За другий вікенд кінопрокату, з 14 по 17 грудня 2017 року, українську військову драму «Кіборги» Ахтема Сеітаблаєва подивилися 66 тис. 354 глядачі.

Збори склали 4 млн. 960 тис. 428 гривень. Фільм демонстрували на 194 екранах.

У порівнянні із першим вікендом, з 7 по 10 грудня 2017 року:

• падіння зборів склало 39% (із 8 млн. 186 тис. 701 гривні);
• кількість глядачів зменшилася на 38% (із 106 тис. 350 глядачів);
• кількість екранів, на яких демонстрували фільм, зменшилася на 24% (із 254 екранів).

Середня ціна квитка зменшилася із 77 гривень до 75 гривень.

Загалом, за 11 днів прокату, з 7 по 17 грудня 2017 року, «Кіборгів» подивилися 212 тис. 182 глядачі. Збори склали 15 млн. 752 тис. 356 гривень.

Середня ціна квитка на «Кіборгів» за весь час прокату (з урахуванням показів із понеділка по середу) становила 74 гривні.

Такі результати «Кіборгів» у кінопрокаті засвідчують стійкий інтерес аудиторії до вітчизняного фільму. Водночас, їх дещо затьмарює адміністративна активність, що супроводжувала підготовку до другого вікенду стрічки.

Адже 11 грудня 2017 року у Державному агентстві України з питань кіно відбулася зустріч голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради України Вікторії Сюмар, голови Держкіно Пилипа Іллєнка, державного секретаря Міністерства інформаційної політики України Артема Біденка та голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка із представниками кінотеатральних мереж і дистриб’юторів, на якій, за словами Вікторії Сюмар, було домовлено, що «Кіборгів» «показуватимуть декілька тижнів. Всупереч і поруч з касовими “Зоряними війнами”».

Тож не дивно, що після публікації інформації про збори «Кіборгів» за підсумками двох вікендів з’явилася і відповідна реакція представників влади, задіяних у «переконуванні» кінотеатрів широко демонструвати «Кіборгів» і надалі.

«Тиждень тому впросили кінотеатри не знімати «Кіборгів» з прокату. В результаті – рекордні збори і рекордна кількість переглядів українського фільму. За другий вікенд кількість не зменшилася, попри всі скептичні прогнози і заяви одного монополіста-дистриб’ютора, що держава «вчинила злочин», попросивши не знімати з прокату такий актуальний український фільм. І «Зоряні війни» не завадили, і їм «Кіборги»… Кінотеатри від такого рішення точно не програли. Глядач – виграв. Лишається лише одне питання – коли почнемо вірити, що своє може бути якісним і ринково вигідним? Ну коли нарешті?» – написала 18 грудня 2017 року народний депутат Вікторія Сюмар. (До речі, про те, щоб цілком і всюди припиняти покази «Кіборгів» у другий вікенд, як можна зробити висновок із короткого допису, не йшлося).

Ведучи про заяви «монополіста-дистриб’ютора», вона мала на увазі виступ очільника дистриб’юторської компанії B&H Film Distribution Богдана Батруха, який під час круглого столу на Зимовому кіноринку, організованому Одеським МКФ, назвав зустріч чиновників із кінотеатрами із приводу «Кіборгів» майже злочинною. Він аргументував це тим, що дистрибуцією фільму опікувалася приватна компанія Ukrainian Film Distribution, а відтак влада, переконуючи кінотеатри покращити умови показу «Кіборгів», займалася тим, що створювала для цієї компанії преференції.

До того слід додати чиновну риторику про посилення адміністративної відповідальності за недотримання квот на показ українського кіно, якою так чи інакше, але супроводжують свої виступи представники влади, коли мова заходить про їх незадоволення тим, як саме конкретні фільмі – нині «Кіборги», раніше «Сторожова застава» Юрія Ковальова – представлені у кінотеатрах. У цій ситуації посилаються на необхідність дотримання закону «Про кінематографію», попри те, що закон не визначає, які саме стрічки мають демонструвати кінотеатри, аби досягати встановленої частки у 15% екранного часу, приділеного українському кіно.

