Третій удар

Режисер: Ігор Савченко
В ролях: Олексій Дикий, Микола Боголюбов, Юрій Шумський, Віктор Станіцин, Володимир Головін, Михаїл Романов, Марк Бернес, Сергій Мартінсон та інші
СРСР, 1948 рік

Стрічка, що її Ігор Савченко, фактично, мав зробити, аби «виправдатися» за попередню – аполітичний водевіль, розкритикований владою аж до погроз увільнити його від професії режисера взагалі. Фільм про звільнення Криму від німецької армії, у якому борються політична кон’юнктура (із виділеним в окрему, усамостійнену лінію образом Сталіна – доброго і мудрого батька народів), батальні сцени, де діє у більшості деперсоніфікована маса, і вкраплення «загальнолюдського».

Таке людське – це передовсім історії генералів, а з ними і декількох солдатів, що – обов’язково інтернаціонально підібрані – мусять демонструвати силу простої радянської людини, яка й перемагає у війні під батьківським – абсолютно генеральним – керівництвом, чутливим до життя кожного. Відтак, окремі образи не завжди складаються у купу, відчувається, що тут чогось не вистачає, певної ланки, яка б поєднала високе керівництво і масу людей, укладених (чи ні?) з особистостей.

Продовження

Місія Неможлива: Нація ізгоїв

Режисер: Крістофер Маккуоррі
У ролях: Том Круз, Ребекка Фергюсон, Саймон Пегг, Джеремі Реннер, Вінг Реймс, Алек Болдуїн
2015, США, Paramount Pictures

З 6 серпня в українському кінопрокаті – п’ята частина кінематографічної епопеї «Місія Неможлива», в якій шпигунський серіал уперше беззастережно переміг кіно.

«Місія Неможлива» ніколи не вирізнялася бажанням відмовитися від власного телевізійного минулого, перетворившись на манкурта, що забуває своє, тож серіальні паростки безмежного самоповторення можна було розгледіти у всіх без виключення попередніх «епізодах» історії американського шпигуна, особливо, якщо розмістити їх один поруч з іншим – у стрункому ряді однакових сюжетних колізій, що вирізнялися поміж собою лише рівнем суспільних загроз, із якими мав давати раду геніальний Ітан Хант, активно й із задоволенням виконуваний Томом Крузом, а також інтенсивністю загроз, спрямованих на нього особисто, подолання яких раз по раз потребувало винахідливого фізичного рішення, а власне – руху тренованого чоловічого тіла.

Продовження

Про круглий стіл щодо кафкіанського законодавства

1441391237

3 вересня 2015 року відбувся круглий стіл «Зміни до законодавства як рушійний фактор розвитку українського кіновиробництва».

Ініціатором його проведення виступив кінопродюсер Володимир Філіппов, голова Громадської ради при Держкіно (він став модератором дискусії), а участь узяли голова Нацради Юрій Артеменко, голова Держкіно Пилип Іллєнко, генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко, директор-президент каналу ICTV Олександр Богуцький і заступник голови правління ПрАТ «Міжнародний Медіа Центр – СТБ» Анатолій Максимчук.

Продовження

Пікселі

Режисер: Кріс Коламбус
У ролях: Адам Сендлер, Кевін Джеймс, Мішель Монаган, Пітер Дінклейдж
2015, США, Columbia Pictures

Від 23 липня в українському кінопрокаті – голлівудська комедія «Пікселі», що знаходить власну оригінальність в безмежному повторенні повтореного.

Стрічку значною мірою інспіровано екранним образом Адама Сендлера, твореного ним останню чверть століття, й уточнено епізодичною участю його акторської команди, що віддано іде за комедіантом багато років. Колись, на самому початку 1990-х років, талановитий американський жартівник успішно переніс свої невеликі гумористичні замальовки із телевізійного шоу «Суботнього вечора у прямому ефірі» на великий екран, довівши їхню еластичну здатність повноцінно функціонувати у ритмі не лише п’ятихвилинної гуморески, але повнометражного кіно. А разом із тим – простягнув руку професійної допомоги друзям-товаришам-акторам других ролей, залучивши їхні (часом, доволі «вузькі») таланти до роботи над власними кінороботами. Вірніше, до роботи у власних кінороботах.

Продовження

Про КДБ-мотиви потенційних заборон голлівудських стрічок

Під час спілкування із читачами «Комсомольської правди в Україні» голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко прокоментував казус із можливою забороною пригодницької стрічки «Агенти U.N.C.L.E.» Гая Річі через те, що один з головних героїв фільму – КДБ-іст, а таких в Україні тепер демонструвати не можна. Відповідно до закону.

