Як і планувалося, ввечері 23 вересня 2010 року у столичному Культурному центрі «Кінотеатр “Київ”» відбулася національна прем’єра кіноальманаху «Мудаки. Арабески», формованого з фільмів однойменного проекту.

У запрошеннях дрес-код на прем’єру був запропонований такий – спортивні костюми й капці. І саме в такому вбранні постали перед журналістами й публікою продюсери проекту Володимир Тихий та Денис Іванов. На вході до кінотеатральної вітальні пригощали соняшниковим насінням (що ним увесь екранний час пробавляються герої одного з фільмів альманаху – «П’ятниця»), але вже лузаним – вочевидь, аби глядачі не обплювали глядної зали. Також пригощали пивом різних українських та російських марок. Останнє, вочевидь, мало символізувати північно-східний вектор мудацького руху – лишень не зрозуміло експортний чи імпортний.

Перед телекамерами, журналістами й публікою тримали слово продюсери, режисери, сценаристи й актори. Відбувся короткий брифінґ.

Демонстрація самого фільму розпочалася не без технічних накладок, що було сприйнято частиною глядачів цілком ентузіастично як продуманий і послідовно втілений організаційний контекстуальний виверт.

Новели альманаху публіка сприймала емоційно й безпосередньо, супроводжуючи аплодисментами, сміхом, а на котрійсь розчулені особи жіночої статі навіть змахнули сльозу.

Після сеансу відбувся живий обмін враженнями й думками, виникали суперечки – вподобання виявилися напрочуд різними, часто – запекло протилежними. Та всі зійшлися на тому, що безбюджетний незалежний фільм «Мудаки. Арабески» є цілісним твором, за яким прочитується продюсерськи витримана ідея та стилістика. А ще це принципова творча перемога та гучний ляпас державним кіноінституціям, котрі фінансово й організаційно нині не здатні підтримати жодного нового національного кінопроекту.

«Мудаки. Арабески», 24 вересня 2010 року