2 червня 2016 року Верховна Рада України планує розглянути законопроект №4303, який запроваджує додаткові обмеження присутності громадян Російської Федерації в інформаційному просторі України.
Зокрема, встановлює обмеження щодо здійснення гастрольних заходів, театральних постановок, видачі прокатних посвідчень, ретрансляції аудіовізуальної продукції тощо.
Подаємо звернення Української Телевізійної Академії із цього приводу, поширене 1 червня.
Відкрите об’єднане звернення представників кіно- і телеіндустрії України шодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора №4303
Голові Верховної Ради України Парубію А.В.
Першому заступнику Голови Верховної Ради Геращенко І.В.
Заступнику Голови Верховної Ради Сироїд О.І.
Головам депутатських фракцій і груп
Гриніву І.О.
Бурбаку М.Ю.
Бойку Ю.А.
Березюку О.Р.
Ляшку О.В.
Тимошенко Ю.В.
Москаленку Я.М.
Хомутинніку В.Ю.
Бондару В.В.
Писаренку В.В.
Головам Комітетів Верховної Ради України:
Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції
Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності
Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики
Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва
Комітету Верховної Ради України у закордонних справах
Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції
Українська кіно- і телеіндустрія в особі Української Телевізійної Академії, яка нараховує в своєму складі 189 Академіків, визнаних професіоналів усіх сфер кіно- і телеіндустрії, звертаються до Вас із проханням взяти до уваги викладену нижче інформацію щодо Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора» №4303, розгляд якого планується у сесійній залі Верховної Ради 2 червня 2016 року.
За змістом законопроект №4303 є недемократичним, неправовим, спрямованим на вчинення у певній формі тиску на фізичних осіб, зокрема на осіб із числа творчих професій.
Закон порушує статтю 10 Європейської Конвенції з прав людини, оскільки відповідно до неї кожна особа має право притримуватися своєї думки та отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї без будь-якого втручання зі сторони публічної влади і незалежно від державних кордонів, за винятком випадків персональних процесуальних обмежувальних заходів, які провадяться відповідно до закону.
Крім того, наголошуємо, що законопроект розповсюджуватиметься на всіх громадян іншої держави, в тому числі тих, хто нічого проти України не вчинив або просто мовчав і не висловлювався, що є також природнім правом будь-якої людини.
1) Введення законами України обов’язковості будь-яких заяв, які культурні діячі, а зокрема громадяни іншої держави, повинні написати та підписати власноруч, та ще й за «примірною формою, розробленою Кабінетом Міністрів України», ставить під сумнів всю правову систему України, шкодить іміджу України на міжнародному терені, і не свідчить про те, що Україна є правовою та демократичною державою. А вимога в таких заявах-розписках визнати неправомірність дій і політики власної держави, громадянами якої вони є, ставить під загрозу безпеку цих осіб у їхній країні. Це не що інше, як тиск на особу, що є неприпустимим у правовій і демократичній державі!
2) У пояснювальній записці до законопроекту, зокрема, сказано таке: «Очевидно, що особи, які активно підтримують окупацію території України та політику Російської Федерації щодо України, не повинні отримувати доходи в Україні, податки з яких ідуть на фінансування збройної агресії проти України. Байдужість держави до такого факту тільки сприяє ворожій пропаганді та провалу України в інформаційній війні». Однак, це не відповідає дійсності! Дохід іноземних громадян під час їх творчих гастролей, або участі в зйомках тощо, отриманий на території України, згідно з чинним законодавством оподатковується в Україні.
3) Пропонований законопроект повертає до зарегульованості, в той час, як у державі узято курс на дерегуляцію. Так, передбачається повернення до практики отримання свідоцтв на проведення гастрольних заходів, які вже раніше діяли і були скасовані. Очевидно, що все це породжуватиме нові форми корупції.
4) Передбачається подача додаткових документів під час отримання прокатного посвідчення, при цьому жодним чином не вказаний механізм їх отримання, а в окремих випадках це є неможливим. Наприклад, виробнику європейського /американського / азіатського фільму, будь-якого фільму іноземного виробництва, не важливо чи взяв у ньому участь громадянин держави, визнаної в певній країні «державою-агресором». Таким чином, за логікою автора законодавчої ініціативи, іноземні студії-виробники із усього світу повинні отримати розписку, що видається повним абсурдом! Або ж, дистриб’ютор повинен якимось чином виявити серед учасників громадян Російської Федерації, не маючи доступу до чинних на певний момент паспортів кожного з учасників. Це є європейським стандартом?
Також наводимо дані статистики, які ілюструють наслідки вже введених заборон (зокрема заборон, введених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, №18, ст.131; заборон трансляції на території України телеканалів країни-агресора):
1) У панелі досліджувальних компаній зазначаються індивідуально основні українські телевізійні канали, всі решта ідуть в категорії «інші канали». З моменту введення в дію заборон доля «інших каналів» з 12% піднялася до 23%. Це означає, що глядачі переходять із загальнонаціональних каналів на «інші», в тому числі іноземні. Разом з тим за іншою статистикою доля інтерент-телебачення виросла в 5 разів за останній період, зокрема в період дії заборон.
2) Витіснення певного контенту із ефірного телебачення, на що, зокрема, спрямований і законопроект №4303, жодним чином не виключає можливість глядача в Україні бачити будь-що за допомогою інтернету, при цьому, звичайно, використовуючи піратські ресурси. А такі ресурси поставляють українському глядачеві абсолютно все, в тому числі, заборонені російські канали, будь-який контент, якому «перекрили кисень» на національному телебаченні.
3) За останніми даними відомими ресурсами – розповсюджувачами нелегального контенту (включаючи заборонені канали) ще в минулому році користувалося 0,8% глядачів, на поточний момент це вже складає 4%. З огляду на вартість підписки, яка становить еквівалент 7 доларів США на місяць (а у рік – це 84 доларів США), помноженої на кількість підписників, загальний дохід за рік у цих ресурсів сягає 126 млн. доларів США. Можна собі тільки уявити як збільшується при цьому і інтернет-трафік і плата за нього. Очевидно, що всі заборони вигідні саме чорному ринку і інтернет-провайдерам. Така невпинна однобока боротьба з українським телебаченням пояснюється просто – особистим зиском.
Ми не можемо ігнорувати також той факт, що інтернет-перегляди та дохід піратів збільшуються за рахунок молодого покоління, тих, кому розбудовувати країну.
Закликаємо до прийняття дійсно корисних законопроектів, у тому вигляді як вони розроблені всією індустрією, за участю профільних державних органів і не підтримувати лобістські законопроекти, які гублять українське кіно- і телеіндустрію!
З повагою,
Українська Телевізійна Академія,
1 червня 2016 року