7 червня 2016 року у столичному кінотеатрі «Київська Русь» відбувся вечір пам’яті видатного українського кіномитця Юрія Іллєнка, під час якого продемонстрували його стрічку «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія», повідомляє Міністерство культури України.
Захід відбувся у рамках ретроспективи до 80-ліття від дня народження видатного митця.
«Українська земля – багата та щедра на таланти, а надто – мистецькі таланти. Внесок багатьох таких людей у розвиток українського мистецтва – безмірний. Один з яскравих прикладів – Юрій Іллєнко. Його роботи свого часу стали справжньою революцією та досі є прикладом до наслідування нинішнього покоління кіномитців, – сказав міністр культури України Євген Нищук. – Аби продовжувати традиції вітчизняної кіношколи, ми маємо пам’ятати і шанувати внесок кожного – режисера, оператора, актора; трансформувати їх досвід у нових роботах і, як колись Юрій Іллєнко, – не боятися експерементувати та шукати і досягати бажаного результату».
Стрічка «Молитва за гетьмана Мазепу» – це фантасмагоричні сни історії про кривавий бенкет трьох великих примар Європейської культури – Петра І, Карла ХІІ та Гетьмана України Івана Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року. Сліпучі візії Любові, Смерті та Анафеми Мазепи, що назавжди змінили історію Східної Європи.
У головних ролях у фільмі знялися Богдан Ступка, Людмила Єфименко, В’ячеслав Довженко, Віктор Демерташ, Катерина Лисовенко, Пилип Іллєнко, Сергій Марченко, Марина Петренко, Сергій Романюк та інші.
Фільм створювався на Національній кіностудії художніх фільмів ім. О.П. Довженка у 2002 році, але так і не був завершений – не було створено сучасної звукової доріжки. Крім того, фільм не мав прокату (за незначним винятком) в Україні та за кордоном. Лише у 2008 році компанії «Іллєнко Фільм» вдалося отримати права на стрічку і взятися до створення нової версії стрічки, а насправді – її завершення. Саме тоді було створено нову звукову доріжку в форматі Surround 5.1, а сам фільм дещо скорочено. Однак скорочення не вплинули на творчу концепцію та художнє вирішення фільму.
Крім того, було додано закадровий коментар Юрія Іллєнка, який дає пояснення як щодо історичного контексту подій фільму, так і, певною мірою, щодо історії створення та існування власне самого фільму. Цей художній прийом, перетворив автора в одного з персонажів картини, що органічно зв’язалося із його появою в кадрі, а також зйомками «з рук», коли камера постійно приймає участь у побудові мізансцени в якості учасника, а не просто «фіксатора».
Фото Пилипа Іллєнка
Міністерство культури України, 8 червня 2016 року