18 березня 2016 року відбувся спеціальний майстер-клас «Хто це зробив?» американських сценаристів Джеймса Крамера і Михайла Шульмана, авторів відомих детективних серіалів. Подаємо огляду курсу, підготовлений Film.ua.

Протягом п’яти годин експерти ретельно розклали по поличках написання детектива, приділивши особливу увагу детективу з вбивством (murder mystery).

Джеймс Крамер і Михайло Шульман в ході своєї кар’єри не тільки працювали над сценаріями як автори і редактори, а й отримали багатий досвід в сфері адаптації форматів.

Говорячи про адаптації, продюсери часто вдаються до покупки форматів, оскільки ідея вже пройшла «випробування» на одній території і це може дати основу для її успіху в інших країнах. Однак не варто забувати про специфіку уподобань аудиторії в кожному регіоні. Найбільш успішними часто виявляються ті адаптації, працюючи над якими, місцеві автори не побоялися відійти від первісної історії та змінили розповідь на догоду смакам своїх глядачів. Поки цим прийомом найчастіше користуються в США. Так, американська адаптація ізраїльського формату «Хатуфім» – Homeland стала більш успішною, ніж первинний варіант. Змінився навіть жанр серіалу. З драми фільм перетворився на психологічний трилер.

Легко адаптувати ті серіали і фільми, де зав’язка сюжету будується на почуттях героїв. Емоції – це універсальна мова, яка добре зрозуміла в будь-якій точці світу. А ось говорячи про детективи, серіали, побудовані на тонкощах законодавчої системи, адаптувати майже неможливо.

Створюючи свій продукт, виберіть один жанр і постарайтеся працювати в ньому. Жанр – це передбачувані враження, які глядач повинен отримати непередбачуваним чином. Змішуючи жанри, ви просто заплутуєте глядача.

У детективах існує кілька піджанрів:

• cудова драма (класичний приклад Good Wife)
• приватний детектив (особливу увагу слід приділити питанню, чому саме головний герой не може звернутися в поліцію)
• детектив з вбивством (класика жанру – Шерлок Холмс).

В ході майстер-класу говорили про детективи з вбивствами. Є три типи ключових елементів, різна комбінація яких дає унікальний чіткий формат серіалу – тип слідчих/героїв, тип історії, тип розслідування.

Кожен з елементів варто розібрати окремо.

Типи слідчих/героїв:

• єдиний герой
• пара героїв
• романтична пара
• команда героїв

На прикладах відомих серіалів, які завоювали популярність у всьому світі, експерти разом з аудиторією розібрали, з яких елементів складалися ці історії.

Наприклад, відомий детектив «Вона написала вбивство» писався під актрису. Це легка історія і це зрозуміло з найперших титрів. У нас є єдиний герой – і це дуже мила Джессіка, яка викликає симпатію з перших кадрів. Іншою класикою жанру з єдиним героєм є «Коломбо».

Ще один приклад – «Еркюль Пуаро». У цьому серіалі, також як і в попередніх, працює один слідчий – геній. Особливість цього серіалу в тому, що в кожній історії є один свідок, який може допомогти в розслідуванні, але з якихось причин цей свідок виявляється ненадійним.

Оригінальний приклад використання класичних правил написання детектива – серіал «Доктор Хаус». Не дивлячись на те, що у фільмі не відбувається вбивства, сюжет розвивається за стандартною схемою. Є один підозрюваний, потім другий, потім третій і, нарешті, з’являється справжній винуватець. В даному випадку різниця лише в тому, що в якості підозрюваних і винних виступають захворювання, а не герої. Крім того, у доктора Хауса є свій Ватсон. Мета детектива – запобігти вбивству.

«Декстер» – детектив з убивствами навпаки. Існування такого специфічного продукту стало можливим тільки завдяки платному телебаченню і сегментації глядачів. На відміну від «Коломбо», аудиторія «Декстера» – молода, і продукт – дуже нішевий.

Хороший серіал «Дефективний детектив» (The Monk). Це легка історія, яка стала успішною в усьому світі. Простий для адаптації сюжет побудований головним чином на емоційній складовій, що є невід’ємною частиною горизонтального серіалу. Важливою складовою сюжету є «привид» (іншими словами – ахіллесова п’ята) – щось з минулого головного героя, що заважає йому вести розслідування і бути успішним.

«Таємниці Лаури» (Mysteries Of Laura) – хороший приклад серіалу з одним героєм, де слідчого грає жінка. Це гарна ідея для майбутніх розробок в цьому жанрі. Нашим глядачам, можливо, відомий серіал «Метод Лаврової», що вийшов нещодавно на екрани в Росії. Однак цей серіал не став настільки популярним. Експерти бачать причину в змішуванні жанрів: автори спробували поєднати процесуальний детектив з героєм-зіркою, у якого, до того ж, є команда.

Говорячи про детективи, де працює пара, необхідно зрозуміти, які відносини пов’язують цих двох героїв. Між ними обов’язково повинен існувати якийсь конфлікт. Ідеально, якщо він виникне прямо під час їх першої зустрічі (яку ми спостерігаємо на екрані).

