25 січня 2018 року голова Державного агентства України з питань кіно відвідав Національне агентство України з питань запобігання корупції, що має намір притягнути його до адміністративної відповідальності.

Подаємо допис голови Держкіно за підсумками візиту, поширений у Фейсбуці.

Сьогодні відвідав Національне агентство з питань запобігання корупції, куди мене запросили дати пояснення щодо виплати премій начальнику відділу Держкіно Марії Іллєнко.

Нагадаю, Марія Іллєнко працює в Держкіно з 1997 року, а на посаді начальника відділу – з жовтня 2011 року. Ми з Марією Іллєнко ніколи не проживали спільно, не були і не є пов’язані спільним побутом, не мали і не маємо взаємних прав та обов’язків, не мали і не маємо спільних майнових чи немайнових інтересів, не вели і не ведемо спільного господарства, не мали і не маємо спільної власності, не займалися спільно підприємницькою діяльністю, ніколи не позичали одне одному гроші, не вчиняли разом жодних правочинів, не були членами одних і тих же політичних партій, громадських чи релігійних організацій.

Також слід зазначити, що відділ Марії Іллєнко входить до складу управління, яке підпорядковується безпосередньо першому заступнику голови Держкіно.

Всі премії, отримані Марією Іллєнко, а це всього 26755 грн. в 2016 році й 39286 грн. в 2017 році (разом з нарахованими податками) виплачувалися їй на рівні з іншими працівниками Держкіно, що займають відповідні посади, за поданням начальника управління і затверджувалися Першим заступником Голови Держкіно на загальних підставах.

Вивчивши протоколи про адмістративні провопорушення, складені НАЗК, я не виявив у них будь-яких доказів порушення мною чинного законодавства щодо державної служби та запобігання корупції, адже всі аргументи НАЗК зводяться до того, що ніби то я перебуваю з Марією Іллєнко у сімейних відносинах, хоча Закон України “Про запобігання корупції” не відносить двоюрідних братів та сестер до категорії близьких осіб та членів сім’ї і, відповідно, не встановлює будь-яких обмежень щодо їх роботи на державній службі. На моє прохання пояснити мені, яким чином можуть виникнути сімейні стосунки з не членами сім’ї, або пояснити в чому конкретно ці відносини полягають в даному випадку, мені було роз’яснено, що фактичне рішення про складення протоколу вже ухвалене і всі мої заперечення та пояснення не мають значення на цьому етапі нашого спілкування. Уповноважена особа НАЗК, яка складала протоколи, долучила мої письмові пояснення до них фактично навіть не читаючи, і це не зважаючи навіть на те, що я вказав на неправильне посилання на положення чинного законодавства у тексті складених нею протоколів!

Сподіваюся, що суд, який розглядатиме ці протоколи і ухвалюватиме рішення щодо наявності чи відсутності моєї вини, буде керуватися законом, а не своїм уявленням про нього.

Сьогоднішні дії НАЗК носили суто формальний характер і викликавши мене для надання пояснень і зауважень, ніхто навіть не збирався серйозно їх сприймати. Рішення вже було готове, а публічне запрошення мене для надання пояснень очевидно й було головною метою всього, що відбулося.

Тому я не сильно й здивувався, зустрівши на вході до офісу НАЗК своїх старих знайомих з камерою 1+1.

В цьому контексті хочу також нагадати, що саме до компетенції відділу, який очолює Марія Іллєнко, належить державна реєстрація фільмів та серіалів й оформлення прокатних посвідчень на них, а отже і вся робота по очищенню українського телеефіру від московських пропагандистських фільмів виконувалася цим відділом під безпосереднім керівництвом саме Марії Іллєнко.

Багаторазові перевірки Держкіно з боку різних правохоронних та контролюючих органів так і не виявили жодних фактів корупції, тому їх довелося висмоктати з пальця довільно трактуючи й так розмиті норми чинного законодавства.

Я не тримався і не тримаюсь за посаду, але склавши сьогодні саме два протоколи про адміністративне правопорушення замість одного (хоча по факту може йтися про одне можливе порушення) НАЗК ФАКТИЧНО ЗАПУСТИЛО ПРОЦЕДУРУ НЕЗАКОННОГО ЗВІЛЬНЕННЯ мене з Державного агентства України з питань кіно.

Отже, підсумовуючи все викладене, повідомляю, що робота Держкіно продовжується в штатному режимі, а я безпосередньо готуюся до судового розгляду адміністративних справ за протоколами, складеними НАЗК, та оскарження дій НАЗК в судовому порядку. Нарешті знову є можливість зануритися у юридичну практику, якій віддав більше 10 років життя.

Всі події, які відбуваються вже майже 10 місяців навколо Держкіно, наштовхують мене на думку, що робота по відродженню українського національного кінематографу та захисту національного інформаційного простору не залишається безкарною сьогодні, як вона не була безкарною й раніше.

Я відкритий до спілкування з цього приводу і готовий надати представникам ЗМІ та громадськості вичерпні відповіді на будь-які запитання, пов’язані з цією справою.

Прошу поширення даного допису.

Пилип Іллєнко, 25 січня 2018 року