«Репортерський клуб», що демонстрував документальне кіно, припинив виходити на «Еспресо»

1468172663

Телеканал «Еспресо» закрив програму «Репортерський клуб» автора і ведучого Леоніда Канфера після першого сезону, повідомив «Детектор медіа».

Про це Леонід Канфер повідомив в ефірі під час 16-го випуску програми 4 червня 2016 року і підтвердив у коментарі виданню.

Офіційна версія керівництва телеканалу «Еспресо» щодо закриття програми – канал не має грошей для продовження підготовки проекту в наступному сезоні. Водночас власні джерела «Детектор медіа» на каналі повідомляють, що мовник має плани відкриття нових програм.

Вперше програма «Репортерський клуб» вийшла на «Еспресо» 13 лютого. За словами автора Леоніда Канфера, проект є унікальним для українського телебачення через те, що показує журналістські спецрепортажі на межі документального кіно. 

Він повідомив, що після припинення співпраці проекту з телеканалом «Еспресо» звільняється майже вся команда фахівців, яка готувала програму – журналісти Юлія Козиряцька, Дар’я Давидова, Євген Лісний, режисери і оператори. 

«Всім їм пропонували залишитись на каналі, але вони вирішили піти, адже за півроку ми стали не тільки згуртованою, але й професійною командою. За півроку ми напрацювали формат, який з кожним випуском додавав рейтингів. Можна сказати, що проект «обірвали на злеті»», – сказав Леонід Канфер.

Він також вважає, що програма мала б кращий телеперегляд, якщо б виходила не в праймі суботнього вечора, а в інший час. За його словами, канал вважав за необхідне використовувати програму для контрпрограмування.

Леонід Канфер також повідомив, що розпочав переговори з кількома іншими телеканалами щодо можливості виходу програми у майбутньому телесезоні.

За його словами, наразі команда програми продовжує розробляти нові теми і сюжети й після невеличкої перерви повернеться до зйомок.

Варто нагадати, що один із документальних фільмів проекту «Репортерський клуб» під назвою «Зворотній бік Місяця» Леоніда Канфера отримав Гран-прі міжнародного фестивалю патріотичного документального кіно «КіноДок», який відбувся у травні у Чернігові. Польський режисер Кшиштоф Зануссізазначив, що це найкращий фільм на фестивалі – «інтелігентний і не радянський».

Як повідомляли ЗМІ, фільм «Зворотній бік Місяця» викликав неоднозначні оцінки глядачів. Зокрема, журналісти бачили, як люди виходили із кінозалу під час перегляду із зауваженнями, що не хочуть дивитися фільм про «сєпарів». Організатори пояснили, що це розповідь про три дні життя окремої роти сепаратистів з терористичного угруповання «ЛНР», повчальна історія молодого хлопця з російського Череповця, що приїхав воювати на Донбас під впливом російського ТБ, є прикладом того, як пропаганда приводить в окопи.

«Якщо люди виходили із зали, то означає, що вони залишилися у минулому часі», – сказав голова журі Кшиштоф Зануссі журналістам.

ЗМІ повідомляли, що режисер Леонід Канфер ризикував життям, проводячи зйомки фільму на «іншому боці баррикад», під час бою. «Я брав інтерв’ю у хлопця з Череповця, сидячи поруч із ним в окопі, просто під час обстрілу. Коли відбувався вибух, інтерв’ю переривалося. Хлопець дуже сильно боявся. На очах у глядачів відбувався розрив шаблону, спростування пропагандистської брехні», – розказав Леонід Канфер «Детектору медіа».

Канал «Еспресо» не повідомляв про перемогу одного з фільмів свого проекту на міжнародному фестивалі патріотичного документального кіно «КіноДок».

Журналіст і телеведучий Юрій Макаров вважає, що Леонід Канфер із колегами за кілька місяців створили повноцінну студію документальних фільмів, «якості продукції якої могли би позаздрити значно крупніші та заможніші гравці». За його словами, команда виробляє унікальний для України продукт.

«Особливо це стосується фільмів самого Леоніда, маю на увазі «Кровний ворог», «По той бік Місяця» та «Зона особливої напруги». Від першого я взагалі в захваті, передивлявся кілька разів. Хто не бачив, дуже коротко: репортер знімає двох рідних братів, один – боєць Збройних сил України, другий – бойовик банди в «ДНР». Нічого не підказує, не розставляє акценти. І підводить глядача до самостійного висновку, що «наш» брат – герой, а «їхній» – покруч. Віртуозна робота. Воно загалом не дивно, бо Канфер – володар двох «Теффі» в Росії, де, будьмо відверті, до певного часу конкуренція була не те, що в нас, і планка якості лежала значно вище. Але зараз, повторюю, йдеться про проект у цілому. Який керівництво каналу закриває. Бюджету нема. Наскільки я розумію, Леонід відсьогодні шукає роботу. Будь-який мовник, будь-який продакшн, який отримає його в свій штат, отримає унікальну пропозицію. Інша річ, що таких компаній я особисто не знаю. Сумно», – написав він у Facebook.

Ще один учасник останнього випуску програми, провідний науковий співробітник видавництва «Дух і Літера» Олексій Панич вважає, що програмі необхідний новий майданчик на одному з українських телеканалів. «Шкода, що я мав піти зі студії до завершення цієї програми. Але головне, що Юрій Макаров цілком правий. І названі ним фільми Канфера я справді дуже рекомендую всім до перегляду. Це віртуозна робота, просто взірець проукраїнського документального кіно, зробленого білоруським журналістом, котрий імігрував до нас з Росії. Подивіться, не пошкодуєте. А цьому проекту, і особисто Леоніду Канферу, я щиро зичу знайти в Україні новий майданчик для подальших творчих звершень. Такі імігранти нам потрібні!», – написав він у своєму Facebook.

«Детектор медіа», 5 червня 2016 року