16 квітня 2015 року у вітчизняний кінопрокат вийшли російсько-українська комедійна мелодрама «Моя русалка, моя Лореляй» знаної грузинської кінорежисерки Нани Джорджадзе та український психологічний трилер «Смертельно живий» дебютанта Максима Стецкова.
«Моя русалка, моя Лореляй» розповідає нетипову історію кохання між 14-річним Федором (Євген Риба) та 18-річною Нюркою (Катерина Молчанова). Дівчина мріє зіграти Анжеліку з любовного роману «Анжеліка і король», розглядає хлопця одним із персонажів книжки. Натомість, Федора приваблює її нове червоне авто. А втім, обох героїв захоплює перше любовне почуття. Їхня історія – про те, що у кохання немає віку, з дорослого воно робить дитину, а дитина вмить стає дорослою.
Своїм фільмом Нана Джорджадзе створює доволі неоднозначний романтико-мелодраматичний ефект, який ламає шаблони масового «слізного» кіно. Цьому сприяє вельми юний вік чоловічого персонажа любовної історії, професія Нюрки, що виявляється повією, та образи радянської дійсності, в занепадаючих ландшафтах якої розміщено історію.
Стрічку знімали в Одесі та Білгороді-Дністровському. «Коли закохуєшся в людину, намагаєшся завжди бути з нею поруч. Я закохалася в Одесу, і мені захотілося зняти тут кіно», – зазначила режисер Нана Джорджадзе.
Бюджет роботи – 900 тис. доларів. 70% коштів на виробництво фільму виділено з російського бюджету, 30% уклали приватні українські інвестиції. «Телекритика» нагадала, що стрічка «Моя русалка, моя Лореляй» брала участь у 4-му пітчингу Держкіно (під робочою назвою «Федір») і отримала найвищі бали у своїй категорії, проте через певні складнощі з оформленням паперів, контракт з Держкіно творці фільму не уклали.
Прокатом стрічки опікується компанія «435 Films Distribution», яка до того організовувала покази українсько-турецької комедійної драми «Люби мене» Марини Ер Горбач та Мехмета Багадира Ера, що вийшла на екрани 26 лютого і також була відзначена нетиповим вирішенням теми кохання: воно виникало тут між утриманкою і молодим турком, що приїхав до Києва напередодні весілля у секс-тур. «Мою русалку, мою Лореляй» буде демонстровано у двох десятках українських міст на 66 екранах.
Трейлери стрічки були оприлюднені на телеканалі «Інтер», що придбав права на телевізійний показ фільму. Крім того інформаційним партнером фільму стала мережа магазинів побутової техніки «Comfy», яка демонструвала анонси фільму на численних моніторах продаваної техніки у своїх магазинах.
В рекламній кампанії фільму акцент було роблено на неймовірному коханні, що викликає, за словами виконавиці головної ролі Катерини Молчанової, «метелики у животі», та на участі у стрічки Олега Скрипки, що виконав роль міліціонера. При тому Олег Скрипка зазначив, що якби йому зараз запропонували зніматися у російськомовному фільмі, фінансованому головно російським коштом і присвяченому радянським часам, він би відмовився (знімання «Моєї русалки, моєї Лореляй» розпочали ще у 2012 році).
Продюсер стрічки Валерій Калмиков розповів «Телекритиці», що прокат «Моєї русалки, моєї Лореляй» у Росії не планується саме через негативне ставлення там до українського музиканта Олега Скрипки. Натомість у Грузії (на батьківщині режисера Нани Джорджадзе) прокат не передбачений через малу кількість кінотеатрів.
Фільм «Моя русалка, моя Лореляй» брав участь у Міжнародному та Національному конкурсах 5-го Одеського МКФ (тут його показ, за спогадами Олега Скрипки, супроводжували технічні проблеми – наростаюча розсинхронізація звуку та зображення). У грудні минулого року фільм посів друге місце у номінації «Художні фільми» на Міжнародному жіночому кінофестивалі в Мумбаї (Індія). А нині його було відібрано до участі у МКФ у Мадриді.
У психологічному трилері «Смертельно живий», що його автори називають також драмою та детективом, йдеться про відомого українського письменника Семена (Олександр Герелес), який протягом трьох років отримує SMS повідомлення від невідомого номера з пророкуванням майбутнього. Що б Семен не робив, всі пророкування збувались. Всі спроби знайти автора повідомлень зазнали краху. Тому Семен продовжує жити спокійним життям. До того, поки йому не приходить чергове SMS, у якому повідомлено час його смерті.
Автором стрічки є дебютант у повнометражному кіно Максим Стецков. Він одночасно виступив режисером, сценаристом, монтажером, композитором і співпродюсером фільму, а також виконав одну із ролей. Стрічку було знято за приватні кошти.
Максим Стецков розповів виданню «Ukrcinema», що знімальний період тривав 15 днів і значною мірою був реалізований завдяки підтримці кіноспільноти, адже окремі компанії надали істотні знижки на свої послуги (до 80%). Автор розраховує на прокат фільму окрім України також у Білорусії та Казахстані. Крім того «Смертельно живого» буде демонстровано в Інтернеті на ресурсі MEGOGO. Покази трилеру заплановано у понад 20 містах України.
Рецензію кінокритика Анастасії Лях, яка виокремлює сценарну заплутаність історії, але водночас дорікає авторам аматорським підходом (зокрема, з огляду на неякісне українське переозвучування відзнятого російською мовою фільму), читайте тут.
Крім того продовжується вітчизняний прокат російсько-української військово-біографічної драми «Незламна», що її за перші десять днів прокату переглянули 168,5 тисяч глядачів. А в київському кінотеатрі «Кінопанорама» тривають покази документального фільму «Добровольці Божої чоти» Леоніда Кантера та Івана Яснія, що оповідає про бойові дії на Сході України, у яких бере участь батальйон «Правого сектору» ДУК (Добровольчий український корпус).