Що відбувається в кінотеатрі “Київ”?

Kinoteatr.Kyiv

Дарія Бадьйор, LB.ua про те, що відбувається в кінотеатрі «Київ».

Наприкінці минулого року стало відомо, що відомий столичний кінотеатр “Київ” може припинити свою роботу в тому вигляді, в якому його знають та люблять кіномани. 4 січня 2019 року завершився термін угоди про оренду між компанією, яка працювала в кінотеатрі 20 років, та містом, що є власником будівлі, зведення якої почалося ще до Другої світової війни.

Після закриття в минулому році двох “місць сили” українського кіно – кінотеатру “Україна”, де в 1965 році відбулась прем’єра “Тіней забутих предків” Сергія Параджанова, та “Кінопанорами”, де проходило багато показів нестандартного, авторського кіно, – кінематографічна спільнота не на жарт стривожена долею “Києва”.

LB.ua розповідає про ситуацію детальніше.

Будівлю кінотеатру “Київ” з 1999 року орендує ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр “Київ”: перший договір було укладено на 10 років. В 2009-му, оскільки жодна зі сторін не відмовилась від угоди – оренду було автоматично подовжено на такий самий строк. Директоркою ТОВ незмінно є Вілія Бондаренко.

“3 жовтня 2018 року ми звернулись до Департаменту комунальної власності з проханням подовжити нам оренду зі змінами умов, – розповідає заступниця директорки ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр Київ” Ірина Шинкаренко. – Відповіді на наше звернення ми так і не отримали. У нас до червня 2019 заплановані заходи – ми не знаємо, що нам робити. До Департаменту також зверталось посольство Польщі, адже у нас запланована велика прем’єра, проведення якої тепер під загрозою. Їм також не відповіли”.

Про те, що Київ не збирається подовжувати договір, керівництво кінотеатру дізналося на робочій нараді Департаменту комунальної власності 10 січня, додає Шинкаренко. Директор департаменту комунальної власності в КМДА Андрій Гудзь на брифінгу 14 січня заявив, що влада попередила орендарів кінотеатру “Київ” за два місяці. Ірина Шинкаренко заявляє, що це не так, і письмового повідомлення від київської влади вони так і не отримали.

Причини рішення змінити орендаря в кінотеатрі представники департаменту на нараді, за словами пані Шинкаренко, не озвучили, додавши, що міською владою було прийняте рішення про передачу кінотеатру “Київ” комунальному підприємству “Київкінофільм”. “На це Вілія Іванівна (Бондаренко – прим.) сказала, що 20 років тому “Київ” вийшов з “Київкінофільму”, а її компанія відбудувала занедбану будівлю, створила свій культурний простір. Тепер знову все має повернутись?” – розповідає Ірина Шинкаренко.

Намір передати кінотеатр “Київ” до мережі кінотеатрів КП “Київкінофільм” озвучувала також директорка Департаменту культури Діана Попова. “Місто просто не може ставити під загрозу подальшу роботу цього легендарного кінотеатру. Тому для оперативного й ефективного управління майном громади запропоновано включити “Київ” до мережі “Київкінофільм”. Ми не можемо собі дозволити навіть припустити, що робота кінотеатру може бути зупинена”, – цитує Попову прес-служба КМДА в повідомленні від 27 грудня 2018 року.

Втім, 14 січня на брифінгу за участі Андрія Гудзя та заступника голови КМДА Володимира Слончака про передачу кінотеатра до “Київкінофільму” вже не йшлося. Слончак розповів про намір київської влади провести конкурс на визначення майбутнього орендаря будівлі кінотеатру “Київ”. Він зазначив, що рішення про зміну орендаря зумовлене планами влади “покращити планові показники надходжень до бюджету та більш ефективно використовувати майна громади”. Конкурс, за словами заступника голови КМДА, відбудеться орієнтовно за півтора місяця – наприкінці лютого.

Андрій Гудзь наголосив, що за попередніми оцінками, КМДА розраховує на стартову ціну оренди в 700 тис грн на місяць. “На конкурсі отримає перемогу той, хто запропонує більшу ціну”, – додав він. Профіль потенційних орендарів, за словами Слончака, змінюватись не буде – будівля є пам’яткою культури місцевого значення.

ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр Київ” сплачував за оренду будівлі кінотеатру 47 тис грн на місяць (площа орендованих приміщень – 7131 кв.м.) і сдавав чотири приміщення в суборенду на загальну суму 208 тис грн на місяць. За словами Ірини Шинкаренко, всі гроші, отримані від субаренди, ТОВ, як і власну оренду, платив місту. Так, за грудень 2018 року до казначейства було сплачено 259 тис грн. За словами Андрія Гудзя, угоди про суборенду начебто були складені з порушеннями, оскільки строк їх завершення перевищує строк завершення договору основної оренди – деякі угоди укладені до 2020 року.

Конкурс на визначення нового орендаря має відбутись згідно з нормами Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Києва (нова редакція вступила в силу 1 січня 2019 року). Втім, як повідомляє видання The Village з посиланням на депутата Київради Леоніда Антоненко, 22 січня має відбутись засідання Постійної комісії з питань власності, на якій розглянуть питання подовження оренди для ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр Київ”.

Що в законодавстві?

Оренда комунального майна регулюється Законом України “Про оренду державного і комунального майна”. В ньому, зокрема, йдеться про те, що орендар має першочергове право на укладення договору оренди на новий термін, якщо власник майна не хоче використовувати його для своїх потреб.

Втім, “у разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору”.

Андрій Гудзь заявив, що влада попередила про непродовження співпраці за два місяці (що у ТОВ “Культурний центр Кінотеатр Київ” заперечують) – але навіть два місяці – недостатній для виконання закону строк.

Згідно із Положенням про оренду комунального майна територіальної громади м. Києва, за три місяці до завершення договору про оренду орендар має подати звіт про оцінку об’єкта оренди та “клопотання про здійснення його рецензії”.

Що це означає?

Ми звернулись за коментарем до Людмили Горделадзе, засновниці ТОВ “Кіноман”, орендаря кінотеатру “Жовтень”, який також знаходиться в комунальній власності.

“Насамперед, те, що орендар допустив, що до терміну завершення дії угоди про оренду в нього не було ані відповіді від влади, ані проекту нової угоди про оренду – це його помилка, – вважає пані Горделадзе. – Вони (ТОВ “Культурний центр Кінотеатр “Київ” – прим.) мали приблизно за півроку до завершення угоди звернутись до влади і розпочати ті процедури, які передбачені наявним положенням та правилам: провести інвентаризацію, оцінку (це має робити спеціальне сертифіковане підприємство) і так далі. На це, як мінімум, потрібно 3-4 місяці”.

На думку пані Горделадзе, оголошення конкурсу – логічне рішення для міської влади, адже вона намагається знайти найкращого орендаря для будівлі кінотеатру. “На моє переконання, конкурс мав би відбутися за трьох обов’язкових умов, – вважає пані Людмила. – По-перше, в конкурсній комісії мають бути люди, які дійсно вболівають за кінотеатр – активісти, які наразі вирішили створити ГО на підтримку “Києва”, як свого часу створювали ГО “Врятуй “Жовтень”. По-друге, до конкурсу мають бути допущені лише суб’єкти кінематографії з офіційним свідоцтвом. Так ми убезпечимо себе від ситуації, коли орендарями стануть люди, для яких просто важливо отримати приміщення в центрі міста. І по-третє – я вважаю, що Київрада має прийняти рішення по заборону приватизації будівлі кінотеатру “Київ” хоча б на 10 років”.

Представники київської влади наголошують на тому, що хто б не взяв в оренду будівлю кінотеатру, профіль її діяльності не має змінюватись. Але вимога про дотримання профільності не прописана чітко в документах, коментує голова Держкіно Пилип Іллєнко в ефірі Радіо НВ. На його думку, оголошення про конкурс та заявлення стартової ціни в 700 тис грн на місяць свідчить про те, що київська влада не хоче, щоб будівлю орендував ТОВ Вілії Бондаренко.

“Хотілося б нагадати, що саме такий підхід — вимірювати культурний ефект винятково фінансовою вигодою — і призвів до того, що сьогодні у Києві зникли знакові кінотеатри, а держава майже втратила (по суті — втратила і зараз наново відбудовує) національний кінематограф”, – написав Іллєнко в фейсбуці.

