кіно і телебачення «Слов’янська казка» (2018 р., м.Софія, Болгарія).
Степанян Валерик Арсенович ‑ народний артист СРСР, доктор мистецтвознавста, професор, академік ЮНЕСКО, лауреат міжнародної премії ім.В.Вернадського, лауреат Міжародної премії Фонду ім.Т.Шевченка (2011 р.). Нагороджений орденами Різдва Христового, орденами Великого князя Володимира II та III ст., орденом Миколи Чудотворця, орденом Нестора Літописця, орденом Георгія Переможця, орденом Павла Чубинського III ст., «Знаком пошани» Київської міської держадміністрації.
До 100-річчя від дня народження видатного українського письменника, академіка, Героя, лауреата Державної премії ім.Т.Шевченка Олеся Терентійовича Гончара режисер Валерик Степанян створив повнометражний документальний фільм «Стежками Олеся Гончара». Він проводив зйомки на його батьківщині, де народився прозаїк у с.Суха, нині Кобеляцького району Полтавщини, у Харкові, де проходили його перші роки студентської юності, потім у м.Дніпро, де він уже після повернення з II Світової війни закінчував навчання у Дніпропетровському університеті. Віднайшов режисер і рідних Олеся Терентійовича Гончара у м.Дніпрі та Києві, а також науковців та педагогів, побратимів по перу, які і понині пам’ятають цю світлу і талановиту особистість. Надзвичайно цікавими спогадами поділилася про головного героя стрічки його дружина Валентина Данилівна Гончар. Його за життя називали СОВІСТЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. Таким із кадрів документального фільму постає перед глядачами і сучасниками незабутній видатний український письменник Олесь Терентійович Гончар. На прем’єру стрічки «Стежка Олеся Гончара» прибули рідні, колеги по перу, друзі, побратими з різних куточків України: Києва, Харкова, Дніпра, Тернополя, Полтави, Львова… Першопоказ фільму відбувся у столиці ‑ місті Києві, а відтак у Харкові та Дніпрі. Режисер Валерик Степанян створив фільм-сагу, в якій відобразив не лише постать самого письменника, а відтворив і час, і усі випробування, які випали на долю видатного сина України, письменника і громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара.
З подання Спілки слов’янських письменників України