Таке специфічне потрактування законодавства виявило себе, зокрема, на початку прокату «Кіборгів», 8 грудня 2017 року, коли голова Держкіно Пилип Іллєнко, поширивши новину, що два чернівецькі кінотеатри не взяли «Кіборгів» у кінопрокат, лаконічно зазначив: «Порушення закону та відвертий саботаж». На прохання пояснити, яким саме чином кінотеатри, що не взяли до свого репертуару «Кіборгів», порушили законодавство, Пилип Іллєнко послався на статтю 15-2 закону України «Про кінематографію» щодо використання національного екранного часу.

При тому слід відзначити, що обидва кінотеатри, які попередньо, за твердженням продюсера «Кіборгів» Іванни Дядюри, не взяли стрічку, зрештою продемонстрували її. Кінотеатр імені Ольги Кобилянської запланував покази одразу на вихідні, 9 та 10 грудня 2017 року, а кінопалац «Чернівці» – після завершення ремонтних робіт у великий залі, оскільки у вікенд, коли «Кіборги» вийшли у прокат, тут взагалі не проводили сеансів, бо замінювали крісла. Тож і про «відвертий саботаж» у цій ситуації мовити було, м’яко кажучи, некоректно.

Але повертаючись до чиновних оцінок підсумків другого вікенду «Кіборгів» (безумовно, переконливих і поважних, якщо дивитися на ці підсумки як на результати вітчизняного фільму, ще й не створеного у копродукції з Росією), варто все ж перевірити, виходячи із наявних статистичних даних, висновок, який було зроблено Вікторією Сюмар, – про те, що кінотеатри від збереження відносно широких показів «Кіборгів» «точно не програли» і що демонстрування «Кіборгів» у другий вікенд було для кінотеатрів «ринково вигідним».

Головною прем’єрою вікенду був восьмий епізод космічної саги «Зоряні війни» – стрічка «Зоряні війни: Останні джедаї» Райана Джонсона. Із 14 по 17 грудня 2017 року її подивилися 215 тис. 874 глядачі, а касові збори склали 21 млн. 300 тис. 735 гривень за середньої ціни квитка 99 гривень. Стрічку демонстрували на 408 екранах. Якщо ж врахувати допрем’єрні покази 13 грудня 2017 року, то загалом на старті прокату на фільм було продано 226 тис. 569 квитків на суму 22 млн. 499 тис. 202 гривні.

Порівняємо ефективність прокату «Останніх джедаїв» і «Кіборгів» протягом вікенду з 14 по 17 грудня 2017 року у перерахунку на один екран (в умовах відсутності статистичної інформації про кількість сеансів обох стрічок – це максимальна деталізація, якої можна досягти).

	Глядачі	Збори
«Останні джедаї»	529	52 тис. грн.
«Кіборги», 2-ий вікенд	342	26 тис. грн.
«Кіборги», 1-ий вікенд	418	32 тис. грн.

У перерахунку на один екран із 14 по 17 грудня 2017 року глядачів в «Останніх джедаїв» було на 55% більше, ніж у «Кіборгів», а збори були на 105% більшими. Відтак, з «ринкової» точки зору кінотеатрам вигідніше було би демонструвати саме «Останніх джедаїв».

При тому економічно вигідніше це було би навіть за умови, що середня відвідуваність на один екран в «Останніх джедаїв» була меншою, ніж у «Кіборгів» (якби таке відбулося, хоча і в свій перший вікенд «Кіборги» користувалися меншою популярністю глядачів): на третину вища ціна квитка на «Останніх джедаїв» компенсувала би різницю, адже два глядачі «Останніх джедаїв» робили кінотеатрам той же виторг з проданих квитків, що і три глядачі «Кіборгів». До того ж, у глядачів космічної саги не виникало би сумнівів чи моральних гризот із приводу купівлі цеберок поп-корну і літрів напоїв у барі закладу, які ще більше підживлювали би економіку кінотеатру.