“Вони занадто рано озвучили ціну, – додає Людмила Горделадзе, – має пройти оцінка майна, але також питання в тому, яку ставку до оренди поставить влада – зараз це 4% річних від оціночної вартості, а також в 2019 році діятиме знижка в 30%. Крім того, чи всі метри там корисні? Чи треба сплачувати за мармурові сходи так, як за кінозали?”

На її думку, в проведенні конкурсу на оренду приміщення для закладу культури не має застосовуватись принцип аукціону – хто більше грошей запропонував, той і переможець. “Має відбутись конкурс концепцій, де учасники будуть пропонувати створення в будівлі комплексного закладу культури європейського типу. Якщо в конкурсі братимуть участь справжні підприємці, які вміють розвивати культурний бізнес, це буде плюс для міста. Головне, щоб в результаті будівля кінотеатру не перетворилась на комплекс ресторанів і нічних закладів”, – підсумовує вона.

Той факт, що київська влада різко змінила плани щодо подальшої долі кінотеатру “Київ” – спочатку планувала передати його до комунального підприємства, тепер оголошує конкурс – свідчить про те, що стратегічного бачення того, як розвивати культуру, зокрема кінематографічну, в Києві немає. Тому влада й оголосила конкурс гаманців, а не концепцій з розвитку кінотеатру.

Чим особливий “Київ”?

На тлі розмов про те, що українській кіноіндустрії бракує екранів, щоб показувати кіно (в тому числі зроблене в Україні), минулого року в Києві закрились два кінотеатри – “Україна” та “Кінопанорама” – обидва знакові для громади. “Кінопалац” на Інститутській не працює з 2014 року, закрився після подій на Майдані.

Найближчим часом в Києві відкриється кілька кінотеатрів – це будуть багатозальники в торгівельних центрах, але осередків кінокультури в центрі міста стає дедалі менше. “Жовтень” та “Київ”, фактично, залишаються останнім форпостом – кінотеатрами-самими-по-собі, самоцінними, де до кіно не треба продиратись крізь магазини одягу, атракціони або точки продажу пакетів мобільних операторів.

На підтримку орендарів “Києва” активно висловлюються кінематографісти – створено петицію, кожна інституція в сфері кіно виступає із заявою. Не дивлячись на те, що київська влада декларує відкритість та прозорість (обіцяючи зробити відкритим для громадськості майбутній конкурс), про консультації з профільним середовищем нічого не чутно.

Для кіноманів кінотеатр “Київ” – це одне з головних “місць сили”. Поміж іншого, це центр кінофестивалю “Молодість” – культової кіноподії, яка також зазнає помітних трансформацій (не в останню чергу через політику київської влади, до речі, яка вирішила прив’язати покази авторського кіно до святкування Дня Києва).

“Я пам’ятаю кінотеатр 20 років тому, який Вілія Іванівна прийняла в повній розрусі, зробила там ремонт, змінила устаткування, крісла, після чого “Київ” став справжнім культурним центром, де проводиться не лише кінофестиваль “Молодість”, але й інші фестивалі авторського кіно, – коментує директор кінофестивалю “Молодість” Андрій Халпахчі. – Він відрізняється від кінотеатрів, які знаходяться в торгових центрах – репертуаром в тому числі. Не зрозуміло, на яких підставах орендареві, який працював в кінотеатрі 20 років, відмовляють в подальшій роботі”.

Неотримання колективом кінотеатру відповіді від КМДА про те, що оренду продовжено не буде, та оголошення конкурсу пан Халпахчі розцінює як симптоми “нечистої гри – когось, хто захотів собі цю будівлю”.

Директор “Молодості” не впевнений, що кінофестиваль зможе продовжити своє існування в нових умовах: “Одна справа – сума за оренду приміщень ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр “Київ”, інша – платити тому, хто орендуватиме кінотеатр за 700 тис грн на місяць. Не дивлячись на те, що нас запевнили, наче “Молодість” матиме преференції, може статися так, що кінофестиваль просто не зможе платити такі гроші”.

“Таке враження, що в центрі міста починається перерозподіл майна і хтось хоче забрати собі ласий шматок”, – вважає пан Халпахчі.

Наразі кінофестиваль “Молодість” веде переговори з директоркою ТОВ “Культурний центр “Кінотеатр Київ” Вілією Бондаренко про те, щоб разом піти на конкурс, який оголосила КМДА.

Дарія Бадьйор, LB.ua, 17 січня 2019 року