28 травня 2015 року в Українському Кризовому Медіа-Центрі відбувся круглий стіл «Як покінчити з імітацією?», на якому було презентовано групу «Культура» Реанімаційного пакету реформ (РПР) і її перші напрацювання.
На круглому столі експерти групи «Культура» РПР:
надали оцінку та запропонували механізми доопрацювання законопроектів щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури і конкурсної процедури призначення керівників закладів культури, поданих на розгляд Верховної Ради урядом (законопроект №2669) і народним депутатом Іриною Подоляк (законопроект №2669-1);
висловили позицію групи стосовно Довгострокової стратегії розвитку української культури, що була запропонована Міністерством культури (саме цей аспект діяльності відомства у першу чергу і було охарактеризовано «імітацією»);
оприлюднили робочу версію власних пріоритетів (директив) культурної політики, над якими вони нині працюють.
26 травня 2015 року у Будинку кіно відбувся творчий вечір члена нашої Спілки, кінорежисера Валерія Балаяна, на якому автор представив три документальні фільми, які так і не бачив глядач.
Відкрив вечір голова Спілки Сергій Тримбач. Він запросив усіх присутніх 28 травня, о 18:30 на вручення премії Національної спілки кінематографістів України, яке відбудеться за таким собі «голлівудським сценарієм», і великий вечір українських кінопрем’єр, у програмі якого – перший випуск сатиричного альманаху «Йод», вироблений в рамках Лабораторії проектів НСКУ.
12 травня 2015 року на Громадському телебаченні відбулася годинна дискусія «Олег Сенцов. Рік за гратами».
У програмі говорили про українського кінорежисера Олега Сенцова, викраденого російським ФСБ і вже понад рік утримуваного у Москві за сфальсифікованими звинуваченнями у тероризмі, та можливості митців вплинути на ситуацію.
7 травня 2015 року в широкий вітчизняний кінопрокат вийшла стрічка Анни Акулевич «Це я», а у Чернівцях малим екраном почали демонструвати документальний фільм Станіслава Пуздряка «Immigraniada». Крім того від 6 травня в столичному кінотеатрі «Київ» відбуваються покази четвертого видання альманаху «Молоде українське кіно», укладеного з коротких метрів Ірини Правило.
У стрічці «Це я» йдеться про молоду жінку (Яна Соболевська), що після чергової невдачі в особистому житті повертається з міста до рідного села, де живуть її батьки, сестра із чоловіком і 8-річна донька. Радість родинної зустрічі, втім, швидко руйнує напруга з’ясування стосунків. Події розгортаються протягом сповненої емоцій доби, змішуючи дитячий і дорослі погляди на них.
1 травня черговий ефір оновленої програми «Кіно з Яніною Соколовою» («5 канал») було присвячено «злидням нашої кіноосвіти», а саме – переважно матеріальним проблемам Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.
«Скандальна історія без хеппі-енду. Десятиліття ганебного існування кінофакультету єдиного кінематографічного вузу. Славетні випускники, ректор, міністерство культури та кадри, від яких лячно. Чекаємо на ваші думки: як бути і що робити з тими, хто називає себе модераторами української культури?» – йшлося в анонсі «Кіно».
21 квітня 2015 року у Будинку кіно відбувся показ стрічки «Такі красиві люди» за участі її автора – режисера і сценариста Дмитра Мойсеєва.
Перед початком показу голова НСКУ Сергій Тримбач коротко ознайомив глядачів із поточним станом справ у вітчизняній кінематографії. Він зазначив, що у світі нині існує непересічний інтерес до українського кіно. Нещодавно відбувся Тиждень українського кіно в Парижі, що мав успіх. Нині триває Перший північний український кінофестиваль у Швеції, а також фестиваль goEast у Вісбадені, у програмі якого – низка українських фільмів і фільмів про Україну. У травні два десятки сучасних і класичних українських стрічок будуть демонструвати на фестивалі у США. Туди їде і делегація від Спілки.
Міністерство культури України планує завершити роботу, необхідну для підписання Угоди між Європейським Союзом і Україною щодо участі України у програмі «Креативна Європа» (Creative Europe), у 2015 році.
Про таке йдеться у листі заступника міністра культури з питань європейської інтеграції Андрія Вітренко, надісланому 15 квітня 2015 року у відповідь на інформаційний запит, який редакція сайту НСКУ спрямувала до Міністерства закордонних справ і який згодом було передано до Міністерства культури за належністю.
Якщо Україна не зробить крок до незалежності від Росії і у сфері кінопрокату, українці не зможуть подивитися не лише “Номер 44”.
15 квітня російська компанія “Централ Партнершип” (далі – “ЦПШ”) виступила зі спільною заявою з Міністерством культури РФ, у якій повідомила про скасування російського прокату трилеру Даніеля Еспінози “Номер 44”, що мав розпочатися наступного дня. Компанія наголосила, що бере на себе повну відповідальність за “усі комерційні наслідки такого рішення”, а влада тут ні до чого – просто підтримує, сказати б, її “громадянську позицію”.
15 квітня 2015 року українська кінопрокатна компанія «Multi Media Distribution» повідомила, що трилер Даніеля Еспінози «Номер 44» не покажуть в українських кінотеатрах.
Скасування прокату стало наслідком рішення російської компанії «Централ Партнершип», яка є правовласником фільму «Номер 44» на території СНД і, зокрема, в Україні. Вона повідомила про те, що відкликає ліцензію на прокат стрічки в Україні. У зв’язку із цим «Multi Media Distribution» була вимушена зняти з прокату картину в усіх вітчизняних кінотеатрах.
13 квітня 2015 року 34-ий МКФ у Стамбулі скасував свої конкурсні програми та церемонію закриття після того як на знак протесту майже усі турецькі кіномитці окрім двох зняли свої фільми з участі у фестивалі.
Вони вчинили так, виступивши проти скасування МКФ у Стамбулі запланованого показу курдської документальної стрічки «Північ» («Bakur», реж. Джаян Демірель і Ертугрул Мавіоглу, 2015), яка оповідала про повсякденне життя трьох бойовиків Робітничої партії Курдистану на півночі Туреччини.