Ці розрахунки наведено не для того, щоб применшити заслуги «Кіборгів» у вітчизняному кінопрокаті (вони вагомі), а лише, щоб показати, що і в Україні – як і по всьому світу – потужна комерційна привабливість «Зоряних воєн» виявляє себе на дуже високому рівні, що об’єктивно робить стартовий вікенд показу стрічки вельми важливим для кінотеатрів.

Тому, з огляду на загальну риторику чиновників, сповнену обіцянок посилити адміністративний контроль за виконанням квоти демонстрування українських фільмів і збільшити штрафи за її недотримання, яка супроводжувала процедуру «переконування» зберегти «Кіборгів» у широкому кінопрокаті, вигода кінотеатрів від показів української стрічки змістилася у політичну площину. Завдання полягало у тому, щоб не дратувати владу, із чим кінотеатри ефективно впоралися. Адже коли Вікторію Сюмар за підсумками зустрічі із кінотеатрами запитали, якою буде «методологія» досягнення поставлених результатів демонстрування українських фільмів, вона відповіла: «Поки саморегулювання».

Це «поки» було почуте.

Зокрема, голова наглядової ради мережі кінотеатрів «Мультиплекс» Антон Пугач, звернувшись до Вікторії Сюмар, написав: «Мені подобається ваше «поки». Ви поцікавтеся, чи можливе таке в ЄС, щоб викликали представників кінотеатрів і обговорювали такі питання. Протекціонізм, наприклад, у Франції був таким: держава викуповувала у кінотеатрів час для французьких фільмів. Якщо ми в ЄС рухаємося, то сприймаємо «поки» саме під таким кутом. Якщо кудись, наприклад, в Індонезію або Єгипет, або ще яку-небудь азійську автократію (з квотами на національні фільми в тому числі), то перші кроки в дусі таких урядів поставлять крапки над “і”».

Тут можна було би згадати і приклад Росії, Міністерство культури якої активно намагається захистити демонстрування фінансованих державою фільмів від конкуренції світового кінематографу, примусово «відсуваючи» старти голлівудських блокбастерів, які можуть зашкодити перспективам обраних за критеріями просвітницько-патріотичної спрямованості фільмів, та гарантуючи більшу кількість сеансів для них, попри те, що підрахунки російських кінотеатрів засвідчують, що така практика збільшення кількості сеансів не збільшує істотно кількість глядачів.

Але про ініціативу держави варто шкодувати не лише тому, що вона виконується за «методологією» країни-агресора, від світоглядного впливу якої Україна, загалом, намагається відійти, а тому що це гучне адміністративне втручання, вивівши чиновників на перший план боротьби за успіх «Кіборгів», викривило сприйняття результатів кінопрокату стрічки і не дало можливості оцінити реальну ситуацію, що склалася в українському кінематографічному житті:

• кінотеатри, які нині проводять благодійні покази «Кіборгів» для ветеранів АТО, демонструючи свою соціальну відповідальність, представивши силами, які слід поборювати,
• а художній вплив самої стрічки на глядачів – без попереднього політичного благословення чиновника – вельми відносним.

Чи дійсно без адміністративного впливу кінотеатри цілком зняли би «Кіборгів» із прокату, особливо якщо інтерес глядачів до цього фільму зберігався?

Чи дійсно гіпотетичне вагоме зменшення сеансів «Кіборгів» у другий вікенд втілилося би у катастрофічне падіння попиту на фільм серед глядачів, які не захотіли би дивитися стрічку на «незручних» сеансах?

Достеменні (не чиновничі) відповіді на ці питання дізнатися годі.

Сергій Васильєв