«Та поїду!» в Падуї

Ukraine.Goodbye

Десятихвилинний фільм “Та поїду!” режисера Валерія Шалиги, що є частиною кінопроекту «Україно, goodbye!», братиме участь у конкурсі міжнародного фестивалю короткометражних і документальних фільмів River Film Festival.

Фестиваль, який пройде від 28 травня до 8 червня в італійському місті Падуя, за шість років свого існування зарекомендував себе як новаторський, мультиетнічний і відкритий для художніх експериментів.

Міжнародне журі River Film Festival щорічно визначає переможців у п’яти категоріях: найкращий короткометражний фільм, найкращий документальний фільм, найкраща анімація, найкраща кінематографічна школа і найкращий саундтрек.

Інтерес до фестивалю постійно виявляють такі знамениті кіношколи, як Лондонський королівський коледж мистецтв (Royal College of Art London), Лондонська кіношкола (London Film School), Школа документалістики, телебачення і сучасних медій ZeLIG та інші.

Як і решта робіт кінопроекту «Україно, goodbye!», фільм “Та поїду!” присвячений дослідженню причин, що змушують українців відчувати себе чужинцями в рідній країні. Режисер Валерій Шалига й сценарист Михайло Марков розповідають про життя жінки, яка з року в рік їздить за кордон на заробітки і, повертаючись, щоразу обіцяє собі більше не робити цього. Але її рідні мають певні потреби: мати любить дивитися телевізор, синові потрібен модний телефон, чоловік віддає перевагу пияцтву в гаражі з друзями. При цьому ніхто з них, окрім головної героїні, не бачить потреби працювати.

Статистичні дані говорять про те, що за кордоном України проживають мільйони українських громадян, тим час як населення самої країни становить 46 мільйонів. Автори проекту «Україно, goodbye!» досліджують цю ситуацію, знімаючи гостросоціальне, актуальне, полемічне кіно, без купюр і обмежень.

Найкращі 7-10 картин проекту вийдуть до українського кінотеатрального прокату у вигляді альманаху в листопаді 2012 року. Всі інші роботи будуть існувати як окремий творчий продукт із власною прокатною та фестивальною історією.

«Україно, Goodbye!», 24 квітня 2012 року