Приклад такого конфлікту дає серіал The Killing. Героїня допрацьовує останній день в поліції, її повинні перевести на нове місце. А герой повинен зайняти її місце в існуючому відділі. Але саме в цей день трапляється заплутане вбивство, яке вони змушені розслідувати разом.

Якщо у вас в історії є пара, яку пов’язують романтичні стосунки, важливо як можна довше відтягувати фінал. Нехай аудиторія в кожній серії ворожить, чи буде у них щось чи ні. Як тільки у головних героїв буде секс, аудиторія втратить інтерес, і рейтинги впадуть. Приклади таких відносин ми можемо спостерігати в серіалах Jazz, Raminkin Still, Castle та інших.

Ще один важливий нюанс: в серіалі «Місячне сяйво» герой Брюса Вілліса змушений працювати в детективному агентстві, щоб утримувати себе. А ось в серіалі Castle глядач не до кінця розуміє мотивацію, чому головний герой співпрацює з поліцією – і це слабке місце сценарію. Поставте свого героя в безвихідне становище, і глядач буде з інтересом спостерігати, як він з цього становища вийде. Але пам’ятайте: ви можете ставити труднощі на шляху свого персонажа, скільки завгодно гнути його, але головне – не зламати.

Ще один вдалий приклад розслідувань, які ведуть пари – дати кожному герою свій функціонал. Наприклад, детектив і патологоанатом. У серіалі Fatman історія будувалася на тому, що один з детективів не вставав з крісла, використовуючи свої геніальні дедуктивні здібності, в той час як другий займався всім екшном.

А ось в «Справжньому детективі» глядачів більше цікавили взаємини між партнерами, ніж вбивства, які вони розслідували.

Коли детективне розслідування веде команда, думайте про команду, як про оркестр. У кожного є свій інструмент і кожен, відповідно, виконує одну роль.

У серіалі «Слід», який протримався в ефірі не один сезон, історія спочатку була побудована на вертикальних кейсах, і у героїв практично не було особистого життя (глядач про нього нічого не знає). Працюючи з командою, можна не писати персональних історій для кожного з героїв, це тільки розділить увагу глядачів і відведе від головної теми.

Типи історій:

• легка історія
• реалістична/сучасна історія
• нуар

У легкій історії, як правило, персонаж жертви – неприємна людина, так що ніхто особливо не переймається з приводу його/її смерті. Такі серіали не принесуть вам перемог на фестивалях і телепремії, але можуть приносити хороші рейтинги і, відповідно, гроші.

У сучасних історіях важливо, щоб піднімалися теми, актуальні для суспільства. Якщо десь йдуть масові протести або широко обговорюються якісь питання, зробіть їх частиною своєї історії.

Сучасний скандинавський нуар в детективних серіалах дуже популярний в Європі, але чи готовий до такого стилю наш глядач, поки що складно сказати.

Типи розслідувань:

• дедукція
• психологія
• свідки
• докази

Дедукція властива геніям. Цей метод розслідування частіше застосовується, якщо у нас один головний герой. Приклади: Пуаро, Шерлок Холмс.

Розслідування, засновані на психологічних особливостях вбивці, поки не дуже широко використовуються в Східній Європі, але це великий і цікавий пласт. Своєрідною біблією цього типу розслідувань є книга «Мисливці за умами» (Mind Hunters) Джона Дугласа. Використовуючи свій досвід роботи в ФБР, Дуглас написав прекрасний детектив, вся драматургія якого вибудовується на психологічних портретах вбивць. Сам метод роботи з профайлами підкреслює і характер самого слідчого.

Розслідування, засновані на доказах, найбільш характерні для процедурала.

При написанні детектива з вбивством, зазвичай спочатку автор знає кінцівку – а від неї вже розкручує сюжет до початку і слідства. Тут потрібно визначити:

• основні поворотні моменти
• очевидних підозрюваних
• нових підозрюваних
• свідків
• підказки
• докази, «золотий доказ»
• перешкоди
• момент осяяння («AHA» moment) або фінальний ключ до розгадки

Самого вбивцю важливо показати глядачеві ще в перші п’ять хвилин епізоду. Якщо Ви на самому початку показуєте кілька підозрюваних, глядач буде намагатися розгадати історію раніше слідчого. Це тип «закритого» детектива, який виключає пошук невідомого злочинця, на відміну від «відкритого» детектива.

У написанні сценарію детектива слід вказувати всі деталі, які повинні увійти в кадр. Часто також описується поведінка героя (не тільки діалог). Приклад – тизер пілотного епізоду серіалу «Менталіст».

Також в рамках майстер-класу обговорили баланс між горизонтальними і вертикальними сюжетами, як «засіяти насінням», що потім зійде і спрацює на історію, підтекст у діях і діалогах, найпоширеніші помилки початківців сценаристів.

Film.ua, 22 березня 2016 року