Протягом 12 й 13 листопада режисер Оксана Казьміна, що вона також виступила стилістом, фільмувала свою стрічку під назвою “Сова” в київській Дарниці.
Фільм створено за однойменним сценарієм Катерини Бабкіної. Оператором стрічки був Сергій Крутько.
Синопсис: «Вагітна дівчина Леся без особливих перспектив на майбутнє живе в очікуванні дива. На зміну з подругою Олею вона працює нічною продавчинею в кіоску. Вдень вона спить, щоб не чути нарікань від безробітної матері. Через це дівчина називає себе совою.
Щовечора, йдучи на зміну, Леся думає – щось станеться, і її життя зміниться. Щоранку дівчина, пригнічена тим, що нічого не сталося, іде додому.
День і ніч, дійсність і страхітливі сновидіння героїні переплітаються – і вві сні, й на яву вона приречена на однакові втрати».
Ролі виконують: Леся – Катерина Вишнева, Мама – Аліса Смачна, Чоловік – Андрій (Федот) Федотов з гурту “Перкалаба”, Оля – Руслана Хазіпова.
В епізодах зайняті: Музиканти – Володимир Муляр, Остап Данилів (гурт “Фолькнери”), Хлопець із шапкою – Ілля Калюкін, Бабуся з яблуками – Лідія Єрликова.
Вибір локації – серпень-початок листопада
Оксана Казьміна: «Саме це виявилося найскладнішим у підготовці. За сценарієм це мав бути кіоск поруч зі станцією метро. У пошуках “правильного” кіоску об’їздили всі станції метро, нічого не підходило.
Кодовий колір фільму – зелений. Відповідно, таким мав бути й кіоск. Крім того – фактурний, не пластиковий (дерев’яний або залізний)
Такий кіоск в поєднанні із потрібною локацією (максимально пуста вулиця або дорога) знайти виявилося нелегко.
Натомість, щойно я потрапила в парк біля станції метро Дарниця, одразу зрозуміла – це ідеальне місце для зйомки – таке ж дивне, як сценарій. Особливо в туманну погоду – на горизонті високоповерхівки спального району, з іншого боку – дорога метро і покручені сосни зі стежками між ними.
Залишалося лише знайти кіоск і встановити його на локації. Допоки думала робити фільм своїми силами, це видавалось нереальним. Та завдяки тому, що Держкіно підтримало проект, з’явився бюджет і продакшн-компанія. Старий закинутий кіоск знайшли за кілька днів до зйомок у Гідропарку.
Завдяки продакшену 435films змогли домовитися з адміністрацією й привезти його на Дарницю. Художнику Дмитру Костюмінському довелось добре попрацювати, аби зробити з нього щось схоже на реальний кіоск.
Усюди, де ми з’являлись у пошуках локацій-кіосків, нас переслідувала сова. Тепер я знаю, де в Києві є кілька кафе “Сова” і автостоянка “Сова”, а в перший знімальний день продюсер Аня Похиленко приїхала на знімальний майданчик на таксі, що видало їй чек від ПП “Сова”. Коли ж я вдрузги розбила тарілку в перший день зйомок, вже не дивувалась, що один з небагатьох уцілілих кусків був із назвою фільму».
Репетиції з акторами – жовтень 2011. Всі репетиції і зустрічі відбувались в театрі “Дах”, за що Оксана Казміна безмежно вдячна акторам та адміністрації.
Робота над костюмами – жовтень 2011
Оксана Казьміна: «Робота над образами двох героїнь була доволі цікавою. Було дуже цікаво спостерігати за тим, як з допомогою костюмів, гриму, відповідної атмосфери на натурній локації і в інтер’єрах, а також під час безкінечних розмов і фантазувань на тему характерів ще до зйомок, народжувались героїні фільму – їхня історія народжувалась не безпосередньо в кадрі, а починалась ще поза ним, до нього, кадри у фільмі – це лише якісь миті з життя героїв.
Дуже цікаво було попрацювати із солістом з гурту “Перкалаба” Федотом. До зйомок я лише кілька разів зустрічала його, і спілкувались ми не надто близько. Але запросити його на одну з ролей я захотіла одразу ж, щойно прочитала сценарій. З Федотом не було жодних репетицій, він не читав сценарій, і приїхав з Франківська безпосередньо на зйомку. Я трохи хвилювалась, але щойно побачила його на майданчику, зрозуміла – він справиться.
Дуже вдячна продюсеру гурту “Перкалаба”, який дозволив знімати Федота, і навіть використати пісню “Колискова” для титрів безкоштовно.
Цікава ситуація була і з мамою однієї з героїнь. Аліса Смачна – не актор, я бачила лише її фото і спілкувалась з нею лише по телефону. Вона приїхала до Києва із Кривого Рогу, одразу на знімальний майданчик, і зіграла просто чудово – таку просту, змучену життям пострадянську жінку, якій справді віриться, що вона проста і пострадянська».
Фільмування – 12-13 листопада
Оксана Казьміна: «Для мене цей фільм – це своєрідний арт-об’єкт, що в якийсь момент перестав існувати лише на папері як сценарій, чи у вигляді відео. Цей об’єкт почав самостійно жити в якомусь абсолютно окремому просторі. Під час зйомок на натурі в мене виникло враження, ніби я потрапила у чийсь сон і все, що я можу – лише стиха спостерігати за ним».
Особисту подяку Оксана Казьміна принагідно висловлює продюсерові “Перкалаби” Олегу Іванович (Моху), а також – Bilakobyla.com і Юлії Совершенній.
«Україно, Goodbye!», 15 листопада 2011 року