Відкрито меморіальну дошку режисеру Миколі Мащенку

Maschenko.Doshka

28 квітня 2014 року на Національній кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка було урочисто відкрито меморіальну дошку знаменитому режисеру Миколі Мащенку.

На цій кіностудії він пропрацював понад 40 років, де створив, зокрема, такі фільми, як «Комісари», «Як гартувалася сталь», «Богдан-Зиновій Хмельницький».

На церемонії зібралися друзі та колеги режисера, громадські діячі та журналісти.

Провів церемонію генеральний директор кіностудії ім. Олександра Довженка Олесь Янчук.

Олесь Янчук, генеральний директор кіностудії ім. Олександра Довженка: «Ми всі дуже добре знаємо його фільми, які прославили кіностудію не тільки в Україні, а й в багатьох країнах світу. В цих стінах залишилася його надзвичайна енергетика, яку він так талановито передавав і залишав у всіх своїх картинах. Подивившись фільм Мащенка, завжди на душі ставало легше, оптимістичніше».

Олег Фіалко, режисер: «Коли приходиш на студію [Довженка], звісно, помічаєш якісь недоліки, але на кожному кроці бачиш Мащенка, він у кожній відремонтованій дорозі, у кабінетах… Люди, які сьогодні прийшли – це Мащенко».

Юрій Богуцький, радник Президента України: «Кожен з нас по-своєму може розкрити ті грані, якими володіла така велика і світла людина, як Микола Мащенко. Для мене він уособлює багато чеснот, але який же його образ? Любов. До України, до мами, до друзів. А вже потім любов до професії».

Сергій Борденюк, кінооператор: «Миколо Павловичу, Ви – мій хрещений батько в кінематографі. Ця меморіальна дошка – це запорука того, що стіни студії не будуть віддані за паркан, що тут не буде спалений довженківський сад, що тут не будуть збудовані інші споруди».

Роман Балаян, кінорежисер: «У 1969 році я захищав свою дипломну роботу, але інститут не давав мені цього зробити. Олег Фіалко, який був моїм редактором, порадив звернутися до Мащенка, як до авторитета. Я так і зробив – попросив подивитися фільм і написати рецензію, він відповів: «Гаразд, але давай я не буду дивитися, бо раптом мені не сподобається».

Коли я дивився «Так гартувалася сталь» по телевізору, мені не сподобалися деякі серії. Я сказав про це Мащенку, запропонувавши перемонтувати картину і зробити повнометражну версію. Замість того, щоб образитися чи розізлитися, він поклав мені руку на плече і сказав: “Ромо, коли картина висить у Луврі – не важливо, подобається вона відвідувачам чи ні”».

Микола Засеєв-Руденко, режисер: «Я скажу тільки три слова: талант, характер і порядність».

Лариса Кадочнікова, акторка: «Я щаслива з того, що зустрілася з цією людиною і що знімалася в його фільмі «Комісари». Ми дружили майже до останніх днів, ми зідзвонювалися майже щодня. Говорили по дві хвилини, але це спілкування давало такий незвичайний заряд!»

Автор меморіальної дошки – відомий скульптор Володимир Чепелик.

Микола Мащенко – кінорежисер, сценарист, один із лідерів Спілки кінематографістів України, багатолітній генеральний директор Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка пішов із життя в ніч на 2 травня 2013 року.

НСКУ, 29 квітня 2014 року