Ось що відповів пан голова Держкіно на заклики заборонити стрічку: «То есть эти люди, не видя фильм, делают вывод, что он вреден. Это очень напоминает дискуссию: «Я не читал, но осуждаю». Дело в том, что есть вопрос не просто демонстрации или не демонстрации каких-то сотрудников на экране. Есть вопрос определения, поэтому мы и привлекаем к этим вещам экспертов, – того, являются ли некоторые моменты в фильме действительно пропагандой и создается ли в результате просмотра фильма у зрителя стойкий, системный, позитивный образ такой структуры, как КГБ? А если ответа на этот вопрос нет, то фильм не может подлежать запрету, потому что мы, извините, можем так дойти до всеобщего маразма.

Продовження

Творення «Останнього москаля»: покращення та симулякр

Автор серіалу «Останній москаль» Микола Куцик розповів «Телекритиці» про створення успішного ситкому, в якому демонстровано зіткнення приїжджого хлопця з Москви і колоритних – до карикатурного шалу – гуцулів.

Вийшла (з того інтерв’ю, не серіалу) цікава історія про те, як творчо плідна – хоч і банальна – ідея силою колективного «покращення» перетворилася на просто банальну експлуатацію – також ефективну з точки зору масової уваги до неї, ба навіть надефективну, адже працюючу у придатному, підготовленому смисловому полі, але ж таку, що, фактично, у плані творчому починає множити на нуль.

Продовження

Посіпаки

Режисери: Кайл Балда, П’єр Коффен
2
015, США, Paramount Pictures

Від 9 липня в українському прокаті – повнометражна анімаційна стрічка «Посіпаки», що у ній Голлівуд вчергове переконливо демонструє як можна з обрізків кіноплівки зробити комерційно успішне – і по-своєму мистецьке – кіно.

Ідея фільму з обрізків кіноплівки, того, що не потрапляє в казан завершеного твору належить передовсім світу авторського кінематографа. Прикладом такого підходу може слугувати творчість французького режисера Філіпа Гарреля, що його експериментальні німі кінороботи 1970-х років – зокрема «Високі самотності» – були виконані саме з таких методологічних позицій: чорно-біло концентруючись на жіночих обличчях, свідомо – і фрагментарно – вихоплених з лімбу, розташованого поміж стихіями життя і мистецтва.

Продовження

Термінатор: Генезис

Режисер Алан Тейлор
У ролях: Арнольд Шварценеггер, Джейсон Кларк, Емілія Кларк, Джей Кортні та інші.
2015, США, Paramount Pictures

Від 2 липня 2015 року в українському кінопрокаті – «Термінатор: Генезис», п’ята повнометражна частина багатолітньої фільмової епопеї про апокаліптичну боротьбу людей і машин, що кожного разу завершується тим, що віднаходить історії нове продовження, надаючи при тому виконавцю головної ролі Арнольду Шварценеггеру черговий шанс продемонструвати секрети власної акторської майстерності.

Власне, навіть не секрети, а секрет – однісінький, але універсальний. Таку собі «золоту акцію» виконавства, ознайомлення з якою може бути дуже корисним новачкам професії і в той же час – викликати у них невелике розчарування позірною простотою рецептури досягнення екранного успіху.

Продовження

250436_847730455264078_3435377568012945601_n

Третій зайвий 2

Режисер Сет Макфарлейн
В ролях: Марк Волберг, Сет Макфарлейн, Аманда Сейфрід та інші.
2015, США,
Universal Pictures

Від 25 червня в українському кінопрокаті – «Третій зайвий 2» Сета Макфарлейна, продовження успішної «дорослої» комедійної історії про дорослі пригоди ожилого плюшевого ведмежатка Теда та його ліпшого друга (Марк Волберг).

В оригіналі й перша, і друга частини мали назву «Тед» – за іменем вже вирослого тридцятилітнього ведмедика, що замість меду надавав перевагу наркотикам, сексу й алкоголю, присмачуючи усе жахливою лайкою і колоритними жартами нижче ватерлінії. «Локалізована» версія назви – «Третій зайвий» – відсилала до сюжетної колізії першого фільму, в якому м’якотілий герой у виконанні Марка Волберга (що як актор парадоксально відійшов від власного канону брутальної фізичної сили бойовика) мусив подорослішати, унормувавши відносини із товаришем-ведмежатком і тим самим порятувавши майбутній шлюб із коханою.

Продовження

11035318_865421796834222_4734367195937387396_n

«Божа воля» і метод школи Марини Разбєжкіної: фільм-есенція

27 березня 2015 року у Будинку кіно відбувся показ усіх визначених напередодні переможців ХІІ Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UА.

Зокрема, було продемонстровано і три відзначені нагородами роботи учнів школи Марини Разбєжкіної – стрічки «Разом» Деніса Шабаєва (Головний приз програми DOCU/ЖИТТЯ), «Божа воля» Беати Бубєнєц (Головний приз програми DOCU/Право) і «Скрізь Майдан» Катерини Горностай (Премія імені Андрія Матросова від організаторів фестивалю).

Продовження